Винаходи співробітників ДУ "ІПХС ім. проф. М.І. Ситенка"

Постійний URI для цього фонду

https://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/10

Перегляд

Зараз показано 1 - 20 з 265

100208 СПОСІБ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ АНАТОМО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ СТОП.
(2015) Корольков О.І.; Кикош Г.В.; Рахман П.М.
Спосіб комплексної оцінки анатомо-функціональних порушень стоп заснований на проведенні клінічного, рентгенологічного та пантографічного і функціонального обстеження хворого за наступними ознаками: порушення ходи і кульгавість, обмеження рухів у гомілково-ступневих суглобах та суглобах стопи, наявність деформації різних відділів стопи та можливість їх усунення мануально, біль при пальпації стоп, величина кута вальгусного (або варусного) відхилення п'ятки, таранно-п'ятковий кут, висота повздовжнього склепіння стопи. Додатково визначають градацію кожної із зазначених ознак, встановлюють для кожної їх градації відповідну кількість балів. Розраховують сумарну кількість балів за результатами проведеного обстеження і при наявності суми балів до 15 констатують незначні, від 16 до 30 - помірні, при сумі балів від 31 до 45 - виражені, а при сумі балів більше 45 - значно виражені анатомофункціональні порушення стоп.
100793 СПОСІБ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ДЕФОРМАЦІЙ ПРОКСИМАЛЬНОГО ВІДДІЛУ СТЕГНОВОЇ КІСТКИ У ДІТЕЙ.
(2015) Корольков О.І.; Рикун М.М.
Спосіб хірургічного лікування деформацій проксимального відділу стегнової кістки у дітей включає тимчасове примусове блокування визначеної ділянки наросткової зони головки стегнової кістки відповідно до виду деформації до досягнення нормальних величин кутових параметрів проксимального відділу кістки. Блокування розрахункової ділянки наросткової зони головки стегнової кістки здійснюють позасуглобово шляхом виконання отвору до цієї ділянки через латеральну частину стегнової кістки нижче великого вертлюга з перетинанням наросткової зони і перпендикулярно до неї. Вводять в зазначений отвір порожнистий гвинт з нарізним наконечником і двома протилежно розташованими в ньому бічними отворами, вгвинчують наконечник гвинта в епіфіз головки стегнової кістки до упору голівки гвинта в латеральний бік кістки, а в порожнину гвинта вводять два гнучких стрижня з плоскими і загостреними дистальними їх кінцями, кожен із яких через відповідний бічний отвір гвинта впроваджують в епіфіз головки стегнової кістки на визначену довжину в передньо-задній або бічній проекції залежно від виду деформації. Проксимальні кінці зазначених стрижнів закріплюють на торці голівки гвинта, а у післяопераційному періоді здійснюють динамічне спостереження за хворим один раз на чотири місяці з проведенням клініко-рентгенологічного дослідження для визначення темпів корекції та терміну видалення зазначеного гвинта з організму хворого
10102СПОСІБ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ СТЕНОЗУ ХРЕБТОВОГО КАНАЛУ
(2005) Продан О.І.; Сіренко О.А.; Перепечай О.О.; Ісаєнко О.Л.
Спосіб хірургічного лікування стенозу хребтового каналу включає лямінектомію з утворенням вікна в хребці з ураженою ділянкою хребтового каналу, інверсію фрагмента дуги на 180° і наступне закріплення зазначеного фрагмента дуги до хребця шляхом накладання на них з'єднувальних пластин і притиску останніх фіксуючими гвинтами. Пластини розміщують вздовж лінії резекції дуги, а їх розміри вибирають таким чином, щоб вони забезпечували перекриття внапусток на 3,0-5,0 мм коренів дуги, нижніх дуговідросткових суглобів і крайніх ділянок фрагмента дуги.
101051 ПРИСТРІЙ ДЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ДЕФОРМАЦІЇ ПРОКСИМАЛЬНОГО ВІДДІЛУ СТЕГНОВОЇ КІСТКИ У ДІТЕЙ.
(2015) Корольков О.І.; Рикун М.Д.
