Тактика відновного лікування хворих із дефектами суглобового хряща колінного суглоба після артроскопічного мікрофрактурування

Abstract

One of the methods of treatment in patients with the knee cartilage defects is microfracturing, and postoperative management of these patients is critical in ensuring of optimal outcomes. Objective: To increase an effectiveness of rehabilitation in patients with the knee articular cartilage defects after arthroscopic microfracturing due to development and implementation of a program for postoperative rehabilitation. Methods: We proposed a program of rehabilitation treatment consisting of four periods. Task of the first of them (early postoperative — 6 weeks) is to protect a fibrin clot formed during surgery. They improve movement in passive mode without any axial load. Criterion of the transition to the next period is time after the operation. The second period (late postoperative — 7–12 weeks): restoration of range of motion. Its objective is restoration of muscle function. Criterion of the transition is time after the operation. The third period (13–18 weeks): restoration of muscle force characteristics. Criterion of the transition is restoration of operated extremity muscle strength of 85 % or more of the healthy one. The fourth period: restoration of sport skills and returning to sport loads (over 19 weeks). Stopping criterion for rehabilitation treatment is hopping test on operated extremity 85 % of the healthy one. Feature of the program is early recovery of function without any axial load with help of mechanotherapy providing an environment for the formation of cartilage tissue in the defect zone. Outcomes were analyzed in 46 patients: in I group (18) they use the program developed; in II group (28) they did not step on the operated extremity for 6 weeks. Conclusion: The proposed program enabled a pathogenetically substantiated effective rehabilitation treatment ensuring conditions for the reparative processes in articular cartilage after microfracturing and allowing to get good functional results.Одним из методов лечения больных с дефектами хряща коленного сустава является микрофрактурирование, а послеоперационное ведение данной категории больных называют решающим в обеспечении оптимальных результатов. Цель: повысить эффективность восстановительного лечения больных с дефектами суставного хряща коленного сустава после артроскопического микрофрактурирования за счет разработки и внедрения программы послеоперационной реабилитации. Методы: предложена программа восстановительного лечения из четырех периодов. Задание первого — раннего послеоперационного (6 недель): защитить сформированный в процессе хирургического вмешательства фибриновый сгусток. Движения разрабатывают в пассивном режиме без осевой нагрузки. Критерий перехода к следующему периоду — время после операции. Второй период — поздний послеоперационный (7–12 недель): восстановление объема движений. Цель: восстановление функции мышц. Критерий перехода — время после операции. Третий период (13–18 недель): восстановление силовых характеристик мышц. Критерий перехода — сила мышц оперированной конечности 85 % и более от здоровой. Четвертый период: восстановление спортивных навыков и возвращение к спортивным нагрузкам (более 19 недель). Критерий окончания реабилитационного лечения — прыжковый тест на оперированной конечности 85 % от здоровой. Особенность программы — раннее восстановление функции без осевых нагрузок с помощью механотерапии, что обеспечивает условия для формирования хрящевой ткани в зоне дефекта. Проанализированы результаты лечения 46 больных: I группа (18) с использованием разработанной программы, II группа (28) не наступала на прооперированную конечность 6 недель. Вывод: предложенная программа позволила провести патогенетически обоснованное эффективное восстановительное лечение с обеспечением условий для репаративных процессов в суставном хряще после микрофрактурирования и получить хорошие функциональные результаты.Одним із методів лікування хворих із дефектами хряща колінного суглоба є мікрофрактурування, а післяопераційне ведення цієї категорії хворих називають вирішальним у забезпеченні оптимальних результатів. Мета: підвищити ефективність відновного лікування хворих із дефектами суглобового хряща колінного суглоба після артроскопічного мікрофрактурування за допомогою розробленої та впровадженої програми післяопераційної реабілітації. Методи: запропоновано програму відновного лікування з чотирьох періодів. Завдання першого — раннього післяопераційного (6 тижнів): захистити сформований у процесі хірургічного втручання фібриновий згусток. Рухи розробляють у пасивному режимі без осьового навантаження. Критерій переходу до наступного періоду — час після операції. Другий період — пізній післяопераційний (7–12 тижнів), відновлення об’єму рухів. Мета: відновлення функції м’язів. Критерій переходу — час після операції. Третій період (13–18 тижнів) — відновлення силових характеристик м’язів. Критерій переходу — сила м’язів оперованої кінцівки 85 % або більше від здорової. Четвертий період: відновлення спортивних навичок і повернення до спортивних навантажень (понад 19 тижнів). Критерій закінчення реабілітаційного лікування — стрибковий тест на оперованій кінцівці 85 % від здорової. Особливість програми — раннє відновлення функції без осьових навантажень за допомогою механотерапії, що створює умови для формування хрящової тканини в зоні дефекту. Проаналізовано результати лікування 46 хворих: I група (18) з використанням розробленої програми; II група (28) не наступали на прооперовану кінцівку 6 тижнів. Висновок: запропонована програма дала змогу провести патогенетично обґрунтоване ефективне відновне лікування із забезпеченням умов для репаративних процесів у суглобовому хрящі після мікрофрактурування і отримати хороші функціональні результати.