Фактори ризику виникнення інтранатальної травми в новонароджених

Abstract

Intranatal injury in newborn is pathological condition develop­ing during childbirth which is characterized by damages to the tissues and organs of the child and is accompanied by disorder of their functions. Over the past decade there was decreasing rate of birth trauma as the cause of death of children in full-term at 2.6 times due to the growth rate of abdominal delivery. Birth injuries in newborns may have serious impact to further physical health and intellectual evolution of a child.Methods: for the study of intranatal damages and for identifing risk factors of their upris­ing we performed retrospective analysis of 55 cases of intranatal injury. The comparison group consisted of 90 cases when healthy, full-term babies were born.Results: It was found that the birth trauma is the criterion of quality of hospital obstetric care. Di­rect causes of birth trauma often are often happen after wrong obstetric care and other traumatic methods of delivery. Factors contributing to the occurrence of intranatal injury are associated pathology in patients, duration of the act of birth, gestational age. Nosological structure of intranatal injury generally comparable with the data of the Ukrainian and European registries. Results obtained suggest that there is hyperdiagnostics of intranatal cervical spine injuries. This is due to the lack or unavailability of information content available in the arsenal of traditional methods of instrumental studies, anatomic immaturity of the structures of the cervical spine, fear and reluctance to recognize obstetric trauma.Conclusion: prevention of intranatal damages should be based on the diagnostics of subclinical disorders in pregnant women and their preventive correction; activities aimed at antenatal protection of the fetus, reducing the frequency of miscarriage and rational management of childbirth.Интранатальная травма новорожденного — развивающееся во время родов патологическое состояние, которое характеризуется повреждениями тканей и органов ребенка и сопровождается расстройством их функций. За последние десятилетия произошло снижение частоты родовой травмы как причины смерти доношенных детей в 2,6 раза, что обусловлено ростом частоты абдоминального родоразрешения. Родовые травмы новорожденных могут оказывать серьезное влияние на дальнейшее физическое здоровье и интеллектуальное развитие ребенка.Методы: для изучения интранатальных повреждений и выявления факторов риска их возникновения проведен ретроспективный анализ 55 случаев интранатальной травмы. Группа сравнения состояла из 90 случаев, когда родились здоровые, доношенные дети.Результаты: установлено, что родовая травма является критерием качества стационарной акушерской помощи. Непосредственными причинами родового травматизма нередко бывает неправильная акушерская помощь и другие травмирующие способы родоразрешения. Факторами, способствующими возникновению интранатальной травмы, являются сопутствующая патология у рожениц, продолжительность родового акта, срок гестации. Нозологическая структура интранатальной травмы в целом сравнима с данными украинского и европейского реестров. Полученные результаты дают возможность предположить, что существует гиподиагностика интранатальных повреждений шейного отдела позвоночника. Это обусловлено недостаточной информативностью или недоступностью имеющихся в арсенале традиционных методов инструмен­тального исследования, анатомической незрелостью структур шейного отдела позвоночника, боязнью и нежеланием признать акушерскую травму.Вывод: профилактика интранатальных повреждений должна базироваться на диагностике субклинических нарушений состояния беременной и превентивной их коррекции; мероприятиях, направленных на антенатальную охрану плода, снижение частоты невынашивания и рациональное ведение родов.Інтранатальна травма новонародженого — патологічний стан, який розвивається під час пологів та характеризується ушкодженнями тканин і органів дитини, супроводжується розладом їх функцій. За останні десятиліття знизилася частота родової травми як причина смерті доношених дітей в 2,6 раза, що обумовлено зростанням частоти абдомінального розродження. Родові травми новонароджених мають істотний вплив на подальше фізичне здоров’я та інтелектуальний розвиток дитини.Методи: для вивчення інтранатальних ушкоджень і виявлення факторів ризику їх виникнення проведено ретроспективний аналіз 55 випадків інтранатальної травми. Група порівняння включала 90 випадків народження здорових доношених дітей.Результати: встановлено, що родова травма є критерієм якості стаціонарної акушерської допомоги. Безпосередніми причинами родового травматизму нерідко буває неправильна акушерська допомога та інші травмувальні способи розродження. До факторів, які спричиняють виникнення інтранатальної травми, відносять супутню патологію в породіль, тривалість родового акту і термін гестації. Нозологічна структура інтранатальної травми загалом порівняна з показниками українського та європейського реєстрів. Отримані результати дають можливість припустити, що існує гіподіагностика інтранатальних ушкоджень шийного відділу хребта. Це зумовлено недостатньою інформативністю або недоступністю наявних в арсеналі традиційних методів інструментального дослідження, анатомічною незрілістю структур шийного відділу хребта, небажанням засвідчити акушерську травму.Висновок: профілактика інтранатальних ушкоджень має базуватися на діагностиці субклінічних порушень стану вагітної та превентивної їх корекції, заходах, спрямованих на антенатальну охорону плода, зниження частоти невиношування і раціональне ведення пологів.