Автореферати

Постійний URI для цієї колекції

Перегляд

Останні подання

Зараз показано 1 - 20 з 77
  • Документ
    Морфологічні особливості репаративного остеогенезу в умовах аліментарного дефіциту кальцію (експериментальне дослідження)
    (2009-10-27) Нікольченко О.А.
    У дисертації представлені результати експериментального дослідження морфологічних особливостей будови кісткової тканини, репаративної регенерації кістки та прояву остеогенних властивостей клітин кісткового мозку лабораторних щурів на фоні модельованого аліментарного дефіциту кальцію. Утримання щурів з 1-місячного віку на низькокальцієвій (0,03 %) дієті впродовж 1, 5, 11 місяців призводить до виникнення структурних змін у кістковій тканині стегнової кістки, які пов’язані з посиленням процесів резорбції (остеокластичної, остеоцитарної, периканалікулярної, пазушної) та зменшенням відносної площі губчастої та компактної кістки. Темпи розвитку та ступінь прояву цих змін найбільш виражені у губчастій кістці самців після 5-місячного аліментарного дефіциту кальцію. Перебіг репаративного остеогенезу на фоні попереднього 5-місячного аліментарного дефіциту кальцію досліджували на моделі травматичного ушкодження дистального метафіза стегнової кістки (наскрізний дірчастий дефект d=1,3 мм), оцінюючи кістковий регенерат щоденно протягом 1-7 діб та через 14, 21, 28 діб після операції. У щурів дослідної групи на ранніх стадіях остеорепарації виявлено уповільнення темпу катаболізму продуктів запалення та процесу диференціювання клітин фібробластичного та остеобластичного диферонів, що пов’язано з низькою функціональною активністю макрофагів, а також меншою кількістю макрофагів, тканинних базофілів і фібробластів порівняно з контрольною групою. На подальших стадіях репаративного остеогенезу спостерігається затримка реорганізації тканин регенерату, більш пізнє формування остеоїду, кісткових трабекул та відновлення кортикальної кістки. Ектопічна трансплантація клітин кісткового мозку на носії з пористого гідроксилапатиту довела, що при низькому вмісті кальцію у раціоні харчування щурів (як донорів, так і реципієнтів) пригнічуються остеогенні властивості цих клітин, через що після 5-місячного аліментарного дефіциту кальцію ектопічно утворена кісткова тканина характеризується меншою площею та зрілістю порівняно з контролем, а після 11-місячного – вона не виявляється.
  • Документ
    Хірургічна профілактика прогресування поперекового і грудопоперекового сколіозу
    (1999) Сердюк С.О.; Serdyuk S.A.
    Дисертація присвячена розробці методу хірургічної профілактики прогресування поперекового і грудопоперекового сколіозу у дітей на основі корекції і стабілізації базисного відділу хребта. Проаналізовані наслідки оперативного і консервативного методів лікування сколіотичної деформації. В роботі обгрунтована необхідність корекції та стабілізації базисного відділу хребта при прогресуючих формах поперекового і грудопоперекового сколіозу у дітей на ранніх стадіях хвороби (ІІ, ІІІ ступінь за В.Д. Чакліним). Одержані дані лягли в основу розробки показань для хірургічного лікування сколіозу. Доведена ефективність корекції та стабілізації базисного відділу хребта як способу профілактики прогресування поперекового і грудопоперекового сколіозу.
  • Документ
    Первинне ендопротезування кульшового суглоба при асептичному некрозі голівки стегнової кістки
    (1999) Олійник О.Є.; Oleynik A.E.
    Захищається 12 наукових праць, присвячених розробці, обгрунту-ванню і клінічному впровадженню методики первинного ендопротезуван-ня кульшового суглоба при асептичному некрозі голівки стегнової кістки (АНГСК). На основі клінічних і рентгенологічних даних, а також даних, отриманих у результаті вивчення механічних властивостей голівки стегно-вої кістки в нормі і при АНГСК, сформульована концепція ендопротезу-вання, диференційованого за стадіями захворювання, відповідно до якої на ранніх стадіях протезування проводиться з використанням біполярного ендопротеза голівки стегнової кістки, на пізніх тотального ендопротеза кульшового суглоба. Використовувані при цьому оригінальні ендопротези системи "ОРТЭН", а також інструментарій для їхньої установки захищені Патентами України. Методика використана при лікуванні 48 пацієнтів з АНГСК. Проведено аналіз результатів лікування в терміни від одного до п'яти років. Позитивні клінічні результати отримані в 95,8% випадків, задовільні в 4,2% хворих при термінах лікування 109,95 ± 6,85 днів.
