Рентгенморфометрична оцінка ефективності гібридної стабільно-еластичної фіксації нестабільних переломів кісточок гомілки

dc.contributor.authorСулима В.С.
dc.contributor.authorЧужак А.В.
dc.contributor.authorФіляк Ю.О.
dc.contributor.authorКузь У.В.
dc.contributor.authorЮрійчук Л.М.
dc.contributor.authorСимчич Ю.І.
dc.date.accessioned2025-11-06T12:06:43Z
dc.date.available2025-11-06T12:06:43Z
dc.date.issued2023
dc.description.abstractПитома вага ускладнень і незадовільних результатів лікування хворих із переломами кісточок залишається високою і сягає 22‒60 %. Знання біомеханіки надп’ятково-гомілкового суглоба потребують перегляду, що пов’язано з розробленням нових методів гібридної фіксації. Мета. Провести порівняльний аналіз результатів рентгеноморфометричних показників після гібридної стабільно-еластичної (ГСЕФ) та традиційної фіксації накістковою пластиною з позиційним шурупом нестабільних через- і надсиндесмозних переломів (ЧНСП) малогомілкової кістки з ушкодженням дистального міжгомілкового синдесмозу. Методи. Проаналізовано результати лікування 82 хворих із нестабільними ЧНСП малогомілкової кістки (МГК) типу В і С за Weber із ушкодженням дистального міжгомілкового синдесмозу (ДМГС) за рентгеноморфометричними показниками. Оцінювали кути: нахилу надп’яткової кістки (КННК) і надп’ятково-гомілковий (НГК). У I групі (18 пацієнтів, вік (41,6 ± 15,5) років) виконали ГСЕФ, у ІІ (64, вік (52,4 ± 15,7) років) — остеосинтез МГК с пластиною, ДМГС — позиційним шурупом. Результати. У пацієнтів групи І із переломами типу В показник КННК був у 0,63 разу меншим, ніж в осіб групи ІІ; із переломами типу С — в 0,78 разу (p = 0,0005). Це підтверджує менший ризик нестабільності надп’ятково-гомілкового суг­лоба в післяопераційному періоді в пацієнтів після ГСЕФ. Наближення медіанного значення НГК до нижньої межі норми виявили у хворих групи І із переломами типу B, до верхньої — в групі ІІ, що свідчить про більшу тенденцію до вкорочення МГК після ГСЕФ. Показник слід ураховувати у хворих з косими (типів В і С за Weber) і, особливо, з уламковими (типів 44 С 2.1, 2.2, 2.3 за АО) переломами МГК, виконуючи ГСЕФ. Висновки. За рентгеноморфомет­ричними показниками кута нахилу надп’яткової кістки та надп’ятково-гомілкового кута доведено перевагу гібридної стабільно-еластичної фіксації для лікування через- або надсиндесмозних переломів малогомілкової кістки з ушкодженням дистального міжгомілкового синдесмозу.
dc.identifier.citationСулима, В.С., Чужак, А.В., Філяк, Ю.О., Кузь, У.В., Юрійчук, Л.М., & Симчич, Ю.І. (2023). Рентгенморфометрична оцінка ефективності гібридної стабільно-еластичної фіксації нестабільних переломів кісточок гомілки. Ортопедія, травматологія та протезування, (2), 19-24. http://dx.doi.org/10.15674/0030-59872023219-24
dc.identifier.issn0030-5987
dc.identifier.urihttps://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/2958
dc.language.isouk
dc.subjectpентгенологічна діагностика
dc.subjectгібридна стабільно-еластична фіксація
dc.subjectпереломи кісточок гомілки
dc.subjectміжгомілковий синдесмоз
dc.titleРентгенморфометрична оцінка ефективності гібридної стабільно-еластичної фіксації нестабільних переломів кісточок гомілки
dc.title.alternativeX-ray assessment of the efficiency of hybrid stable-elastic fixation unstable ankle fractures
dc.typeArticle

Файли

Оригінальний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Завантаження...
Зображення мініатюри
Назва:
5.pdf
Розмір:
863.02 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Ліцензійний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Немає доступних мініатюр
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:

Колекції