Анатомо-функціональні передумови розвитку нестабільності ендопротеза після монокандилярної артропластики колінного суглоба

Спрощена сторінка документа
dc.contributor.authorКарпінська О.Д.
dc.contributor.authorВахбех Р.Т.Х.
dc.date.accessioned2025-11-06T12:00:04Z
dc.date.available2025-11-06T12:00:04Z
dc.date.issued2023
dc.description.abstractМонокондилярне ендопротезування колінного суглоба дає змогу відновити нормальну кінематику та функцію колінного суглоба за умов остеоартрозу, обмеженому медіальним або латеральним відділом суглоба. Мета. Виявити закономірності й особливості розвитку вторинних анатомічних і функціональних змін у колінному суглобі після монокандилярного ендопротезування залежно від статі, ваги пацієнта, етіології гонартрозу, величини первинної деформації суглоба й стану кісткової тканини. Методи. Проаналізовано результати обстеження 71 пацієнта (вік 37‒83 років, термін спостереження 3‒10 років). У 20 (28,2 %) хворих виникли проблеми з ендопротезованим суглобом: збільшення кута фронтальної деформації — 8 (40 %), зменшення рухомості суглоба — 12 (60 %), біль у зоні імплантації — 10 (50 %). Результати. Виявлені передопераційні чинники, які можуть впливати на результат монокандилярного ендопротезування колінного суг­лоба. Головним серед них є знижена щільність кісткової тканини, особливо локальний остеопороз. За наявності остеопоротичних зон у ділянці ендопротезування ризик виникнення нестабільності імплантата може сягати 100 %. Другий важливий чинник — фронтальні деформації колінного суглоба понад 10°. Інші фактори, такі як ожиріння, травми менісків і схрещених зв’язок, переломи виростків стегнової та великогомілкової кісток також впливають на розвиток ускладнень, особливо за одночасного зниження мінеральної щільності кісток та/або значної фронтальної деформації колінного суглоба. Висновки. Монокондилярне ендопротезування колінного суглоба є надійним, ощадним, малотравматичним методом лікування гонартрозу, але за умов дотримання чітких показань до його виконання. У віддаленому періоді у пацієнтів з остеопорозом, травмами менісків і зв’язок суглоба, переломами виростків та фронтальними деформаціями понад 10° можуть сформуватися ознаки нестабільності ендопротеза.
dc.identifier.citationКарпінська, О.Д., & Вахбех, Р.Т.Х. (2023). Анатомо-функціональні передумови розвитку нестабільності ендопротеза після монокандилярної артропластики колінного суглоба. Ортопедія, травматологія та протезування, (2), 13-18. http://dx.doi.org/10.15674/0030-59872023213-18
dc.identifier.issn0030-5987
dc.identifier.urihttps://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/2957
dc.language.isouk
dc.subjecteндопротезування
dc.subjectколінний суглоб
dc.subjectгонартроз
dc.subjectускладнення
dc.subjectнестабільність
dc.titleАнатомо-функціональні передумови розвитку нестабільності ендопротеза після монокандилярної артропластики колінного суглоба
dc.title.alternativeAnatomical and functional prerequisites for the development of endoprosthesis instability after monocandylar knee arthroplasty
dc.typeArticle

Файли

Оригінальний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Зображення мініатюри
Назва:
4.pdf
Розмір:
781.09 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Немає доступних мініатюр
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:
Завантажити

Колекції

2023, №2