Особливості клініко-променевої характеристики ділянки консолідованого перелому після остеосинтезу конструкціями з біодеградувального полімеру полігліколіду у віддалені терміни

Abstract

Objective: To determine clinical and radiological changes, peculiarities of CT and MRI images of the area of consolidated fracture after osteosynthesis by means of biodegradable polymer of polyglycolide implants in long terms. Methods: Outcomes of treatment in 37 patients within 6–30 years with using of clinical and instrumental (radiography, MRI, CT) methods. Results: In patients in 30 years after surgeries there were no pain or other discomfort felings, acute inflammation in the area of polyglycolide implantation. Limb function and overall condition of patients were satisfactory. Radiologically in long terms there was defined formation of a distinct trabecular bone structure in the area of implementation of polyglycolic fixateur. During MRI examination distinct bone structure without any pathological formations was detected. Manifestations of local swelling and inflammation in the area of implantation, as well as thickening of the joint capsule, excess fluid, signs of inflammation in the joint and surrounding tissues have been not identified. Age-related degenerative changes were similar on contralateral and operated limb. During CT it was determined that the density and structure of bone tissue at the implantation site of the polyglycolide fixateur was not significantly different from that one in the contralateral limb. Conclusions: It was found that within 30 years after implantation of fixateurs made of polyglycolide processes of bone tissue regeneration are not vio­lated, and pathological formations in bone and soft tissues are not formed. Polyglycolide and products of its biodegradation do not lead to the development or enhancement of degenerative processes in joints of the operated limb for a long period of observation. The results of applying of investigated fixateurs are not inferior to for­eign analogues «Biofix», «Lactosorb», «Activascrew».Цель: определить клинические и рентгенологические изменения, особенности КТ- и МРТ-изображений области консолидированного перелома после остеосинтеза биодеградирующими полимерными фиксаторами из полигликолида в отдаленные сроки.Методы: оценены результаты лечения 37 пациентов в течение 6–30 лет с использованием клинических и лучевых (рентгенография, МРТ, КТ) методов. Результаты: у больных в течение 30 лет после операции отсутствовали какие-либо болевые или другие неприятные ощущения, острые воспалительные явления в области имплантации полигликолида. Функция конечности и общее состояние пациентов удовлетворительные. Рентгенологически в отдаленном периоде отмечено формирование четкой трабекулярной костной структуры в области введения полигликолидного фиксатора. При МРТ-исследовании обнаружена четкая костная структура без патологических образований. Явлений локального отека и воспаления в области имплантации, а также утолщения суставной капсулы, избыточной жидкости, признаков воспаления в суставе и окружающих тканях не выявлено. Возрастные дегенеративные изменения аналогичны на симметричной и оперированной конечностях. При КТ-исследовании определено, что плотность и структура костной ткани в месте имплантации фиксатора из полигликолида достоверно не отличалась от показателей контралатеральной конечности.Выводы: установлено, что в течение 30 лет после имплантации фиксаторов, изготовленных из полигликолида, процессы регенерации костной ткани не нарушаются, патологические образования в костной и мягких тканях не формируются. Полигликолид и продукты его биодеградации не приводят к развитию или усилению дегенеративно-дистрофических процессов в суставах оперированной конечности в течение длительного периода наблюдений. Результаты применения исследованных фиксаторов не уступают зарубежным аналогам «Biofix», «Lactosorb», «Activascrew».Мета: визначити клінічні та рентгенологічні зміни, особливості КТ- і МРТ-зображень ділянки консолідованого перелому після остеосинтезу биодеградувальними полімерними фіксаторами з полігліколіду у віддалені терміни.Методи: оцінено результати лікування 37 пацієнтів протягом 6–30 років з використанням клінічних і променевих (рентгенографія, МРТ, КТ) методів. Результати: у хворих протягом 30 років після операції були відсутні будь-які больові й інші неприємні відчуття, гострі запальні явища в ділянці імплантації полігліколіду. Функція кінцівки і загальний стан пацієнтів задовільні. Рентгенологічно у віддаленому періоді відзначено формування чіткої трабекулярної кісткової структури в ділянці введення полігліколідного фіксатора. Під час МРТ-дослідження виявлена чітка кісткова структура без патологічних утворень. Явищ локального набряку і запалення в ділянці імплантації, а також потовщення суглобової капсули, надлишкової рідини, ознак запалення в суглобі й прилеглих тканинах не відмічено. Вікові дегенеративні зміни на симетричній та оперованій кінцівках аналогічні. Під час КТ-дослідження визначено, що щільність і структура кісткової тканини в місці імплантації фіксатора з полігліколіду достовірно не відрізнялася від показників контралатеральної кінцівки.Висновки: встановлено, що протягом 30 років після імплантації фіксаторів, виготовлених з полігліколіду, процеси регенерації кісткової тканини не порушуються, патологічні утворення в кістковій та м’яких тканинах не формуються. Полігліколід та продукти його біодеградації не призводять до розвитку або посилення дегенеративно-дистрофічних процесів у суглобах оперованої кінцівки протягом тривалого періоду спостережень. Результати застосування досліджених фіксаторів не поступаються зарубіжним аналогам «Biofix», «Lactosorb», «Activascrew».