Механічна та клінічна характеристика з’єднання «стрижень – кістка» у разі лікування вогнепальних переломів зовнішніми стрижневими пристроями різних виробників

Спрощена сторінка документа
dc.contributor.authorКлапчук Ю.В.
dc.contributor.authorПопсуйшапка О.К.
dc.contributor.authorЛитвишко В.О.
dc.date.accessioned2025-11-07T08:54:05Z
dc.date.available2025-11-07T08:54:05Z
dc.date.issued2023
dc.description.abstractМета. З’ясувати стан кісткового різьблення за умов заведення стрижнів різних виробників і встановити тривалість стабільного з’єднання «стрижень – кістка» в разі лікування діафізарних переломів кісток кінцівок. Методи. Проведено експеримент з використанням великогомілкових кісток телят. Відібрані стрижні, які використовують у зовнішніх фіксаторах виробників: Biomet (Франція), Stryker (США), ТОВ Ейч Бі Орто (Україна), ОРТОПАК (Україна). Вивчали форму кісткового різьблення та його контакт із поверхнею стрижня за 2‒5 разового збільшення. Пристрої від вказаних виробників застосовані для фіксації відламків кісток під час лікування вогнепальних переломів у 91 постраждалого. Перевіряли стан стабільності стрижня в кістці. Результати. Експеримент показав, що для отримання відповідного за формою кісткового різьблення необхідно попередньо проходити обидва шари компактної кістки діафіза свердлом із діаметром, який відповідає внутрішньому діаметру різьбової частини стрижня. Без цього руйнуються кісткові витки в першому кірковому шарі або відколюються фрагменти кістки в другому, що зменшує міцність фіксації. У разі загвинчування стрижнів у просвердлений канал у другому шарі кіркової кістки в усіх випадках якість з’єднання «стрижень ‒ кістка» була гіршою. За умов установлення стрижнів у губчасту кістку в ній утворювалася більша кількість неповноцінних витків порівняно з компактною. Найменша частота нестабільності стрижнів у постраждалих виявлена в разі застосування апарата ОРТОПАК (18 %), значно частіша (35–51 %) — за пристроїв інших виробників. Частота нестабільного стану стрижнів була майже в 4 рази більшою за їхнього розташування в епіметафізі, ніж у діафізі. Висновки. Для максимально ефективного з’єднання стрижня з кісткою необхідно його загвинчувати в підготовлений канал діаметром, який відповідає внутрішньому діаметру різьбової частини стрижня. Якість і тривалість стабільного стану стрижня в кістці залежить від технічних характеристик його різьблення, локалізації та стану зрощення відламків.
dc.identifier.citationКлапчук, Ю.В., Попсуйшапка, О.К., & Литвишко В.О. (2023). Механічна та клінічна характеристика з’єднання «стрижень – кістка» у разі лікування вогнепальних переломів зовнішніми стрижневими пристроями різних виробників. Ортопедія, травматологія та протезування, (1), 10-17. http://dx.doi.org/10.15674/0030-59872023110-17
dc.identifier.issn0030-5987
dc.identifier.urihttps://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/2970
dc.language.isouk
dc.subjectВогнепальні переломи
dc.subjectлікування
dc.subjectдовгі кістки кінцівок
dc.subjectзовнішня фіксація
dc.subjectстрижень
dc.subjectстабільність фіксації
dc.titleМеханічна та клінічна характеристика з’єднання «стрижень – кістка» у разі лікування вогнепальних переломів зовнішніми стрижневими пристроями різних виробників
dc.title.alternativeMechanical and clinical characteristics of the «rod – bone» connection in treatment of gunshot fractures with external rod devices from various manufacturers
dc.typeArticle

Файли

Оригінальний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Зображення мініатюри
Назва:
4.pdf
Розмір:
310.09 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Немає доступних мініатюр
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:
Завантажити

Колекції

2023, №1