  • Документ
    Хірургічне лікування несправжніх суглобів шийки стегнової кістки
    (1999) Нізар Ях'я Мохаммад Хасан Аль-Смаді; Nizar Yahya Mohammad Hasan Al-Smadi
    Дисертацію присвячено розробці нового способу хірургічного лікування несправжніх суглобів шийки стегнової кістки. В роботі обгрунтовано додаткову фіксацію кісткових фрагментів вільними кістковими трансплантатами з вибором найоптимальнішої форми та перетину останніх у сполучанні з металоостеосинтезом та невільною кістковою аутопластикою. Розроблено технологію хірургічного лікування несправжніх суглобів шийки стегнової кістки, яка спрямована на створення оптимальних умов остеорепарації та дозволяє досягти максимально позитивного результату в залежності від конкретної клінічної ситуації.
  • Документ
    Хірургічне лікування тяжких форм сколіотичної деформації хребта
    (1999) Мезенцев А.О.; Mezentsev A.A
    На підставі клінічних досліджень установлено, що застосування передньої мобілізації хребта при хірургічному лікуванні тяжких форм сколіотичної деформації хребта дозволяє збільшити величину оперативної корекції викривлення в середньому на 17,54° у порівнянні з пацієнтами, яким виконували тільки задню фіксацію хребта. Використання розробленої рамкової конструкції дозволяє підвищити величину оперативної корекції сколіотичної деформації хребта і знизити її втрату в післяопераційному періоді у порівнянні з іншими методиками, що використовувалися. Застосування кісткових аутотрансплантатів дозволяє одержати спондилодезний кістковий блок через рік після оперативного втручання. Формування переднього спондилодезу у пацієнтів з незавершеним ростом дозволяє запобігти втраті операційної корекції в післяопераційному періоді за рахунок прояву "Кранкшафт" феномену.
  • Документ
    Гнійно-некротичні ускладнення після оперативних втручань на кульшовому суглобі
    (1999) Масандіка Хриспін Самсон; Masandika Chrispin Samson
    Дисертацію присвячено факторам ризику, які впливають на виникнення, перебіг та наслідки гнійно-некротичних процесів у ділянці кульшового суглоба після виконання реконструкційно-відновлювальних операцій на ньому з приводу травматичних пошкоджень та їх наслідків, а також захворювань різноманітного генезу, діагностиці і лікуванню ранніх та пізніх глибоких гнійно-некротичних процесів з деталізацією помилок, які зустрічаються та призводять до ускладнень або посилюють їх перебіг. У роботі обгрунтовано доцільність проведення ранньої повторної хірургічної обробки оперованого суглоба та параартикулярних тканин при наявності ознак запалення і загрозі розвинення глибокого нагноєння, що сприяє збереженню компонентів суглоба або ендопротеза. Наведено особливості рентгенологічних та метаболічних проявів гнійно-некротичних процесів. Показано посилюючу дію захворювань печінки, підшлункової залози, нирок та шлунка на перебіг гнійно-некротичних процесів і тривалість реабілітації. Дано пропозиції з профілактики розвитку ускладнень гнійно-некротичного характеру у різні періоди лікування пацієнта.
  • Документ
    Функціональне лікування діафізарних переломів плечової кістки
    (1999) Літвішко В.А.; Litvishko V.A
    Дисертація базується на досвіді лікування 104 постраждалих і присвячена науковому обгрунтуванню метода консервативного функціонального лікування діафізарних переломів плечової кістки за допомогою ортезів. Використано клініко-рентгенологічний, рентгенометричний, антропометричний та статистичний методи дослідження. Розроблено нову конструкцію шинно-матер'яного ортеза для фіксації діафізарних переломів плечової кістки і на підставі антропометричних досліджень 187 осіб створено набір типорозмірів цих ортезів, призначених для використання в ургентній травматології. На підставі рентгенометричних досліджень виявлено, що при положенні вертикального звисання плеча при фіксації його даним ортезом відбувається зменшення всіх видів зміщення відламків і вони займають задовільне положення. На момент зрощення можливий частковий незначний (6-12°) рецидив варусної деформації плеча. В процесі функціональних навантажень на пошкоджену кінцівку, які передбачає методика лікування, виникають пружні кутові деформації сегмента у межах 6-15°. Результати лікування показали, що за умови пружно-стійкої фіксації відламків ортезом відбувається загоєння перелому за рахунок періостального регенерату і відновлення функції кінцівки у строки 9,6 тижня. Запропонований метод забезпечив загоєння перелому в оптимальні терміни у 98% постраждалих.
  • Документ
    Післярепозиційний гіперпресійний синдром при природженому вивиху стегна
    (1999) Корольков О.І.; Korolkov A.I.
    На основі концептуального моделювання, експериментальних і клінічних досліджень установлено, що роздільне розвинення голівки стегнової кістки та кульшової западини зумовлює формування їх об'ємної і просторової невідповідності та виникнення м'якотканинного дисбалансу. Структурні аномалії будови кістково-хрящових та м'якотканинних елементів суглоба проявляються у вигляді порушення рівноваги навантаження, що супроводжується створенням «критичних зон» з наступним руйнуванням і реакцією організму у вигляді запально-дистрофічного процесу різного ступеня вираженості, описаного автором як "післярепозиційний гіперпресійний синдром" при природженому вивиху стегна, що має своє теоретичне обгрунтування, певний клінічний перебіг, свої діагностичні та прогностичні ознаки і симптоми. Система діагностики кульшового суглоба при природженому вивиху стегна уточнена і доповнена ознаками та симптомами, що забезпечують прогнозування, виявлення і розпізнавання післярепозиційного гіперпресійного синдрому.
  • Документ
    Стабілізуючий ефект переднього спондилодезу та занурювальних фіксаторів
    (1999) Хазайма Ахмед Абдель Кадер; Hazaima Ahmed Abdel Kader
    Дисертація включає експериментальні та клінічні дослідження. В експерименті на 36 блоках поперекового відділу хребта створена модель чотирьох дестабілізуючих станів в хребтовому руховому сегменті: 1) резекція диска, 2) резекція диска і задніх кістково-зв'язкових структур, 3) резекція тіла хребця, 4) резекція тіла хребця і задніх структур (спондилектомія). Вивчений ступінь втрати стабільності в сегменті при означених ситуаціях, відновленні її при фіксації занурювальними пластинами ХНДІОТ-İ, ХНДІОТ-İİ, Roy-Camille в умовах порушення цілісності структур і в умовах міжтілового спондилодезу. Клінічні дослідження включили аналіз 306 історій хвороби і рентгенограм хворих, що були розподілені на групи, аналогічні експериментальним за принципом придбаної або артифіційної нестабільності. Клінічні спостереження підтвердили дані експериментальних досліджень про стан стабільності хребтового рухового сегмента при порушеннях його цілісності, а також в умовах відновленої передньої опори і фіксації занурювальними конструкціями. Розроблений на підставі цих досліджень алгоритм вибору оптимальних способів стабілізації хребтового сегмента, тривалості післяопераційного ліжкового режиму і характеру зовнішньої іммобілізації дозволяє зменшити травматичність і кратність оперативних втручань.
  • Документ
    Механогенез клиноподібності та торси при структуральному сколіозі
    (1999) Хатум Халед Карім; Hatoum, Khaled Karim
    В основу роботи покладено аналіз результатів дослідження клиноподібності та торсії в формуванні структурального диспластичного сколіозу І-ІV ступенів у 97 хворих на вершині основної і компенсаторної кривизни. Для вивчення формування деформації в горизонтальній площині нами розроблена методика виміру торсії по магнітно-резонансних томограмах. Методика заключається у вимірі кута торсії, утвореного двома лініями, проведеними: одна - через верхівку та основу остистого відростка, друга - через основу остистого відростка і середину кола тіла хребця. Для визначення величини клиноподібності хребців виміряли кут, що утворився між замикаючими пластинками тіл хребців. Дослідження клиноподібності та торси здійснювали на рівні вершинного, нижнього та верхнього проміжних хребців основної та компенсаторної кривизни при грудному, грудо-поперековому, поперековому і комбінованому типах сколіозу в підгрупах І-ІV ступенів диспластичного сколіозу (вивчено 423 хребця). При всіх типах сколіозу на основній кривизні відмічено відставання торсії хребців на 4 - 5° від клиноподібності. Така ж тенденція виявлена і на компенсаторній кривизні з тією тільки різницею, що остання розвивається повільніше і при І-ІІ ступенях не виражена. У той же час при комбінованому сколіозі формування грудної та поперекової кривизн йде рівномірно на обох кривизнах. Такий же розвиток клиноподібності та торсії на вершинному, нижньому і верхньому проміжних хребцях відмічений на двох первинних дугах викривлення при комбінованому сколіозі.