Пристрій для хірургічного лікування деформацій проксимального відділу стегнової кістки у дітей містить засіб тимчасового блокування наросткової зони голівки стегнової кістки з елементами з'єднання епіфізу цієї голівки з шийкою стегнової кістки. Засіб тимчасового блокування виконаний у вигляді порожнистого гвинта з різьбовим наконечником на одному із його кінців, упорною головкою на іншому, а також двома діаметрально розташованими в ньому бічними отворами, і двох гнучких стрижнів, встановлених в порожнині гвинта з можливістю просування дистальних кінців зазначених стрижнів через бічні отвори гвинта, при цьому дані кінці стрижнів виконані пласкими і загостреними.
102282 Ортез нижньої кінцівки
(2015) Корольков О.І.; Кикош Г.В.; Рахман П.М.; Любицький О.В.
Ортез нижньої кінцівки, що включає роздільно розташовані між собою і зв'язані за допомогою механізму корекції вальгусної і варусної деформації гільзу стопи і гільзу гомілки, а також елементи кріплення гільз до кінцівки, причому гільза стопи виконана поділеною у поперечному напрямку на рівні розташування суглоба Шопара на дві частини, дистальну і проксимальну, що з'єднані між собою механізмом приведення і відведення стопи, розташованим на латеральній стороні зазначеної гільзи, а на підошві даної гільзи накладені вздовж її поздовжньої осі дві шарнірно з'єднані між собою пластини, при цьому на задній поверхні гільз стопи і гомілки закріплений механізм згинання і розгинання стопи, а як зазначені механізми корекції вальгусної і варусної деформації, приведення і відведення стопи, а також згинання і розгинання стопи використовують гвинтові стяжки з різноспрямованою різьбою.
102399 СПОСІБ МЕХАНІЧНОЇ ДЕНЕРВАЦІЇ ПОПЕРЕКОВИХ ДУГОВІДРОСТКОВИХ СУГЛОБІВ ПІД ЕНДОСКОПІЧНИМ КОНТРОЛЕМ.
(2015) Радченко В.О.; Сіренко О.А.; Перфільєв О.В.
Спосіб механічної денервації поперекових дуговідросткових суглобів під ендоскопічним контролем, заснований на виявленні анатомічних кісткових орієнтирів, введенні до них деструктора, повної невротомії ним медіальної гілочки задньої гілки спинномозкового нерва і наступному введенні в область зруйнованих кінців зазначеної гілочки нейротоксичної речовини. Невротомію виконують сегментарно в двох місцях медіальної гілочки, розташованих на відстані між ними не менш 2,5 мм за допомогою трубчатого деструктора з двома діаметрально розташованими один від одного дуговими зуб'ями з різальною кромкою. Деструктору надають обертання, щонайменше на 360° в обидві сторони, і по завершенні невротомії сегмент гілочки, що підвергся перетинанню деструктором, видаляють із операційного поля назовні.
10266 ПРИСТРІЙ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ПОШКОДЖЕНЬ ХРЕБТА
(1996) Філіпенко В.А.; Грунтовський Г.Х.; Тимченко І.Б.; Лигун Л.М.; Голухова А.Г.
Винахід належить до медичної техніки і може бути використаний в ортопедії і травматології при хірургічному лікуванні захворювань і пошкоджень хребта, коли виникає необхідність заміщення одного або декількох тіл хребців. Пристрій містить опорне тіло, виконане у вигляді прямокутного паралелепіпеда з прямокутником в основі, на бічних гранях якого є поперечні пази, а на торцях розташовані виступи з ріжучими кромками.
104576 СПОСІБ ОЦІНКИ РИЗИКУ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ЕНДОПРОТЕЗУВАННІ ВЕЛИКИХ СУГЛОБІВ.
(2016) Леонтьєва Ф.С.; Туляков В.О.; Філіпенко В.А.; Морозенко Д.В.
