Застосування збагаченої тромбоцитами плазми в лікуванні больового синдрому у хворих на підошовний фасцит
Вантажиться...
Дата
ORCID
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Редакція журналу «Ортопедія, травматологія та протезування»
Анотація
Objective: to analyze the results of the injection of plateletrich plasma (PRP) and prolonged-acting corticosteroids in patients with plantar fasciitis (PF).Methods: 43 patients were examined (55 feet) with pain syndrome of PF. There were women 29, men — 14, average age (44 ± 1.41) years, average duration of the pain syndrome (3.5 ± 0.36) months. Together with the complex of conservative treatment for patients we prescribed locally injections: in group I (27 patients) — once 1 ml of betamethasone, in II group (16 patients) — PRP (2 ml three times with an interval of 7 days in the region of enthesis). The standard PRP method was used. The pain syndrome was evaluated with the help of VAS before, after 1, 3 and 6 months after treatment. Thickness of plantar aponeurosis (PA) was measured with sonography before and in 6 months after treatment.Results: the average level of pain syndrome before the injections in the both groups were almost identical and amounted to (7.2 ± 0.17) and (7.3 ± 0.23) points, respectively. In a month after the injection in the Ist group, the pain syndrome significantly decreased to (3.5 ± 0.12) points, which confirms fast analgesic effect of manipulation. In the IInd group, the indicators of pain decreased to (4.6 ± 0.17) points. By 6 months the results were almost identical in both groups of patients. Thickness of PA before treatment was equal in the group І (6.62 ± 0.08) mm, in ІІ — (6.81 ± 0.1) mm, so there was no difference between them. After 6 months the thickness of PA was equally reduced in both groups: in the Ist — to (4.49 ± 0.07) mm, in the IInd — to (4.42 ± 0.09) mm, which is objective criterion for the positive therapeutic effect of both methods of treatment.Conclusions: injections of PRP and prolonged-action corticosteroids provide the same positive results in the treatment of pain syndrome in patients with PF. Effect of corticosteroids is fast, but their use is limited due to a number of complications. The introduction of PRP helps to reduce pain syndrome and to normalize thickness of PA.
Цель: проанализировать результаты применения инъекций обогащенной тромбоцитами плазмы (PRP) и кортикостероидов пролонгированного действия у пациентов с подошвенным фасциитом (ПФ).Методы: обследовано 43 пациента (55 стоп) с болевым синдромом на фоне ПФ. Женщин было 29, мужчин — 14, средний возраст (44 ± 1,41) года, средняя продолжительность болевого синдрома (3,5 ± 0,36) мес. Вместе с комплексом консервативного лечения пациентам назначали локально инъекционно: в І группе (27 человек) — однократно 1 мл бетаметазона, во ІІ (16 пациентов) — PRP (по 2 мл трижды с интервалом 7 сут в область энтезиса). Использовали стандартную методику получения PRP. Болевой синдром оценивали с помощью ВАШ до, через 1, 3 и 6 мес. после лечения. Толщину подошвенного апоневроза (ПА) до и через 6 мес. после лечения измеряли с помощью сонографии.Результаты: средний уровень болевого синдрома до инъекций в двух группах был почти одинаковым и составил (7,2 ± 0,17) и (7,3 ± 0,23) балла соответственно. Через месяц после введения в І группе болевой синдром существенно уменьшился до (3,5 ± 0,12) балла, что подтверждает быстрый обезболивающий эффект манипуляции. Во ІІ группе показатели боли по ВАШ снизились до (4,6 ± 0,17). Через 6 мес. результаты были практически одинаковыми в обеих группах пациентов. Толщина ПА до лечения была равной в І группе (6,62 ± 0,08) мм, во ІІ — (6,81 ± 0,1) мм, т. е. не отличалась между ними. Через 6 мес. толщина ПА одинаково уменьшилась в обеих группах: в І — до (4,49 ± 0,07) мм, во ІІ — до (4,42 ± 0,09) мм, что является объективным критерием положительного лечебного эффекта обеих методик.Выводы: применение инъекций PRP и кортикостероидов пролонгированного действия при лечении болевого синдрома у больных с ПФ обеспечивает одинаковые положительные результаты. Эффект кортикостероидов быстрый, но их применение ограничено из-за ряда осложнений. Введение PRP способствует уменьшению болевого синдрома и нормализации толщины ПА.
Мета: проаналізувати результати застосування ін’єкцій збагаченої тромбоцитами плазми (PRP) та кортикостероїдів пролонгованої дії в пацієнтів із підошовним фасцитом (ПФ).Методи: обстежено 43 пацієнти (55 стоп) із больовим синдромом на фоні ПФ. Жінок було 29, чоловіків — 14, середній вік (44 ± 1,41) року, середня тривалість больового синдрому (3,5 ± 0,36) міс. Разом із комплексом консервативного лікування пацієнтам призначали локальні ін’єкції: у І групі (27 осіб) — одноразово 1 мл бетаметазону, у ІІ (16 пацієнтів) — PRP (по 2 мл тричі з інтервалом 7 діб у зону ентезису). Використовували стандартну методику отримання PRP. Больовий синдром оцінювали за допомогою ВАШ до, через 1, 3 і 6 міс. після лікування. Товщину підошовного апоневрозу (ПА) до і через 6 міс. після лікування вимірювали за допомогою сонографії.Результати: середній рівень больового синдрому до ін’єкцій у двох групах був майже однаковим і склав (7,2 ± 0,17) і (7,3 ± 0,23) бала відповідно. Через місяць після введення в І групі больовий синдром суттєво зменшився до (3,5 ± 0,12) бала, що підтверджує швидкий знеболювальний ефект маніпуляції. У ІІ групі показники болю за ВАШ знизилися до (4,6 ± 0,17). Через 6 міс. результати були практично однаковими в обох групах пацієнтів. Товщина ПА до лікування була рівною в І групі (6,62 ± 0,08) мм, у ІІ — (6,81 ± 0,1) мм, тобто не відрізнялася між ними. Через 6 міс. товщина ПА однаково зменшилася в обох групах: у І — до (4,49 ± 0,07) мм, у ІІ — до (4,42 ± 0,09) мм, що є об’єктивним критерієм позитивного лікувального ефекту обох методик.Висновки: застосування ін’єкцій PRP і кортикостероїдів пролонгованої дії в лікуванні больового синдрому у хворих на ПФ забезпечує однакові позитивні результати. Ефект кортикостероїдів швидкий, але їхнє застосування обмежене через низку ускладнень. Введення PRP сприяє зменшенню больового синдрому та нормалізації товщини ПА.
