Дослідження деформацій кісткового регенерату за різних варіантів остеосинтезу кісток гомілки в разі їхнього уродженого псевдоартрозу
Loading...
Files
Date
ORCID
DOI
item.page.thesis.degree.name
item.page.thesis.degree.level
item.page.thesis.degree.discipline
item.page.thesis.degree.department
item.page.thesis.degree.grantor
item.page.thesis.degree.advisor
item.page.thesis.degree.committeeMember
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Уроджений псевдоартроз кісток гомілки супроводжується її вкороченням і деформацією. Питання щодо вибору оптимальної методики хірургічного лікування залишається відкритим. Мета. На математичній моделі вивчити відносні деформації регенерату (ВДР) у зоні псевдоартрозу кісток гомілки за різних варіантів остеосинтезу. Методи. Моделювали зону незрощення кісток гомілки в нижній третині та 4 варіанти остеосинтезу: інтрамедулярним стрижнем і спицею (1); стрижнем, спицею та кістковим трансплантатом у вигляді блока на великогомілкову (2) або на обидві (3) кістки; стрижнем, спицею та кістковим трансплантатом на обидві кістки гомілки з обгорненням титановою сіткою (4). Використано ротаційно стабільний і нестабільний стрижні. Під дією навантаження на стискання та кручення визначали величини ВДР у зоні псевдоартрозу. Результати. У разі остеосинтезу варіанта 1 інтрамедулярні стрижні обох типів (через осьову рухомість їхніх елементів) не забезпечують мінімальну деформацію регенератів обох кісток, тому виникає можливість їхнього зростання в процесі росту пацієнта. Блоки кісткових трансплантатів (варіант 2 і 3) приймають на себе частину стискального навантаження та рівень ВДР кісток знижується до 20 разів. Ротаційно стабільний стрижень є кращим за умов навантажень на кручення, оскільки ВДР великогомілкової кістки знижується в 20 разів. Проте блоки з кісткових трансплантатів нівелюють цю перевагу, забезпечуючи ротаційну стабільність фрагментів кісток гомілки. Використання титанової сітки надає додаткову міцність фіксації фрагментів обох кісток гомілки та рівень ВДР кісток знижується на 10 % відносно моделей остеосинтезу з блоком трансплантатів за обох варіантів навантаження. Висновки. Застосування лише інтрамедулярних стрижнів, які «зростають» призводить до найбільших деформацій регенератів. Стрижень із ротаційною стабільністю є кращим за умов навантаження на кручення. Блоки з кісткових трансплантатів знижують рівень ВДР кісток гомілки до рівня менш ніж 0,1 % за обох варіантів навантаження, а титанова сітка — додатково на 10 %.
Description
Citation
Хмизов, С.О., Кацалап, Є.С., Карпінський, М.Ю., & Яресько, О.В. (2022). Дослідження деформацій кісткового регенерату за різних варіантів остеосинтезу кісток гомілки в разі їхнього уродженого псевдоартрозу. Ортопедія, травматологія та протезування, (1–2), 49-54. http://dx.doi.org/10.15674/0030-598720221-249-54