  • Документ
    Лікування хронічної передньомедиальної нестабільності колінного суглоба
    (1999) Гребенюк Ю.О.; Grebenuk Y.A.
    Захищається 5 наукових праць, один Патент України і 3 раціоналізаторських пропозиції, у яких відображені отримані результати експериментальних досліджень і аналіз результатів лікування хворих із хронічною передньомедіальною нестабільністю колінного суглоба. Дисертація включає експериментальні і клінічні дослідження. У експерименті на 20 препаратах колінного суглоба трупів дорослих людей вивчені довжина і тривкість на розрив сухожилля напівсухожильного м’яза, тривкість на розрив передньої хрестоподібної зв’язки. На підставі отриманих результатів удосконалена технологія пластики передньої хрестоподібної зв’язки по Muller W. (1983), розроблений новий спосіб пластики передньої хрестоподібної і великогомілкової зв’язок колінного суглоба (патент № 25124А від 25.12.98.). Клінічні дослідження включили 164 історії хвороби, протоколи електрофізіологичних і біомеханічних досліджень хворих, що були розподілені на групи в залежності від методу лікування. Удосконалена схема діагностики, що узагальнила положення класифікації передньомедіальної нестабільності по анатомо-функціональному принципі, положення Міжнародного комітету документації по колінному суглобі (ІКDС-форма) і вироблені електрофізіологичні і біомеханічні критерії, дозволила об’єктивізувати ступінь нестабільності до операції і результати лікування. Позитивні результати лікування отримані в 95,45% постраждалих.
  • Документ
    Черезкістковий остеосинтез при лікуванні переломів шийки стегнової кістки (клініко-експериментальне дослідження)
    (1999) Барков О.В.; Barkov A.V.
    Захищається 10 наукових праць та одне авторське свідоцтво, які відображають результати експериментальних досліджень та аналіз результатів лікування хворих з переломами шийки стегнової кістки. В експерименті на препаратах проксимального відділу стегнової кістки, взятих із трупів, вивчені їх анатомічні особливості. Установлено наявність каналу шийки стегнової кістки, що проходить під малим вертлюгом та має овальну форму з приплющенням спереду. На основі проведених досліджень сконструйовано пристрій для компресіного остеосинтезу переломів шийки стегна. Вивчено травматичність фіксаторів, які застосовувались при остеосинтезі переломів шийки стегна. Розроблено малотравматичну методику лікування переломів шийки стегнової кістки, яка створює оптимальні умови для остеорепарації, дозволяє отримати добрі та задовільні результати у 87,1% пацієнтів та скорочує термін консолідації.
  • Документ
    Хірургічне лікування поперекового остеохондрозу з використанням черезшкірної дискектомії
    (1998) Перепечай О.О.; Perepechai О.А.
    Захитається 10 наукових робіт і авторське свідоцтво, які містять відомості про клініко-експериментальні дослідження і хірургічне лікування, присвячені удосконаленню способів черезшкірної дискектомії на основі дослідження вимірювань стану опорної і рухової функції хребетних сегментів до і після операції, уточненню показань і протипоказань для виконання різних модифікацій цієї операції. На підставі проведених досліджень, у тому числі аналізу помилок і ускладнень черезшкірної дискектомії, уточнені показання і протипоказання до застосування цього методу хірургічного лікування хворих з поперековим остеохондрозом, запропоновані нові способи хірургічного лікування і інструментарій для його виконання. Отримані нові значення і використання методик хірургічного лікування дозволяють суттєво підвищити ефективність хірургічного лікування хворих з різними варіантами поперекового остеохондрозу.
  • Документ
    Артроскопічна діагностика та лікування дезадаптацыйних станів, захворювань та ушкоджень колінного суглоба у моряків
    (1998) Понятовський Ю.В.; Ponyatovsky Y.V.
