2022, №3-4
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Перегляд 2022, №3-4 за автором "Герасименко А.С."
Зараз показано 1 - 2 з 2
Результатів на сторінку
Варіанти сортування
Документ Гістологічні особливості суглобового хряща та репаративний потенціал кісткового мозку за умов коксартрозу у хворих із рентгенологічними ознаками епіфізарної дисплазії(2022) Гужевський І.В.; Герасименко С.І.; Полулях М.В.; Бабко А.М.; Герасименко А.С.; Полулях Д.М.; Дєдух Н.В.; Панченко Л.М.Остеоартроз у разі епіфізарної дисплазії (ЕД) навіть у молодому віці спричинює порушення соціальної адаптації пацієнтів, що обумовлює актуальність вивчення проблеми оптимізації їхнього ортопедичного лікування. Мета. Вивчити гістологічні особливості суглобового хряща та репаративний потенціал кісткового мозку, які визначають патогенез і впливають на тактику лікування коксартрозу у хворих із рентгенологічними ознаками ЕД. Методи. Обстежено 68 дорослих хворих на коксартроз за наявності рентгенологічних ознак ЕД. У 52 випадках виконано тотальне ендопротезування кульшових суглобів, отримано фрагменти суглобового хряща для гістологічного дослідження, кісткової тканини епіфізів — для вивчення репаративного потенціалу кісткової тканини. Результати. Встановлено, що за умов коксартрозу в пацієнтів із рентгенологічними ознаками ЕД патологічний процес розгортається на фоні глибоких порушень мікроструктурної організації матриксу суглобового хряща внаслідок змін типу організації колагенової сітки. Указані зміни обумовлюють проградієнтність перебігу захворювання та його резистентність до загальновизнаного консервативного лікування. Виявлено значно підвищений проліферативний потенціал стромальних клітин кісткового мозку за суттєво знижену кількість колінієутворюючих одиниць фібробластів в одиниці об’єму спонгіозої тканини епіфізів, що свідчить про загрозу декомпенсації репаративних можливостей кістки. Висновки. Патогенетичними чинниками остеоартрозу у хворих із рентгенологічними ознаками ЕД є порушення організації колагену в матриксі суглобового хряща та супутні макроскопічні зміни форми епіфізів кісток нижніх кінцівок. Сьогодні не існує можливостей попередження й етіологічної терапії остеоартрозу в таких пацієнтів, при цьому є загроза декомпенсації репаративних можливостей губчастої кістки епіфізів. Доцільне застосування методу ендопротезування суглобів.Документ Фронтальні деформації колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит(2022) Герасименко С.І.; Полулях М.В.; Бабко А.М.; Герасименко А.С.; Полулях Д.М.; Качан Д.І.; Костогриз Ю.О.; Дуда М.С.; Гужевський І.В.Ураження колінних суглобів за ревматоїдного артриту (РА) відмічають у 70 % випадках. Це найпоширеніша причина втрати працездатності, можливості самообслуговування. Пацієнти стають тяжкими інвалідами, оскільки захворювання супроводжується деформаціями та контрактурами з розвитком дискордантних положень нижніх кінцівок, що призводять до часткової або повної втрати функції опори та ходьби. Мета. Розглянуто аналіз результатів лікування вторинного артрозу колінних суглобів, ускладненого фронтальними деформаціями, у хворих на РА. Методи. Проаналізовано результати ортопедичного лікування, спрямованого на відновлення функції колінного суглоба у 66 хворих на РА з фронтальними деформаціями, яким проведено 75 операцій тотального ендопротезування у період з 2013 по 2020 рр. Вивчено анамнез, активність і стадію РА, фронтальні деформації колінного суглоба, рентгенологічну динаміку змін у ньому, лабораторні показники. Результати ендопротезування оцінювали за шкалою Кауфмана. Виконано кореляційний аналіз за Спірманом, однофакторний дисперсійний аналіз. Результати. Термін спостереження за пацієнтами після ендопротезування колінного суглоба становив від 6 міс. до 5 років. За шкалою Кауфмана добрі результати отримано в 46 (79,31 %) хворих, задовільні — 11 (18,97 %), незадовільні — 1 (1,72 %). Виявлено суттєвий зв’язок між рівнем фронтальної деформації суглобів і рівнем активності РА (r = 0,30; p < 0,05) та показником шкали Кауфмана (r = ‒0,46; p < 0,001). Визначено, що стадія захворювання, стать і вік пацієнта, медикаментозна терапія значуще не впливають на формування фронтальної деформації. Для розрахунку її ступеня отримано формулу залежно від рівня активності й тривалості РА, шкали Кауфмана до та після операції. Висновки. Тотальне ендопротезування колінного суглоба слід виконувати хворим на РА, починаючи з ІІ стадії 2 фази. Це дозволить пацієнтові повною мірою використати можливості ендопротеза, оскільки ураження суміжних сегментів, зазвичай, ще мінімальні.