Лабораторні маркери оцінювання стану пацієнтів з посттравматичним коксартрозом під час підготування до ендопротезування кульшового суглоба
Вантажиться...
Дата
ORCID
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Редакція журналу «Ортопедія, травматологія та протезування»
Анотація
For the evaluation of patients with coxarthrosis (CA), who recommended for hip replacement, it is necessary to apply comprehensive approach for the study of the functional state of organs and body systems, including the use of biochemical markers of mineral, protein and lipid metabolism. Objective:to conduct a survey of patients with post-traumatic CA to detect metabolic disorders by means of laboratory markers and the predictability of complications after surgery. The study involved 35 patients (21 of men, 14 women) aged 30 to 80 years with post-traumatic CA stage IV. The control group consisted of 30 healthy people (13 men, 17 women) aged 27 to 50 years. In the serum of patients, total protein, albumin, glycoproteins, sialic acid hondroyitynsulfats, haptoglobin, glucose, total cholesterol, triglycerides, ALT, AST, alkaline and acid phosphatase, HHTP, thymol, fibrinogen, interleukin IL-1, IL-4, IL-6 and circular immune complexes have been determined. Results: patients with post-traumatic CA had two-fold increased levels of fibrinogen and glycoproteins in serum, sialic acid decreased by 52,2 %, haptoglobin - by 26 % globulins - by 19.6 %, cholesterol -by 23.9 %, triglycerides -by 46.4 %, thymol test -2.2 fold, IL-1 -three-fold, IL-6 -6 ti and IL-4 -2.2 times, the activity of alkaline phosphatase -by 75.7 %, acid -25.1 % and HHTP -47.8 % compared to the control group. Conclusions: The increase in markers of acute phase in serum and activity of marker enzymes demonstrates the destructive inflammatory process in patients with a course of post-traumatic CA. The increase in cytokines and circular immune complexes is the evidence of increased immune reactivity due to the severity of the pathological process in joints, and it dictates necessity for careful monitoring after arthroplasty and pharmacological therapy to reduce the risk of complications in this category of patients.
Для оценки состояния больных коксартрозом (КА), которым рекомендовано эндопротезирование тазобедренного сустава, необходимо исследование функционального состояния органов и систем, в том числе с применением биохимических маркеров минерального, белкового и липидного обмена. Цель: у пациентов с посттравматическим КА выявить метаболические нарушения с помощью лабораторных маркеров и возможности прогнозирования осложнений после операции.Методы: обследовано 35 пациентов (21 мужчина, 14 женщин) в возрасте от 30 до 80 лет с посттравматическим КА IV стадии. Контрольную группу составили 30 практически здоровых людей (13 мужчин, 17 женщин) в возрасте от 27 до 50 лет. В сыворотке крови пациентов определяли общий белок, альбумин, гликопротеины, сиаловые кислоты, хондроитинсульфаты, гаптоглобин, глюкозу, общий холестерин, триглицериды, АЛТ, АСТ, щелочную и кислую фосфатазу, ГГТП, тимоловую пробу, фибриноген, интерлейкины ИЛ-1, ИЛ-4 ИЛ-6 и циркулирующие иммунные комплексы. Результаты: у пациентов с посттравматическим КА увеличен уровень гликопротеинов и фибриногена в сыворотке крови в 2 раза, сиаловых кислот — на 52,2 %, гаптоглобина — на 26 %, глобулинов — на 19,6 %, холестерина — на 23,9 %, триглицеридов — на 46,4 %, тимоловая проба — в 2,2 раза, ИЛ-1 — в 3 раза, ИЛ-6 — в 6 раз и ИЛ-4 — в 2,2 раза, активность щелочной фосфатазы — на 75,7 %, кислой — на 25,1 % и ГГТП — на 47,8 % по сравнению с контрольной группой. Выводы: повышение маркеров острой фазы воспаления в сыворотке крови, а также активности маркерных ферментов свидетельствует о воспалительно-деструктивном процессе у пациентов с осложненным течением посттравматического КА. Рост уровня цитокинов и циркулирующих иммунных комплексов свидетельствует о повышенной иммунологической реактивности вследствие тяжести патологического процесса в суставах, а это диктует необходимость тщательного контроля после эндопротезирования и медикаментозной коррекции для снижения риска развития осложнений у этой категории пациентов.
