Клініко-морфологічні стадії процесу зрощення відламків кістки

Abstract

Bone regeneration is a cascade of cellular and molecular phe­nomena leading in the fracture region to the formation of bone tissue which is identical to the original one. The process is divided into stages between which it is impossible to draw a clear line. Objective: To identify key clinical and morphological phenomena that define the staging process of fragments fusion after the bone fracture, to clarify the essence of the first stage, to set the dates of each stage in humans. Methods: Experiments were performed in 8 adult Karakul breed sheep weighing 35–40 kg underwent a closed fracture of the right femur. Plot fracture examined by histological methods after 5 hours, 1, 4 and 15 days. Near fragmental space studied in 43 patients with closed fractures of long bones which was performed open reduction of bone fragments in. Retrospectively we evaluated clinical data in 546 patients with diaphyseal fractures of the extremities accumulated over the past 30 years. Results: it is proved that the fibrin blood clot is naturally necessary structure for proliferation and differentiation of cells and for the formation of new bone tissue. After ultrasound examination it was found that the shape and location of bone regenerate conforms to the shape and location of the fibrin blood clot. Based on the study of angular mobility of bone fragments and bone regenerate forma­tion we established terms of healing of fractures in humerus in the period from 4 to 8 weeks, in femur — from 8 to 12, and in shin bones — from 8 to 17 weeks. Conclusion: There were proposed to highlight formation of a fibrin blood clot as the first important step of bone regeneration which completely or partially fills near fragmental space. Approximate lifetime formation and stabiliza­tion of its structure is from 12 to 24 hours. There were established terms of the stages of healing of diaphyseal fractures in human long bones.Регенерация кости — это каскад клеточных и молекулярных событий, которые приводят к образованию в области перелома костной ткани, идентичной первоначальной. Процесс разделяют на стадии, между которыми невозможно провести четкой границы.Цель: выделить ключевые клинические и морфологические явления, определяющие стадийность про­цесса сращения отломков после перелома кости, уточнить сущность первой стадии, установить сроки каждой стадии у человека.Методы: эксперименты выполнены на 8 взрослых овцах породы каракульская курдючная массой 35–40 кг, которым выполняли закрытый перелом правой бедренной кости. Участок перелома исследовали с помощью методов гистологии через 5 ч, 1, 4 и 15 суток. Изучено околоотломковое пространство у 43 пострадавших с закрытыми переломами длинных костей конечностей, которым выполняли открытую репозицию отломков. Ретроспективно оценен клинический материал 546 пострадавших с диафизарными переломами костей конечностей, накопленный за последние 30 лет.Результаты: доказано, что фибрин-кровяной сгусток является закономерно необходимой структурой для пролиферации и дифференциации клеток и образования новой костной ткани. В результате проведения УЗИ установлено, что форма и локализация костного регенерата соответствует форме и локализации фибрин-кровяного сгустка. На основе исследования угловой подвижности костных отломков и образования костного регенерата установили сроки заживления переломов плечевой кости в период от 4 до 8 недель, бедренной — от 8 до 12, костей голени — от 8 до 17.Вывод: предложено как первую важную стадию регенерации кости выделить формирование фибрин-кровяного сгустка, который заполняет полностью или частично околоотломковое пространство. Примерный срок образования и стабилизации его структуры составляет от 12 до 24 часов. Установлены сроки стадий заживления диафизарных переломов длинных костей у человека.Регенерація кістки — це каскад клітинних і молекулярних подій, що призводять до утворення в ділянці перелому кісткової тканини, яка ідентична початковій. Процес поділяють на стадії, між якими неможливо провести чітку межу.Мета: виділити ключові клінічні та морфологічні явища, які визначають стадійність процесу зрощення відламків після перелому кістки, уточнити сутність першої стадії, встановити терміни кожної стадії в людини.Методи: експерименти виконані на 8 дорослих вівцях породи каракульська курдючна масою 35–40 кг, яким виконували закритий перелом правої стегнової кістки. Ділянку перелому досліджували за допомогою методів гістології через 5 год, 1, 4 і 15 діб. Вивчено навколовідламковий простір у 43 постраждалих із закритими переломами довгих кісток кінцівок, яким виконували відкриту репозицію відламків. Ретроспективно оцінено клінічний матеріал 546 постраждалих з діафізарними переломами кісток кінцівок, накопичений за останні 30 років.Результати: доведено, що фібрин-кров’яний згусток є закономірно необхідною структурою для проліферації та диференціації клітин і утворення нової кісткової тканини. У результаті проведення УЗД встановлено, що форма та локалізація кісткового регенерату відповідає формі й локалізації фібрин-кров’яного згустку. На підставі дослідження кутової рухомості кісткових відламків та утворення кісткового регенерату встановили терміни загоєння переломів плечової кістки в період від 4 до 8 тижнів, стегнової — від 8 до 12, кісток гомілки — від 8 до 17.Висновок: як першу важливу стадію регенерації кістки запропоновано виділити формування фібрин-кров’яного згустку, що заповнює повністю або частково навколовідламковий простір. Приблизний термін утворення і стабілізації його структури становить від 12 до 24 год. Встановлені терміни стадій загоювання діафізарних переломів довгих кісток у людини.