Септичні ускладнення після застосування глюкокортикоїдів (результати клініко-лабораторних і патоморфологічних досліджень)
| dc.contributor.author | Грицай М.П. | |
| dc.contributor.author | Григоровський В.В. | |
| dc.contributor.author | Цокало В.М. | |
| dc.contributor.author | Сабадош В.І. | |
| dc.contributor.author | Кузуб Т.А. | |
| dc.date.accessioned | 2025-10-30T08:48:37Z | |
| dc.date.available | 2025-10-30T08:48:37Z | |
| dc.date.issued | 2024-05-22 | |
| dc.description.abstract | У численних публікаціях наведено аспекти локального застосування інʼєкцій глюкокортикоїдів на сучасному етапі розвитку ревматології з позиції доцільності, ефективності та безпеки. Аналізуються чинники, які впливають на ефективність цього методу. Периартикулярні та/або внутрішньосуглобові інʼєкції кортикостероїдів входять у різні наявні на сьогодні рекомендації та протоколи з лікування артрозу і ревматичних уражень суглобів. Мета. Визначити патоморфологічні та клініко-лабораторні прояви під час інфекційного процесу після локального введення глюкокортикоїдних препаратів. Методи. Проаналізовано клінічні, анамнестичні, клініко-лабораторні, бактеріологічні та патоморфологічні показники 34 пацієнтів із інфекційними ускладненнями. Результати. Найбільш часто застосовувалось введення препаратів тривалої дії: DIPROSPAN — 13 (38,2 %) випадків, KENALOG — 5 (14,7 %), DEPOS — 3 (8,8 %), FLOSTERON — 2 (5,9 %); короткодіючий препарат (метилпреднізолону ацетат (METYPRED) і гідрокортизону ацетат) застосовувався в 11 (32,4 %) випадках. На момент госпіталізації в клініку інфекційний процес був у 8 (23,5 %) пацієнтів у гострій стадії, 10 (29,4 %) — підгострій та ще у 16 (47,1 %) — хронічній стадії, 13 (38,2 %) з яких в активній норицевій фазі. Висновки. Патоморфологічні прояви й ознаки гнійно-запального інфекційного процесу як ускладнення після локального введення глюкокортикоїдних препаратів супроводжуються та тісно статистично значимо взаємопов’язані з типовими клініко-лабораторними проявами (лейкоцитоз із «зсувом лейкоцитарної формули вліво», підвищення швидкості осідання еритроцитів і рівня С-РБ) й етіологією («бактеріологією») інфекційного процесу. | |
| dc.identifier.citation | Грицай, М.П., Григоровський, В.В., Цокало, В.М., Сабадош, В.І., & Кузуб, Т.А. (2024). Септичні ускладнення після застосування глюкокортикоїдів (результати клініко-лабораторних і патоморфологічних досліджень). Ортопедія, травматологія та протезування, (2), 54–60. https://doi.org/10.15674/0030-59872024254-60 | |
| dc.identifier.issn | 0030-5987 | |
| dc.identifier.uri | https://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/2901 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.subject | глюкокортикостероїди | |
| dc.subject | септичний артрит | |
| dc.subject | ін’єкції глюкокортикоїдів | |
| dc.subject | колінний суглоб | |
| dc.subject | діагностика | |
| dc.subject | остеоартрит | |
| dc.title | Септичні ускладнення після застосування глюкокортикоїдів (результати клініко-лабораторних і патоморфологічних досліджень) | |
| dc.title.alternative | Septic complications after the use of glucocorticoids (results of clinical laboratory and pathomorphological studies) | |
| dc.type | Article |
Файли
Оригінальний пакет
1 - 1 з 1
Ліцензійний пакет
1 - 1 з 1
Немає доступних мініатюр
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed to upon submission
- Опис: