Застосування термоізолювальної медичної пов’язки в комплексному лікуванні постраждалих із холодовою травмою

Abstract

Objective: To study the effectiveness of using of thermally insulat­ing medical bandage (рat. 72350, Ukraine) in treatment of patients with cold injury. Methods: We investigated an incidence of local complications in 62 patients with cold injury and a mean age of 36 years. For the patients in the group I (n = 17) the first aid was provided in 1–2 hours after the onset of low temperature action, in the II (n = 16) — from 3 to 6 hours, and in the III (n = 19) — after 6 hours or more. In patients (n = 10) of the control group in before reacting period we did not use any thermally insulating bandages. In patients of all groups we performed infusions and medication therapy. Results: frostbites of II–IV degree have been formed for all the victims whom first aid was provided within the period from the beginning of long-term cold exposure in. One of the risk factors for the formation of deep frostbite was absence of using of thermal insulating bandages in before reacting period. Due to the high thermal insulation properties of the application an original thermally insulating medical bandage in complex treat­ment of patients with a cold trauma there were achieved required effect of protection of the superficial areas in the affected limbs from warming from outside with slow recovery of blood circula­tion by improving the microcirculation in tissues. Transparency of the thermally insulating medical bandage allowed constant visual monitoring of the damaged areas. Conclusion: The analysis of the efficiency and quantitative assessment of outcomes allow to ascertain the feasibility of using on thermally insulating medical bandage in the complex treatment of patients with cold injury in the pre-hospital and hospital stages of medical care.Цель: изучить эффективность использования термоизолирующей медицинской повязки (патент 72350, Украина) в комплексном лечении пострадавших с холодовой травмой.Методы: исследовали частоту развития местных осложнений у 62 пострадавших с холодовой травмой, средний возраст 36 лет. Больным І группы (n = 17) первая медицинская помощь была оказана в течение 1–2 ч после начала воздействия низкой температуры, ІІ (n = 16) — от 3 до 6 ч, ІІІ (n = 19) — от 6 ч и более. Пациентам (n = 10) группы контроля в дореактивном периоде термоизолирующие повязки не накладывали. Больным всех групп проводили инфузионную терапию и медикаментозное лечение.Результаты: отморожения ІІ–ІV степени сформировались у всех пострадавших, которым первая медицинская помощь была оказана в сроки, отдаленные от начала воздействия холода. Одним из факторов риска формирования глубоких отморожений стало отсутствие использования в дореактивном периоде термоизолирующих повязок. Благодаря высоким термоизоляционным свойствам примененной в комплексном лечении пострадавших с холодовой травмой авторской медицинской термоизолирующей повязки достигнут необходимый эффект предохранения поверхностных участков пораженных конечностей от согревания снаружи с медленным восстановлением кровообращения за счет улучшения микроциркуляции в тканях. Прозрачность медицинской термоизолирующей повязки позволила осуществлять постоянный визуальный контроль за состоянием поврежденных участков.Вывод: анализ эффективности и количественная оценка полученных результатов позволяют констатировать целесообразность использования медицинской термоизолирующей повязки в комплексном лечении пострадавших с холодовой травмой на догоспитальном и госпитальном этапах оказания медицинской помощи.Мета: вивчити ефективність використання термоізолювальної медичної пов’язки (патент 72350, Україна) в комплексному лікуванні постраждалих із холодовою травмою.Методи: досліджували частоту розвитку місцевих ускладнень у 62 постраждалих із холодової травмою, середній вік 36 років. Хворим І групи (n = 17) перша медична допомога була надана протягом 1-2 год після початку дії низької температури, ІІ (n = 16) — від 3 до 6 год, ІІІ (n = 19) — від 6 год і більше. Пацієнтам (n = 10) групи контролю в дореактивному періоді термоізолювальні пов’язки не накладали. Хворим усіх груп проводили інфузійну терапію і медикаментозне лікування.Результати: відмороження ІІ–ІV ступеня сформувалися у всіх потерпілих, які отримали першу медичну допомогу у віддалені від початку впливу низької температури навколишнього середовища терміни. Одним із факторів ризику формування глибоких відморожень стала відсутність використання в дореактивному періоді теплоізолювальних пов’язок. Завдяки високим термоізоляційним властивостям в комплексному лікуванні постраждалих із холодовою травмою авторської медичної термоізолювальної пов’язки досягнутий необхідний ефект оберігання поверхневих ділянок уражених кінцівок від зігрівання зовні з повільним відновленням кровообігу завдяки поліпшенню мікроциркуляції в тканинах. Завдяки прозорості медичної термоізолювальної пов’язки можна здійснювати постійний візуальний контроль за станом ушкоджених ділянок. Висновок: після аналізу ефективності та кількісної оцінки отриманих результатів можна констатувати доцільність використання медичної термоізолювальної пов’язки в комплексному лікуванні постраждалих із холодовою травмою на догоспітальному і госпітальному етапах надання медичної допомоги.