Спосіб оцінки ризику ускладнень при ендопротезуванні великих суглобів, який здійснюють шляхом дослідження показників крові, який відрізняється тим, що проводять біохімічне дослідження крові, визначають холестерин загальний, коефіцієнт атерогенності, ТБК-продукти, глікопротеїни, хондроїтинсульфати, фібриноген, інтерлейкін-1, інтерлейкін-6, циркулюючі імунокомплекси, екскрецію гідроксипроліну, екскрецію уронових кислот, отримані показники оцінюють в балах, при цьому за 1 бал приймають 10 % відхилення від межі норми, і при кількості балів до 110 у пацієнтів без коморбідної патології визначають можливий низький ризик виникнення ускладнень після ендопротезування, при кількості балів від 110 до 150 при наявності коморбідної патології ризик виникнення ускладнень після ендопротезування є середнього ступеня, при кількості балів більше ніж 150 при наявності коморбідної патології ризик виникнення ускладнень після ендопротезування є високим і потребує обов'язкової попередньої підготовки хворого до оперативного втручання із корекцією знайдених відхилень.
104705 СПОСІБ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ДЕФЕКТІВ КУЛЬШОВОЇ ЗАПАДИНИ ПРИ ТОТАЛЬНОМУ ЕНДОПРОТЕЗУВАННІ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА.
(2016) Філіпенко В.А.; Танькут В.О.; Жигун А.І.; Бондаренко С.Є.
Спосіб хірургічного лікування дефектів кульшової западини при тотальному ендопротезуванні кульшового суглоба, заснований на підготовці кісткового ложа западини, заповненні дефекту алотрансплантатом і закріпленні його гвинтами. Алотрансплантат формують з головки стегнової кістки шляхом видалення з неї субхондральної пластини і за розмірами, що дозволяють виконувати одну ділянку алотрансплантата для закріплення її на повноцінній ділянці здухвинної кістки. Другу розташовують з перекриттям ушкодженої ділянки западини, обробляють зазначену ділянку фрезою, пристосовуючи її до ложа западини згідно з вихідним її профілем і виконують в подальшому установку ендопротеза кульшового суглоба.
105312 ЕНДОПРОТЕЗ МІЖХРЕБЦЕВОГО ДИСКА.
(2016) Левшин О.А.; Литвинов Л.А.; Радченко В.О.; Волошин О.В.; Слюнін Є.В.; Тимченко І.Б.; Левшина Н.М.; Голухова А.Г.
Ендопротез міжхребцевого диска містить шарнірно з'єднані між собою і виготовлені із біоінертного матеріалу, наприклад штучного сапфіра, дві розміщені одна над одною верхню і нижню пластини, на останній із яких виконана напівсферична виїмка. На верхній пластині з боку, зверненого до нижньої пластини, виконано додаткову напівсферичну виїмку, аналогічну за формою виїмці нижньої пластини, а шарнірне з'єднання обох пластин являє собою кулю, встановлену в виїмках цих пластин, при цьому останні мають крізні отвори, а верхня і нижня частини кулі розташовані за межами крізних отворів з можливістю взаємодії із анатомічними западинами замикальних пластин суміжних з ними хребців.
105454 СПОСІБ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ДЕФОРМАЦІЇ ДІАФІЗУ ДОВГОЇ ТРУБЧАСТОЇ КІСТКИ У ДІТЕЙ ЗІ ЗБЕРЕЖЕНИМ РОСТОМ.
(2016) Корольков О.І.
Спосіб хірургічного лікування деформації діафізу довгої трубчастої кістки у дітей зі збереженим ростом включає визначення виду та величини зміни кутового параметра діафізу кістки, корекцію цього кута до норми шляхом остеотомії на вершині цієї деформації і наступну фіксацію між собою проксимального і дистального фрагментів діафізу кістки. Додатково виконують з латерального і медіального боків кістки дистальніше або проксимальніше наросткових зон і на відстані 2-3 см від них по одному скрізному отвору, а фіксацію фрагментів кістки здійснюють за допомогою двох гнучких титанових стержнів з діаметром кожного із них, що дорівнює приблизно одній третині внутрішнього діаметра кістково-мозкового каналу. При цьому стержні вводять інтрамедулярно в даний канал під рентгенконтролем через зазначені отвори таким чином, що один із стержнів впроваджують в кістково-мозковий канал з латерального боку, не доходячи 2-3 см до протилежної наросткової зони, а другий стержень - з медіального боку. Вільні кінці стержнів, що виступають із отворів кістки, виконують із нарізними отворами і закріплюють їх до кісткових частин відповідно епіфізів кістки за допомогою гвинтів, які впроваджують через зазначені нарізні отвори, а у післяопераційному періоді здійснюють динамічне спостереження за хворим один раз на три місяці з проведеним клініко-рентгенологічного дослідження для визначення терміну видалення стержнів із організму хворого.