    Дисертацію присвячено адаптаційним можливостям колінного суглоба у моряків різного віку та стажу роботи на флоті, пов’язаним з неблагоприємним впливом факторів суднового та рейсового середовища. В дисертації розроблено новий напрямок кореляції морфогістохімічних, клінічно-рентгенологічних, біомеханічних та артроскопічних особливостей колінного суглоба у моряків, запропоновані засоби артроскопічної діагностики та лікування дезадаптапійних станів від преморбідних до патологічних. Розроблені об’єктивні денситометричні коефіцієнти мінералізації суглобових відділів стегнової та великогомілкової кісток, які відображають адаптаційний стан колінного суглоба у моряків. Запропоновано класифікацію, засоби артроскопічної діагностики та лікування, а також профілактики дезадаптаційного артроза колінного суглоба моряків. Розроблено засіб артроскопічної лавсанопластики передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба. Основні результати праці знайшли практичне застосування в суднових амбулаторіях, травматологічних відділеннях.
  • Документ
    Клініко-експериментальне обгрунтування застосування функціональних композиційних покрить ендопротезів
    (1998) Топка О.В.; Topka O.V.
    Захищається 10 робіт, які включать результати проведених морфологічних, біомеханічних, біохімічних, клінічних досліджень при взаємодії імплантатів із традиційних матеріалів: титан та нержавіюча сталь, та імплантатів з цих самих матеріалів з композиційним покриттям нітридом титану та оксидом алюмінію із кістковою тканиною та всим організмом в цілому. Розроблено композиційне покриття для ендопротезів кульшового суглоба на основі нітриду титану та оксиду алюмінію. Встановлено, що композиційне покриття на основі нітриду титану та оксиду алюмінію не викликає патологічної реакції організму та не чинить на нього токсичної дії. В результаті застосування композиційного покриття на основі нітриду титану та оксиду алюмінію виходе високоміцне кріплення функціональних елементів ендопротеза із кісткою за рахунок формування кістково-керамічного блоку, що дозволяє покращити виходи ендолротезування хворих.
  • Документ
    Комплексне консервативне лікування хворих старших вікових груп з остеоартрозом колінного суглоба
    (1999) Баяндіна О.І.; Baiandina 0.I.
    У дисертаційній роботі вивчено залежність клініко-рентгенологічних проявів остеоартрозу (ОА) колінного суглоба від віку. Встановлено, що вплив фактора надлишкової маси тіла на розвиток ОА колінного суглоба у жінок має вікові особливості. Запропоновано тест для визначення функціонального стану медіальної головки чотириголового м’яза стегна. З’ясовано, що м’язові порушення при ОА колінного суглоба зумовлені формуванням міофасціальних тригерних точок у періартикулярній зоні і на відстані від колінного суглоба, та визначено їх роль у патогенезі больового синдрому при ОА колінного суглоба. Комбіноване місцеве застосування препаратів ніфлумінової кислоти— мазі “Ніфлуріл” або геля “Ніфлужель” та мікрохвильової терапії підвищують ефективність лікування, стабілізують показники регіонарного кровообігу, знижують вираженість больового синдрому, покращують функціональні можливості суглоба, суттєво збільшують тривалість безбольового періоду у пацієнтів старших вікових груп з ОА колінного суглоба.
  • Документ
    Больові синдроми верхніх кінцівок. Питання патогенезу, диференціальної діагностики і лікування
    (1998) Павленко С.М.; Pavlenko S.N.
    Автором проаналізовані клінічні прояви та результати комплексних досліджень больових синдромів верхніх кінцівок, що найчастіше зустрічаються в лікарській практиці, складена таблиця диференціальної діагностики цих захворювань, встановлені характерні зміни неврогенних периферичних вазомоторних реакцій, визначена роль нервово-судинних факторів у розвитку БСВК різного генезу, що дозволило поглибити уявлення про їх патогенез та розробити патогенетичне обгрунтовану методику консервативного лікування больових синдромів верхніх кінцівок.
  • Документ
    Ізольовані, множинні та поєднані пошкодження таза (травматична хвороба, метаболізм, оцінка важкості, прогноз, лікування)
    (1998) Пастернак В.М.; Pasternak V.N.
