Сучасні підходи до моделювання in vivo дегенеративних захворювань хребта

Спрощена сторінка документа
dc.contributor.authorРадченко В.О.
dc.contributor.authorСкіданов М.А.
dc.contributor.authorАшукіна Н.О.
dc.contributor.authorМальцева В.Є.
dc.contributor.authorСкіданов А.Г.
dc.contributor.authorБарков О.О.
dc.date.accessioned2025-11-14T08:09:09Z
dc.date.available2025-11-14T08:09:09Z
dc.date.issued2022
dc.description.abstractПоширеність захворюваності й інвалідності через поперековий біль у світі постійно зростають. Для зменшення соціально-економічних наслідків дегенеративних захворювань хребта проводять масштабні дослідження, зокрема, із використанням моделей in vivo. Мета. З’ясувати переваги та недоліки різних експериментальних моделей in vivo для вивчення механізмів розвитку дегенеративних порушень у складових хребтових рухових сегментах і тестування методик їхнього лікування. Методи. Проведено пошук джерел літератури в наукових базах PubMed, Google Scholar, Base за ключовими словами Spinal Diseases, Spine Disorder, Intervertebral Disc Degeneration (Repair), Facet Joint Degeneration (Repair), Animal Model, Facet (Zygapophyseal) Joint Osteoarthritis, Canine (dog), Swine (Pig), Ovine (sheep), Rabbit, Rat, Mice. Глибина пошуку прийнята 10 років. Результати. Для вивчення механізмів розвитку дегенеративних порушень у хребтових рухових сегментах або вип­робовування лікувальних стратегій використовують лабораторних гризунів, свиней, кіз, собак, овець, приматів. Дослідження на великих тваринах виконують завдяки порівнянним розмірам, анатомії, біомеханіці та гістологічній структурі тіл хребців і міжхребцевих дисків. Через природну дегенерацію з віком привабливими для вивчення механізмів розвитку дегенеративних захворювань хребта є моделі на собаках та альпаках. Проте експерименти на великих тваринах обмежені високою вартістю та вимогами біоетики. Перспективним є використання кролів, щурів, мишей. У них дегенеративні зміни у хребті моделюють шляхом виконання травматичних ушкоджень (порушення цілісності дуговідросткових суглобів, замикальних пластинок, волокнистого кільця чи драглистого ядра, нуклеотомії, дискектомії) і введення хімічних агентів. Висновки. Перевагою лабораторних гризунів перед великими тваринами в якості моделей для вивчення механізмів розвитку дегенеративних захворювань хребта і тестування методик їхнього лікування є простота застосування та легкість відтворювання, економічна й етична виправданість. Проте обирати модель необхідно ретельно відповідно до завдань дослідження.
dc.identifier.citationРадченко, В.О., Скіданов, М.А., Ашукіна, Н.О., Мальцева, В.Є., Скіданов, А.Г., & Барков, О.О. (2022). Сучасні підходи до моделювання in vivo дегенеративних захворювань хребта. Ортопедія, травматологія та протезування, (1–2), 108-117. http://dx.doi.org/10.15674/0030-598720221-2108-117
dc.identifier.issn0030-5987
dc.identifier.urihttps://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/3018
dc.language.isouk
dc.subjectмоделі тварин
dc.subjectдегенерація міжхребцевого диска
dc.subjectостеоартроз дуговідросткових суглобів
dc.subjectщур
dc.titleСучасні підходи до моделювання in vivo дегенеративних захворювань хребта
dc.title.alternativeModern approaches to modeling in vivo degenerative spine diseases
dc.typeArticle

Файли

Оригінальний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Зображення мініатюри
Назва:
17.pdf
Розмір:
388.55 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Немає доступних мініатюр
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:
Завантажити

Колекції

2022, №1-2