105856 СПОСІБ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ТЯЖКИХ ФОРМ ХВОРОБИ ЕРЛАХЕР-БЛАУНТА У ДІТЕЙ.
(2016) Хмизов С.О.; Єршов Д.В.; Никольченко О.А.; Даніщук З.М.; Блудова М.О.
Спосіб хірургічного лікування тяжких форм хвороби Ерлахер-Блаунта у дітей включає визначення тібіофеморального кута виконання остеотомії кісток гомілки на визначеному рівні, корекцію зазначених кісток у бік, протилежний їх деформації, на кут, достатній для нормалізації розташування механічної осі нижньої кінцівки відносно до центру колінного суглоба і наступній фіксації кісткових фрагментів гомілки апаратом зовнішньої фіксації на термін консолідації відповідних кісткових фрагментів. Додатково визначають латеральний кут нахилу дистальної суглобової поверхні стегнової кістки і медіальний кут нахилу проксимальної суглобової поверхні великогомілкової кістки. Здійснюють одночасне блокування латеральної частини проксимальної наросткової зони великогомілкової кістки. Блокують медіальну частину дистальної наросткової зони стегнової кістки у випадку вальгусної деформації її дистального епіметафізу, або латеральної частини дистальної наросткової зони стегнової кістки у випадку варусної деформації дистального епіметафізу зазначеної стегнової кістки. У випадку вальгусної деформації дистального епіметафізу стегнової кістки, корекцію кісток гомілки на рівні остеотомії виконують на кут, що дорівнює сумі тібіофеморального кута та кута деформації дистального епіметафізу стегнової кістки. У випадку варусної деформації дистального епіметафізу стегнової кістки корекцію кісток гомілки виконують на кут, що дорівнює різниці тібіофеморального кута та кута деформації зазначеного епіметафізу стегнової кістки. На рівні остеотомії здійснюють елонгацію кісток гомілки у апараті зовнішньої фіксації із темпом - 1 мм за добу, починаючи через 7 діб після завершення операції, а довжину, на яку необхідно виконати подовження кісток гомілки, визначають за рівнянням: L=0,7(17-n); де: L - довжина, на яку необхідно виконати подовження кісток гомілки ураженої кінцівки, см; n - кількість років дитини на момент операції, і по досягненні необхідної довжини апарат зовнішньої фіксації стабілізують у даному положенні та після консолідації кісток у зоні остеотомії апарат демонтують, а у післяопераційному періоді здійснюють динамічне спостереження за хворим один раз на три місяці для визначення темпів корекції деформації дистального епіметафізцу стегнової кістки, по досягненні якої блокування наросткової зони цієї кістки припиняють, а блокування проксимальної наросткової зони великогомілкової кістки припиняють по закінченні росту дитини.
106347 Спосіб моделювання таза
(2016) Філіпенко В.А.; Бондаренко С.Є.; Яресько О.В.
Спосіб моделювання таза оснований на виконанні послідовних растрових томографічних зрізів і побудові тривимірного векторного зображення цілісного таза у вигляді скінченно-елементної сітки його фрагментів, їх навантаженні та наступної реєстрації напружень і деформацій в різних компонентах таза при повному одноопорному положенні, причому додатково імітують кути нахилу стегнових кісток і таза, що притаманні їм при ходьбі при різних фазах кроку - 20 %, 30 % і 50 %, а саме - в момент відриву носка неопорної ноги, повного одноопорного положення і повного контакту стопи опорної ноги, а навантаження на компоненти таза і наступну реєстрацію напружень і деформацій в них виконують почергово при імітації зазначених кутів нахилу стегнових кісток і таза.