    Захищається 58 наукових робіт, 7 авторських свідоцтв і патентів, які відображають отримані результати лікуваня, клінічного та лабораторного дослідження 1167 постраждалих з ізольованими, множинними та поєдна- ними пошкодженнями таза. Здійснена оцінка стану метаболічних процесів у постраждалих з різної важкості пошкодженнями таза, ускладненим та неускладненим перебігом травматичної хвороби. Встановлено ступінь вираженості метаболічної відповіді на травму є пропорційною важкості пошкоджень і залежить від методів лікування і термінів їх здійснення. Визначені особливості патоге- нетичних механізмів розвитку і перебігу травматичної хвороби у постраж далих з пошкодженнями таза, встановлена оцінка важкості травм таза. Показано нестабільний характер пошкодження таза є показником до ургентної хірургічної допомоги, її здійснення забезпечує зниження ступе- ня вираженості та тривалості катаболічної фази процесів обміну. Розробле ний спосіб прогнозування травматичної хвороби. Створена патогенетично обгрунтована диференційована система на- дання спеціалізованої медичної допомоги постраждалим з ізольованою, множинною та поєднаною травмою таза, заснована на використанні у лікувальному комплексі гострого періоду травми розроблених засобів та способів стабілізації таза, апаратів та технології позаосередкового остео- синтезу, багатокомпонентної збалансованої інфузійно-трансфузійної те- рапії, активної тактики ведення на етапах у відповідності з характером та важкістю пошкоджень, прогнозом перебігу, що дозволило поліпшити на- слідки лікування та знизити летальність.
  • Документ
    Функціональне лікування незрослих переломів великогомілкової кістки (клініко-експериментальне дослідження)
    (1998) Мутасем Мухамед Амін Махмуд Самані; Mutasem Moh’d Amin Mah’d Samaneh
    Дисертація присвячена вивченню закономірностей загоєння незрослих переломів великогомілкової кістки за допомогою використання функціональних навантажень на пошкоджену кінцівку. На підставі клініко-рентгенологічних досліджень 73 хворих з незрослими переломами великогомілкової кістки установлено, що хід регенерації в умовах функціонального навантаження в пов’язці залежить від характеру контакту відламків. У випадках, коли між відламками утворюється діастаз, функціональне лікування в пов’язці надає позитивного ефекту. Проведені дослідження “поведінки” відламків великогомілкової кістки у процесі вісьового навантаження на 4-х анатомічних препаратах. Встановлено, що за наявністю невеликого діастазу між відламками великогомілкової кістки і неушкодженій малогомілковій на рівні незрощення виникають при опорі поперечні навантаження, які й обумовлюють патологічну регенерацію. Щоб позбавитися виникнення патологічних (поперечних) сил, функціональне лікування необхідно доповнювати операцією резекції невеликої ділянки малогомілкової кістки. Запропонована нова методика функціонального лікування призводить до зрощення у 91 % випадків.
  • Документ
    Гостре руйнування колінного суглоба в умовах диспластичного вивиху надколінка
    (1998) Міренков К.В.; Mirenkov K.V.
    Дисертацію присвячено питанням діагностики і раннього хірургічного лікування синдрому порушення рівноваги надколінка (СПРН) за умов гострого руйнування колінного суглоба. В дисертації представлена характеристика особливостей руйнування анатомічних структур колінного суглоба внаслідок диспластичного вивиху надколінка. Визначена залежність характеру і обсягу руйнування суглоба від рівня диспластичних аномалій. Встановлено, що найбільш тяжкі ушкодження відбуваються у колінних суглобах з мінімальними диспластичними змінами. Визначені можливості магніто-резонансного томографа у вивченні особливостей будови, біомеханіки суглоба, візуалізапії гострих ушкоджень тощо. Розроблені кількісні МР-томометричні критерії дисплазії колінного суглоба, що дало можливість більш індивідуально планувати обсяг хірургічної корекції. Вдосконалено хірургічну тактику лікування СПРН за умов гострого руйнування суглобу, яка спрямована на відновлення пошкоджених тканин і повноцінну корекцію артикуляції надколінка. Практичне використання рекомендованої ранньої діагностики та хірургічного втручання при СПРН в умовах гострого руйнування гарантує ефективне його лікування, яке попереджає рецидиви і розвиток диспластичного артрозу.