Цель: проанализировать результаты применения инъекций обогащенной тромбоцитами плазмы (PRP) и кортикостероидов пролонгированного действия у пациентов с подошвенным фасциитом (ПФ).Методы: обследовано 43 пациента (55 стоп) с болевым синдромом на фоне ПФ. Женщин было 29, мужчин — 14, средний возраст (44 ± 1,41) года, средняя продолжительность болевого синдрома (3,5 ± 0,36) мес. Вместе с комплексом консервативного лечения пациентам назначали локально инъекционно: в І группе (27 человек) — однократно 1 мл бетаметазона, во ІІ (16 пациентов) — PRP (по 2 мл трижды с интервалом 7 сут в область энтезиса). Использовали стандартную методику получения PRP. Болевой синдром оценивали с помощью ВАШ до, через 1, 3 и 6 мес. после лечения. Толщину подошвенного апоневроза (ПА) до и через 6 мес. после лечения измеряли с помощью сонографии.Результаты: средний уровень болевого синдрома до инъекций в двух группах был почти одинаковым и составил (7,2 ± 0,17) и (7,3 ± 0,23) балла соответственно. Через месяц после введения в І группе болевой синдром существенно уменьшился до (3,5 ± 0,12) балла, что подтверждает быстрый обезболивающий эффект манипуляции. Во ІІ группе показатели боли по ВАШ снизились до (4,6 ± 0,17). Через 6 мес. результаты были практически одинаковыми в обеих группах пациентов. Толщина ПА до лечения была равной в І группе (6,62 ± 0,08) мм, во ІІ — (6,81 ± 0,1) мм, т. е. не отличалась между ними. Через 6 мес. толщина ПА одинаково уменьшилась в обеих группах: в І — до (4,49 ± 0,07) мм, во ІІ — до (4,42 ± 0,09) мм, что является объективным критерием положительного лечебного эффекта обеих методик.Выводы: применение инъекций PRP и кортикостероидов пролонгированного действия при лечении болевого синдрома у больных с ПФ обеспечивает одинаковые положительные результаты. Эффект кортикостероидов быстрый, но их применение ограничено из-за ряда осложнений. Введение PRP способствует уменьшению болевого синдрома и нормализации толщины ПА.
Мета: проаналізувати результати застосування ін’єкцій збагаченої тромбоцитами плазми (PRP) та кортикостероїдів пролонгованої дії в пацієнтів із підошовним фасцитом (ПФ).Методи: обстежено 43 пацієнти (55 стоп) із больовим синдромом на фоні ПФ. Жінок було 29, чоловіків — 14, середній вік (44 ± 1,41) року, середня тривалість больового синдрому (3,5 ± 0,36) міс. Разом із комплексом консервативного лікування пацієнтам призначали локальні ін’єкції: у І групі (27 осіб) — одноразово 1 мл бетаметазону, у ІІ (16 пацієнтів) — PRP (по 2 мл тричі з інтервалом 7 діб у зону ентезису). Використовували стандартну методику отримання PRP. Больовий синдром оцінювали за допомогою ВАШ до, через 1, 3 і 6 міс. після лікування. Товщину підошовного апоневрозу (ПА) до і через 6 міс. після лікування вимірювали за допомогою сонографії.Результати: середній рівень больового синдрому до ін’єкцій у двох групах був майже однаковим і склав (7,2 ± 0,17) і (7,3 ± 0,23) бала відповідно. Через місяць після введення в І групі больовий синдром суттєво зменшився до (3,5 ± 0,12) бала, що підтверджує швидкий знеболювальний ефект маніпуляції. У ІІ групі показники болю за ВАШ знизилися до (4,6 ± 0,17). Через 6 міс. результати були практично однаковими в обох групах пацієнтів. Товщина ПА до лікування була рівною в І групі (6,62 ± 0,08) мм, у ІІ — (6,81 ± 0,1) мм, тобто не відрізнялася між ними. Через 6 міс. товщина ПА однаково зменшилася в обох групах: у І — до (4,49 ± 0,07) мм, у ІІ — до (4,42 ± 0,09) мм, що є об’єктивним критерієм позитивного лікувального ефекту обох методик.Висновки: застосування ін’єкцій PRP і кортикостероїдів пролонгованої дії в лікуванні больового синдрому у хворих на ПФ забезпечує однакові позитивні результати. Ефект кортикостероїдів швидкий, але їхнє застосування обмежене через низку ускладнень. Введення PRP сприяє зменшенню больового синдрому та нормалізації товщини ПА.
Опис
Бібліографічний опис
1, 85–90
