Клінічна характеристика патології менісків різного генезису

Abstract

The authors examined pathology of the knee joint menisci depending upon its genesis. Statistically analysed were the parameters, which characterized the patients: sex, age, pathological combinations, clinical signs of some knee joint pathology, namely a degree of limitations of the knee joint movements, presence of axial deformities (varus, valgus), sagittal loss of axiation, a larger lateral mobility on the knee joint level and an increased patella mobility, an angle of the patellar ligament Q. The analysis of clinical observations of patients with different genesis of their meniscus pathology revealed that prevailing were cases with meniscogenic syndrome, caused by hereditary predisposition, mostly indirect (with dysplasia of the femoropatellar joint and frontal deformities). In the group of patients with traumatic and pathic pathology of menisci the diagnosis included only one nosological unit: impairment of a meniscus. Meniscogenic syndrome, caused by hereditary predisposition (direct and indirect), was accompanied by other dysplastic syndromes (SFJD, SPI, VDS, VDS).Авторы рассмотрели патологию менисков коленного сустава в зависимости от генезиса. Проведен статистический анализ параметров, характеризующих больных: пол, возраст, комбинация патологий, клинические признаки патологии коленного сустава, а именно степень ограничения движений в коленном суставе, наличие осевых деформаций (варусная, вальгусная), сагиттальная деаксация, увеличенная боковая подвижность на уровне коленного сустава и увеличение подвижности надколенника, угол связки надколенника Q. Анализ клинических наблюдений больных с патологией менисков различного генезиса показал, что среди наблюдаемых больных преобладали пациенты с менискогенным синдромом, обусловленным наследственной предрасположенностью (МСОНП), преимущественно непрямым (с дисплазией ФПС и фронтальными деформациями). В группе больных с травматической и патической патологией мениска в диагноз была вынесена только одна нозологическая единица — повреждение мениска. Менискогенный синдром, обусловленный наследственной предрасположенностью (прямой и непрямой), сочетался с другими диспластическими синдромами (СНФ, СНРН, СВД, СВлД).Автори розглянули патологію менісків колінного суглоба залежно від генезису. Проведено статистичний аналіз параметрів, які характеризують хворих: стать, вік, комбінація патологій, клінічні ознаки патології колінного суглоба, а саме ступінь обмеження рухів у колінному суглобі, наявність осьових деформацій (варусна, вальгусна), сагітальна деаксація, збільшена бічна рухомість на рівні колінного суглоба та збільшення рухомості наколінка, кут зв’язки наколінка Q. Аналіз клінічних спостережень хворих з патологією менісків різного генезису показав, що серед хворих, що перебували під наглядом, переважали пацієнти з меніскогенним синдромом, який зумовлений спадковою схильністю (МСЗСС), здебільшого непрямий МСЗСС (з дисплазією ФПЗ і фронтальними деформаціями). У групі хворих з травматичною і патичною патологією меніска в діагноз було внесено тільки одну нозологічну одиницю — ушкодження меніска. Меніскогенний синдром, що зумовлений спадковою схильністю (прямий і непрямий), поєднувався з іншими диспластичними синдромами (СНФ, СПРН, СВД, СВлД).