Експериментально-морфологічне дослідження локального впливу деяких кальцієвмісних імплантатів на репаративний остеогенез
Вантажиться...
Дата
ORCID
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Редакція журналу «Ортопедія, травматологія та протезування»
Анотація
Purpose: study of the process of reparative regeneration of long bones in case of a local use of a natural mineral (white marble) in an experiment on rats. Methods: a comparative experimental-morphological study of the effect, produced by calcium-containing materials on activation of reparative osteogenesis, was conducted on 60 nonpedigreed white rats. Preparations were implanted into a diaphyseal defect of the femur; the material was studied on days 7, 14, 21, 30 and 60 after the operation. Results: it was found out that all tested materials facilitated formation of a neogenic bone on their surface; the most evident activation of reparative osteogenesis was observed after implantation of marble powder, a less degree was caused by calcium carbonate. Conclusion: marble powder implants are biocompatible, have osteoconductive properties and can be recommended for use in orthopaedic surgery for repairing bone tissue defects.
Цель: изучение процесса репаративной регенерации длинных костей при местном использовании природного минерала (белого мрамора) в эксперименте на крысах. Методы: на 60 беспородных белых крысах проведено сравнительное экспериментально-морфологическое исследование влияния кальций-содержащих материалов на активизацию репаративного остеогенеза. Препараты имплантировали в диафизарный дефект бедренной кости, материал исследовали на 7, 14, 21, 30 и 60-е сутки после операции. Результаты: обнаружено, что все изученные материалы способствуют формированию на их поверхности новообразованной кости, однако наиболее выраженная активизация репаративного остеогенеза наблюдается при имплантации мраморной муки, в меньшей степени — карбоната кальция. Заключение: имплантат из мраморной муки является биосовместимым, обладающим остеокондуктивными свойствами и может быть рекомендован для применения в ортопедической хирургии с целью замещения дефектов костной ткани.
Мета: дослідження процесу репаративної регенерації довгих кісток у разі місцевого використання природного мінералу (білого мрамору) в експерименті на щурах. Методи: на 60 безпородних білих щурах проведено порівняльне експериментально-морфологічне дослідження впливу кальцієвмісних матеріалів на активізацію репаративного остеогенезу. Препарати імплантували у діафізарний дефект стегнової кістки, матеріал досліджували на 7, 14, 21, 30 та 60-у добу після операції. Результати: встановлено, що усі досліджені матеріали сприяють формуванню на їх поверхні новоутвореної кістки, але найбільш виражена активізація репаративного остеогенезу спостерігається у разі імплантації мармурової муки, меншою мірою — карбонату кальцію. Висновок: імплантат з мармурової муки є біосумісним, має остеокондуктивні властивості та може бути рекомендований для використання в ортопедичній хірургії з метою заміщення дефектів кісткової тканини.
Цель: изучение процесса репаративной регенерации длинных костей при местном использовании природного минерала (белого мрамора) в эксперименте на крысах. Методы: на 60 беспородных белых крысах проведено сравнительное экспериментально-морфологическое исследование влияния кальций-содержащих материалов на активизацию репаративного остеогенеза. Препараты имплантировали в диафизарный дефект бедренной кости, материал исследовали на 7, 14, 21, 30 и 60-е сутки после операции. Результаты: обнаружено, что все изученные материалы способствуют формированию на их поверхности новообразованной кости, однако наиболее выраженная активизация репаративного остеогенеза наблюдается при имплантации мраморной муки, в меньшей степени — карбоната кальция. Заключение: имплантат из мраморной муки является биосовместимым, обладающим остеокондуктивными свойствами и может быть рекомендован для применения в ортопедической хирургии с целью замещения дефектов костной ткани.
Мета: дослідження процесу репаративної регенерації довгих кісток у разі місцевого використання природного мінералу (білого мрамору) в експерименті на щурах. Методи: на 60 безпородних білих щурах проведено порівняльне експериментально-морфологічне дослідження впливу кальцієвмісних матеріалів на активізацію репаративного остеогенезу. Препарати імплантували у діафізарний дефект стегнової кістки, матеріал досліджували на 7, 14, 21, 30 та 60-у добу після операції. Результати: встановлено, що усі досліджені матеріали сприяють формуванню на їх поверхні новоутвореної кістки, але найбільш виражена активізація репаративного остеогенезу спостерігається у разі імплантації мармурової муки, меншою мірою — карбонату кальцію. Висновок: імплантат з мармурової муки є біосумісним, має остеокондуктивні властивості та може бути рекомендований для використання в ортопедичній хірургії з метою заміщення дефектів кісткової тканини.
Опис
Бібліографічний опис
3, 77–83