107095 ПРИСТРІЙ ДЛЯ БІОПСІЇ М'ЯКИХ ТКАНИН.
(2016) Корж М.О.; Радченко В.О.; Куценко В.О.; Попов А.І.; Чернишов О.Г.
Пристрій для біопсії м'яких тканин містить співвісно встановлені одна в одній з можливістю відносного переміщення між собою зовнішню порожнисту голку з косим зрізом і внутрішню напівтрубчасту голку з різальною кромкою у вигляді спіралі на її проксимальному кінці і поздовжнім пазом, в якому встановлений плоский пружинний ніж з зігнутим медіально його кінцем. Він додатково оснащений утримувачем біоптату, виконаним у вигляді двох шарнірно з'єднаних між собою важелів, на одному кінці яких розташовані затискні дугові губки з товщиною в поперечному їх перерізі, що дорівнює товщині стінки внутрішньої голки, а на другому кінці - державки.
107106 СПОСІБ ПУНКЦІЙНОЇ БІОПСІЇ М'ЯКИХ ТКАНИН.
(2016) Корж М.О.; Радченко В.О.; Куценко В.О.; Попов А.І.; Чернишов О.Г.
Спосіб пункційної біопсії м'яких тканин оснований на виконанні доступу до осередку деструкції за допомогою зовнішньої канюльованої голки з розташованим в ній запірним мандреном, видаленні із неї останнього по досягненні осередку деструкції, наступному введенні в порожнину зазначеної голки внутрішньої напівтрубчастої голки зі спіралеподібною різальною кромкою і розташованим на цій голці плоским пружинним ножем, вирізанні внутрішньою голкою циліндричного стовпчика біоптату шляхом вгвинчування голки в осередок деструкції, відсіченні даного стовпчика у його нижній основі від інших деструктивних тканин пружинним ножем і подальшому видаленні біоптату, причому перед видаленням біоптату внутрішню голку і ніж видаляють із порожнини зовнішньої голки, а в кільцеву порожнину, сформовану внутрішньою голкою в осередку деструкції, вводять виконані по дузі кола затискні губки біопсійних кусачок, за допомогою яких здійснюють охоплення стовпчика біоптату і видалення його із зовнішньої голки назовні.
107666 СПОСІБ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ГІГАНТИЗМУ СТОП У ДІТЕЙ.
(2016) Хмизов С.О.; Єршов Д.В.; Гарбузняк І.М.; Рокутов В.С.
Спосіб хірургічного лікування гігантизму стоп у дітей заснований на висіченні окістя плесневих кісток разом з міжкістковими м'язами та підшкірно-жировою клітковиною, деструкції відповідних наросткових зон плесневих кісток і проксимальних фаланг пальців і наступній іммобілізації стопи на визначений термін. Деструкцію наросткових зон плесневих кісток і фаланг пальців виконують методом термокоагуляції шляхом проколу кожної наросткової зони електродом, з'єднаним із джерелом електричного струму 100-120 А, тривалістю дії струму при кожному проколі 35-45 с, при цьому проколи здійснюють в 3-6-ти місцях наросткової зони по всьому її колу.
108128 Спосіб хірургічного лікування деформацій проксимального відділу стегнової кістки у дітей
(2015) Корольков О.І.
