Застосування збагаченої тромбоцитами плазми в лікуванні больового синдрому у хворих на підошовний фасцит

Abstract

Objective: to analyze the results of the injection of plateletrich plasma (PRP) and prolonged-acting corticosteroids in patients with plantar fasciitis (PF).Methods: 43 patients were examined (55 feet) with pain syndrome of PF. There were women 29, men — 14, average age (44 ± 1.41) years, average duration of the pain syndrome (3.5 ± 0.36) months. Together with the complex of conservative treatment for patients we prescribed locally injections: in group I (27 patients) — once 1 ml of betamethasone, in II group (16 patients) — PRP (2 ml three times with an interval of 7 days in the region of enthesis). The standard PRP method was used. The pain syndrome was evaluated with the help of VAS before, after 1, 3 and 6 months after treatment. Thickness of plantar aponeurosis (PA) was measured with sonography before and in 6 months after treatment.Results: the average level of pain syndrome before the injections in the both groups were almost identical and amounted to (7.2 ± 0.17) and (7.3 ± 0.23) points, respectively. In a month after the injection in the Ist group, the pain syndrome significantly decreased to (3.5 ± 0.12) points, which confirms fast analgesic effect of manipulation. In the IInd group, the indicators of pain decreased to (4.6 ± 0.17) points. By 6 months the results were almost identical in both groups of patients. Thickness of PA before treatment was equal in the group І (6.62 ± 0.08) mm, in ІІ — (6.81 ± 0.1) mm, so there was no difference between them. After 6 months the thickness of PA was equally reduced in both groups: in the Ist — to (4.49 ± 0.07) mm, in the IInd — to (4.42 ± 0.09) mm, which is objective criterion for the positive therapeutic effect of both methods of treatment.Conclusions: injections of PRP and prolonged-action corticosteroids provide the same positive results in the treatment of pain syndrome in patients with PF. Effect of corticosteroids is fast, but their use is limited due to a number of complications. The introduction of PRP helps to reduce pain syndrome and to normalize thickness of PA.

Цель: проанализировать результаты применения инъекций обогащенной тромбоцитами плазмы (PRP) и кортикостероидов пролонгированного действия у пациентов с подошвенным фасциитом (ПФ).Методы: обследовано 43 пациента (55 стоп) с болевым синдромом на фоне ПФ. Женщин было 29, мужчин — 14, средний возраст (44 ± 1,41) года, средняя продолжительность болевого синдрома (3,5 ± 0,36) мес. Вместе с комплексом консервативного лечения пациентам назначали локально инъекционно: в І группе (27 человек) — однократно 1 мл бетаметазона, во ІІ (16 пациентов) — PRP (по 2 мл трижды с интервалом 7 сут в область энтезиса). Использовали стандартную методику получения PRP. Болевой синдром оценивали с помощью ВАШ до, через 1, 3 и 6 мес. после лечения. Толщину подошвенного апоневроза (ПА) до и через 6 мес. после лечения измеряли с помощью сонографии.Результаты: средний уровень болевого синдрома до инъекций в двух группах был почти одинаковым и составил (7,2 ± 0,17) и (7,3 ± 0,23) балла соответственно. Через месяц после введения в І группе болевой синдром существенно уменьшился до (3,5 ± 0,12) балла, что подтверждает быстрый обезболивающий эффект манипуляции. Во ІІ группе показатели боли по ВАШ снизились до (4,6 ± 0,17). Через 6 мес. результаты были практически одинаковыми в обеих группах пациентов. Толщина ПА до лечения была равной в І группе (6,62 ± 0,08) мм, во ІІ — (6,81 ± 0,1) мм, т. е. не отличалась между ними. Через 6 мес. толщина ПА одинаково уменьшилась в обеих группах: в І — до (4,49 ± 0,07) мм, во ІІ — до (4,42 ± 0,09) мм, что является объективным критерием положительного лечебного эффекта обеих методик.Выводы: применение инъекций PRP и кортикостероидов пролонгированного действия при лечении болевого синдрома у больных с ПФ обеспечивает одинаковые положительные результаты. Эффект кортикостероидов быстрый, но их применение ограничено из-за ряда осложнений. Введение PRP способствует уменьшению болевого синдрома и нормализации толщины ПА.

Мета: проаналізувати результати застосування ін’єкцій збагаченої тромбоцитами плазми (PRP) та кортикостероїдів пролонгованої дії в пацієнтів із підошовним фасцитом (ПФ).Методи: обстежено 43 пацієнти (55 стоп) із больовим синдромом на фоні ПФ. Жінок було 29, чоловіків — 14, середній вік (44 ± 1,41) року, середня тривалість больового синдрому (3,5 ± 0,36) міс. Разом із комплексом консервативного лікування пацієнтам призначали локальні ін’єкції: у І групі (27 осіб) — одноразово 1 мл бетаметазону, у ІІ (16 пацієнтів) — PRP (по 2 мл тричі з інтервалом 7 діб у зону ентезису). Використовували стандартну методику отримання PRP. Больовий синдром оцінювали за допомогою ВАШ до, через 1, 3 і 6 міс. після лікування. Товщину підошовного апоневрозу (ПА) до і через 6 міс. після лікування вимірювали за допомогою сонографії.Результати: середній рівень больового синдрому до ін’єкцій у двох групах був майже однаковим і склав (7,2 ± 0,17) і (7,3 ± 0,23) бала відповідно. Через місяць після введення в І групі больовий синдром суттєво зменшився до (3,5 ± 0,12) бала, що підтверджує швидкий знеболювальний ефект маніпуляції. У ІІ групі показники болю за ВАШ знизилися до (4,6 ± 0,17). Через 6 міс. результати були практично однаковими в обох групах пацієнтів. Товщина ПА до лікування була рівною в І групі (6,62 ± 0,08) мм, у ІІ — (6,81 ± 0,1) мм, тобто не відрізнялася між ними. Через 6 міс. товщина ПА однаково зменшилася в обох групах: у І — до (4,49 ± 0,07) мм, у ІІ — до (4,42 ± 0,09) мм, що є об’єктивним критерієм позитивного лікувального ефекту обох методик.Висновки: застосування ін’єкцій PRP і кортикостероїдів пролонгованої дії в лікуванні больового синдрому у хворих на ПФ забезпечує однакові позитивні результати. Ефект кортикостероїдів швидкий, але їхнє застосування обмежене через низку ускладнень. Введення PRP сприяє зменшенню больового синдрому та нормалізації товщини ПА.