Аспекти патоморфології та номенклатури в сучасній класифікації неспецифічних остеомієлітів

Abstract

On the basis of his own experience of scientific and clinical researches, analysis of experimental-morphological and clinical-bioptic materials the author deals with problems of terminology and morphological pathology, which are important for creating a modern multiple-aspect classification of inflammatory lesions of bones. The work is based on results of examination of more than 1,800 experimental and clinical cases of osteomyelitis. The researcher isolates key aspects in theoretical concepts of nonspecific osteomyelitis, namely: the origin of the inflammatory process in bone (aetiology and pathogenesis), which determines isolation of nosological units; stages and periods of osteomyelitis; spatial organization of the focus of a nonspecific lesion of bone; the kind of the exudative and/or productive inflammatory process in the capsule, its structure; peculiarities of the bone tissue lesion; information about complications and outcomes of osteomyelitis. The author believes that, besides solving diagnostic problems, results of scientific researches, based on analysis of morphological features of the focus, should form the foundation of a modern multiple-aspect clinical-morphological classification of nonspecific inflammatory lesions of bone, thereby creating a basis for further researches in osteomyelitis, an adequate assessment of efficacy of methods for its diagnosis and treatment.Автор на основе собственного опыта научных и клинических исследований, анализа экспериментально-морфологического и клинико-биопсийного материала осветил вопросы терминологии и патоморфологии, важные для составления современной многоаспектной классификации воспалительных поражений костей. В основу работы положены результаты исследований более 1 800 экспериментальных и клинических случаев остеомиелитов. Исследователь определил ключевые аспекты теоретических представлений о неспецифических остеомиелитах, а именно: происхождение воспалительного процесса в кости (этиология и патогенез), что является решающим для выделения нозологических единиц; стадии и периоды остеомиелитов; пространственную организацию очага неспецифического воспалительного поражения кости; вид экссудативного и/или продуктивного воспалительного процесса в капсуле, ее строение; особенности поражения костной ткани; данные об осложнениях и исходах остеомиелитов. По мнению автора, результаты научных исследований, основанные на анализе морфологических особенностей очага, кроме решения диагностических задач, должны быть положены в основу современной многоаспектной клинико-морфологической классификации неспецифических воспалительных поражений костей, что создаст базу для будущих исследований остеомиелитов, адекватной оценки эффективности методов их диагностики и лечения.Автор на підставі власного досвіду наукових та клінічних досліджень, аналізу експериментально-морфологічного та клініко-біопсійного матеріалу висвітлив питання термінології та патоморфології, важливі для складання сучасної багатоаспектної класифікації запальних уражень кісток. В основу роботи покладено результати досліджень понад 1 800 експериментальних та клінічних випадків остеомієлітів. Дослідник виокремив ключові аспекти теоретичних уявлень про неспецифічні остеомієліти, а саме: походження запального процесу в кістці (етіологія та патогенез), що є вирішальним для встановлення нозологічних одиниць; стадії та періоди остеомієлітів; просторова організація осередку неспецифічного запального ураження кістки; вид ексудативного та/або продуктивного запального процесу в капсулі, її будову; особливості ураження кісткової тканини; інформацію про ускладнення та наслідки остеомієлітів. На думку автора, результати наукових досліджень, засновані на аналізі морфологічних особливостей осередку, окрім розв’язання практичних діагностичних завдань, повинні лягти в основу створення сучасної багатоаспектної клініко-морфологічної класифікації неспецифічних запальних уражень кісток, що створить базу для майбутніх досліджень остеомієліту, адекватної оцінки ефективності методів його діагностики та лікування.