<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

Ремоделювання кісткової тканини перипротезної зони залежно від типу фіксації ніжки ендопротеза і форми каналу стегнової кістки

Вантажиться...
Ескіз

Дата

ORCID

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник/консультант

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Редакція журналу «Ортопедія, травматологія та протезування»

Анотація

Changes of bone tissue density in the periprosthetic region of the femur after total hip arthroplasty with use of different types of fixation (proximal, metaphyseal, distal) of stem components in canals of different shape were analysed. The frequency of development of pathological reconstruction of the bone tissue, namely, stress shielding syndrome and aseptic stem loosening, was studied. It was revealed that in case of the cylindrical shape of the medullary canal the distal and metaphyseal types of stem fixation should be preferred, the proximal and metaphyseal types as well as a short stem being chosen for the conical shape.
Проанализированы изменения плотности костной ткани перипротезной зоны бедренной кости после тотального эндопротезирования тазобедренного сустава с использованием бедренных компонентов разных типов фиксации (проксимального, метафизарного, дистального), которые устанавливали в каналы различной формы. Исследована частота развития патологической перестройки костной ткани, а именно стресс-шилдинг синдрома и асептической нестабильности ножки эндопротеза. Установлено, что в случае цилиндрической формы костномозгового канала предпочтение следует отдавать дистальному и метафизарному типам фиксации ножек эндопротеза, а в случае конической формы – проксимальному и метафизарному, а также короткой ножке.
Проаналізовано зміни щільності кісткової тканини перипротезної зони стегнової кістки після тотального ендопротезування кульшового суглоба з використанням стегнових компонентів різних типів фіксації (проксимального, метафізарного, дистального), які встановлювали в канали різної форми. Досліджено частоту розвинення патологічної перебудови кісткової тканини, а саме стрес-шилдінг синдрому та асептичної нестабільності ніжки ендопротеза. Встановлено, що у випадку циліндричної форми кістковомозкового каналу перевагу слід віддавати дистальному та метафізарному типам фіксації ніжок ендопротеза, а в разі конічної форми — проксимальному і метафізарному, а також короткій ніжці.

Опис

Бібліографічний опис

4, 77–81

Посилання на пов’язаний ресурс

Колекції

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в