Нормобаричне інтервальне гіпоксичне тренування в лікуванні переломів вертлюгової ділянки стегнової кістки

Abstract

Trochanteric fractures of the femur amount from 2 to 13.5 % of all fractures of bones and 28–37,5 % of femoral fractures, and unsatisfactory outcomes of their treatment — from 16 to 40 %. Negative impact on the outcome of the treatment have osteopo­rosis, immunosuppressive conditions associated with long-term therapy, hormonal therapy, diabetes and thyrotoxicosis.Objec­tive: To improve outcomes of treatment and rehabilitation in patients with fractures of the trochanteric region of the femur by means of the method of normobaric interval hypoxic train­ing (IHT) and to study its effect on bone metabolism.Methods: In the period from 2012 to 2015 at the Clinic of the Chair of general surgery UzhNU we treated trochanteric fractures of the femur in 34 patients. The first group included patients in which we performed IHT with gas mixture of 12 % oxygen; the sec­ond one consisted of patients with thyrotoxicosis who received similar treatment, the control group consisted of 7 patients with these fractures who renounced IHT. Patients were examined by a laboratory and clinical methods.Results: The best physical activity was observed in the patients of the first group. In the second group start physical activity was low but we observed its impetious development. In the control group physical activity comparing to the first two groups increased slowly. On follow-up examination after 1 month it was noted increasing of calcium level in the serum of all groups of patients but it was more in the second one. Phosphorus level decreased in the first and control groups, and it incresed in the second group. Levels of osteocalcin and alkaline phosphatase increased and what is more in the first two groups indeces were significantly higher comparing to the control group.Conclusions: Using of IHT leads to increasing in physical activity and contributes to the process of rehabilitation. After IHT one may observe an improvement of indeces of bone metabolism activity.Переломы вертельной области бедренной кости составляют от 2 до 13,5 % всех переломов костей скелета и 28–37,5 % переломов бедренной кости, неудовлетворительные результаты их лечения — от 16 до 40 %. Негативное влияние на результат лечения имеют остеопороз, иммуносупрессивные состояния, связанные с длительной терапией гормональными препаратами, сахарный диабет и тиреотоксикоз.Цель: улучшить результаты лечения и реабилитации больных с переломами вертельной области бедренной кости с помощью метода нормобарической интервальной гипоксической тренировки (ИГТ) и изучить его влияние на костный метаболизм.Методы: в период с 2012 по 2015 гг. в клинике кафедры общей хирургии УжНУ по поводу переломов вертельной области бедренной кости пролечено 34 пациента. В первую группу вошли пациенты, которым проводили ИГТ газовой смесью с 12 % кислорода; вторую составили больные тиреотоксикозом, которые получали аналогичное лечение, в контрольную группу вошли 7 пациентов с указанными переломами, отказавшиеся от ИГТ. Больных обследовали с помощью лабораторных и клинических методов.Результаты: лучшая физическая активность отмечена у пациентов первой группы. Во второй группе стартовая физическая активность была низкой, однако наблюдалось стремительное ее развитие. В контрольной группе физическая активность по сравнению с первыми двумя группами увеличивалась медленнее. На контрольном обследовании через 1 мес. отметили увеличение уровня кальция в сыворотке крови пациентов всех групп, но больше во второй. Уровень фосфора уменьшился в первой и контрольной группах, а во второй группе увеличился. Уровни остеокальцина и щелочной фосфатазы увеличились, причем в первых двух группах показатели были достоверно выше по сравнению с группой контроля.Выводы: использование ИГТ приводит к увеличению физической активности и способствует процессу реабилитации. После ИГТ наблюдается улучшение показателей активности костного метаболизма.Переломи вертлюгової ділянки стегнової кістки становлять від 2 до 13,5 % усіх переломів кісток скелета і 28–37,5 % переломів стегнової кістки, незадовільні результати їх лікування –– від 16 до 40 %. Негативно на результат лікування впливають остеопороз, імуносупресивні стани, пов’язані з тривалою терапією гормональнимі препаратами, цукровий діабет і тиреотоксикоз.Мета: покращити результати лікування та реабілітації хворих з переломами вертлюгової ділянки стегнової кістки за допомогою методу нормобаричного інтервального гіпоксичного тренування (ІГТ) і вивчити його вплив на кістковий метаболізм.Методи: у період з 2012 по 2015 рр. у клініці кафедри загальної хірургії УжНУ з приводу переломів вертлюгової ділянки стегнової кістки проліковано 34 пацієнти. До першої групи увійшли пацієнти, яким проводили ІГТ газовою сумішшю з 12 % кисню; другу склали хворі на тиреотоксикоз, які отримували аналогічне лікування, у контрольну групу увійшли 7 пацієнтів з зазначеними переломами, які відмовилися від ІГТ. Хворих обстежували за допомогою лабораторних і клінічних методів.Результати: краща фізична активність відзначена в пацієнтів першої групи. У другій групі стартова фізична активність була низькою, однак спостерігали стрімкий її розвиток. У контрольній групі фізична активність порівняно з першими двома групами збільшувалася повільніше. На контрольному обстеженні через 1 міс. виявили збільшення рівня кальцію в сироватці крові пацієнтів усіх груп, але більше в другій. Рівень фосфору зменшився в першій і контрольній групах, а в другій групі збільшився. Рівні остеокальцину і лужної фосфатази збільшилися, причому в перших двох групах показники були достовірно вищими порівняно з групою контролю. Висновки: використання ІГТ призводить до збільшення фізичної активності та сприяє процесу реабілітації. Після ІГТ показники активності кісткового метаболізму були кращими.