Винахід належить до медицини, а саме до ортопедії та травматології, і стосується способу хірургічного лікування деформацій проксимального відділу стегнової кістки у дітей, який включає визначення величини зміни кутових параметрів проксимального відділу стегнової кістки: шийково-діафізарного кута та кута торсії голівки стегнової кістки і наступну корекцію цього кута до норми, який характеризується тим, що корекцію кутових параметрів проксимального відділу стегнової кістки виконують на основі тимчасового примусового з'єднання епіфізу голівки стегнової кістки з кістковою тканиною її шийки за допомогою скоби, яку установлюють в епіметафізарній ділянці проксимального відділу стегнової кістки в проекції епіфізарної пластинки, локалізацію місця установлення визначають відповідно до виду деформації: при вальгусній деформації - на нижньомедіальній поверхні голівки стегнової кістки, при варусній - на верхньолатеральній її поверхні, при антеторсії - на задній поверхні, при ретроторсії - на передній її поверхні, при цьому зазначену вище скобу установлюють таким чином, що її шипи та гвинти розташовуються у кістково-хрящовій тканині голівки та шийки стегнової кістки на 2-3 мм проксимальніше та дистальніше наросткової зони, а у післяопераційному періоді здійснюють динамічне спостереження за хворим один раз на три місяці з проведенням клініко-рентгенологічного дослідження для визначення темпів корекції та терміну видалення зазначеної скоби з організму хворого.
10880 СТЕРЖHЕВИЙ КОМПРЕСІЙHО-ДИСТРАКЦІЙHИЙ АПАРАТ
(1996) Пирогов М.І.; Яременко Д.О.; Корж М.О.
Винахід належить до медичної техніки. Апарат містить штангу, встановлені на ній фіксатори з утримувачами елементів крізькісткової фіксації і елементи такої фіксації. Штанга має форму двутавра, у вертикальній полиці якого по нейтральній осі виконаний подовжній паз. На штанзі за допомогою різьбових шпильок, що проходять через подовжній паз, повзунів, гайок і переходників рухомо встановлені утримувачі елементів крізькісткової фіксації, кожен з яких містить планку з отворами, де за допомогою болтів з гайками і різьбових шпильок із спеціальними шайбами і гайками встановлені елементи крізькісткової фіксації.
108813 СПОСІБ ВИГОТОВЛЕННЯ БІОМАТЕРІАЛУ З КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ
(2015) Корж М.О.; Вирва О.Є.; Воронцов П.М.; Хмизов С.О.; Сербін М.Є.; Тімченко Д.С.; Кур'ята О.П.; Кур'ята О.П.; Максименко О.М.
Винахід належить до медицини, а саме до технології виготовлення біоматеріалів, які використовують як пластичний матеріал при оперативних заміщеннях кісткових дефектів в ортопедії, травматології та інших галузях відновної хірургії. Спосіб виготовлення біоматеріалу із кісткової тканини включає очищення кістки природного походження та її здрібнювання до необхідних розмірів, обробку кісткових фрагментів перекисом водню та сумішшю етанолу із хлороформом, а також стерилізацію та герметизацію, де обробку кісткових фрагментів здійснюють 10 % перекисом водню протягом доби об'ємом розчину до об'єму тканини 5:1 зі зміною розчину 1-2 рази; обробку кісткових фрагментів виконують сумішшю 96 % етанолу із хлороформом в пропорції 1:1 протягом 8 годин та додатково витримують кісткові фрагменти при температурі мінус 25 °C протягом 20 годин у розчині 0,45 М NaCl з об'ємом розчину до об'єму тканин 5:1, потім протягом 8 годин кісткові фрагменти витримують при температурі мінус 25 °C в розчині 0,1 М Na2HPO4 об'ємом розчину до об'єму тканини 5:1, після чого кістковий матеріал витримують у розчині цефтриаксону та 0,9 % NaCl з додаванням диметилсульфоксиду та насичують аскорбіновою кислотою.
108974 СПОСІБ МОДЕЛЮВАННЯ МІЖТІЛОВОГО СПОНДИЛОДЕЗУ.
(2016) Радченко В.О.; Левшин О.А.; Іванов Г.В.
Спосіб моделювання міжтілового спондилодезу включає виконання заднього доступу до поперекового відділу хребта тварини, деструкцію міжхребцевого диска, встановлення паравертебрально двох жорстких накісткових пластин і з'єднання останніми суміжних між собою тіл хребців з наступним визначенням стабільності розташування зазначених пластин в розрахунковому післяопераційному періоді. З'єднання накісткових пластин здійснюють з остистими відростками суміжних хребців шляхом фіксації їх гвинтами під кутом 180 ° щодо вертикальної осі хребта у визначених точках відростків.