Для оцінювання стану хворих на коксартроз (КА), яким рекомендовано ендопротезування кульшового суглоба, необхідне дослідження функціонального стану органів і систем, зокрема із застосуванням біохімічних маркерів мінерального, білкового та ліпідного обміну. Мета: у пацієнтів з посттравматичним КА виявити метаболічні порушення за допомогою лабораторних маркерів та можливості прогнозування ускладнень після операції. Методи: обстежено 35 пацієнтів (21 чоловік, 14 жінок) у віці від 30 до 80 років з посттравматичним КА IV стадії. Контрольну групу склали 30 практично здорових людей (13 чоловіків, 17 жінок) у віці від 27 до 50 років. У сироватці крові пацієнтів визначали загальний білок, альбуміни, глікопротеїни, сіалові кислоти, хондроїтинсульфати, гаптоглобін, глюкозу, загальний холестерол, тригліцериди, АЛТ, АСТ, лужну та кислу фосфатазу, ГГТП, тимолову пробу, фібриноген, інтерлейкіни ІЛ-1, ІЛ-4, ІЛ-6 та циркулювальні імунні комплекси. Результати: у пацієнтів з посттравматичним КА збільшений рівень глікопротеїнів та фібриногену в сироватці крові у 2 рази, сіалових кислот — на 52,2 %, гаптоглобіну — на 26 %, глобулінів — на 19,6 %, холестеролу — на 23,9 %, тригліцеридів — на 46,4 %, тимолова проба — у 2,2 раза, ІЛ-1 — у 3 рази, ІЛ-6 — у 6 разів та ІЛ-4 — у 2,2 раза, активність лужної фосфатази — на 75,7 %, кислої — на 25,1 % і ГГТП — на 47,8 % порівняно з контрольною групою. Висновки: підвищення маркерів гострої фази запалення в сироватці крові, а також активності маркерних ферментів свідчить про запально-деструктивний процес у пацієнтів з ускладненим перебігом посттравматичного КА. Зростання рівня цитокінів та циркулювальних імунних комплексів свідчить про підвищену імунологічну реактивність внаслідок тяжкості патологічного процесу в суглобах, а це диктує необхідність ретельного контролю після ендопротезування і медикаментозної корекції для зниження ризику розвитку ускладнень у цієї категорії пацієнтів.
Для оценки состояния больных коксартрозом (КА), которым рекомендовано эндопротезирование тазобедренного сустава, необходимо исследование функционального состояния органов и систем, в том числе с применением биохимических маркеров минерального, белкового и липидного обмена. Цель: у пациентов с посттравматическим КА выявить метаболические нарушения с помощью лабораторных маркеров и возможности прогнозирования осложнений после операции.Методы: обследовано 35 пациентов (21 мужчина, 14 женщин) в возрасте от 30 до 80 лет с посттравматическим КА IV стадии. Контрольную группу составили 30 практически здоровых людей (13 мужчин, 17 женщин) в возрасте от 27 до 50 лет. В сыворотке крови пациентов определяли общий белок, альбумин, гликопротеины, сиаловые кислоты, хондроитинсульфаты, гаптоглобин, глюкозу, общий холестерин, триглицериды, АЛТ, АСТ, щелочную и кислую фосфатазу, ГГТП, тимоловую пробу, фибриноген, интерлейкины ИЛ-1, ИЛ-4 ИЛ-6 и циркулирующие иммунные комплексы. Результаты: у пациентов с посттравматическим КА увеличен уровень гликопротеинов и фибриногена в сыворотке крови в 2 раза, сиаловых кислот — на 52,2 %, гаптоглобина — на 26 %, глобулинов — на 19,6 %, холестерина — на 23,9 %, триглицеридов — на 46,4 %, тимоловая проба — в 2,2 раза, ИЛ-1 — в 3 раза, ИЛ-6 — в 6 раз и ИЛ-4 — в 2,2 раза, активность щелочной фосфатазы — на 75,7 %, кислой — на 25,1 % и ГГТП — на 47,8 % по сравнению с контрольной группой. Выводы: повышение маркеров острой фазы воспаления в сыворотке крови, а также активности маркерных ферментов свидетельствует о воспалительно-деструктивном процессе у пациентов с осложненным течением посттравматического КА. Рост уровня цитокинов и циркулирующих иммунных комплексов свидетельствует о повышенной иммунологической реактивности вследствие тяжести патологического процесса в суставах, а это диктует необходимость тщательного контроля после эндопротезирования и медикаментозной коррекции для снижения риска развития осложнений у этой категории пациентов.
Для оцінювання стану хворих на коксартроз (КА), яким рекомендовано ендопротезування кульшового суглоба, необхідне дослідження функціонального стану органів і систем, зокрема із застосуванням біохімічних маркерів мінерального, білкового та ліпідного обміну. Мета: у пацієнтів з посттравматичним КА виявити метаболічні порушення за допомогою лабораторних маркерів та можливості прогнозування ускладнень після операції. Методи: обстежено 35 пацієнтів (21 чоловік, 14 жінок) у віці від 30 до 80 років з посттравматичним КА IV стадії. Контрольну групу склали 30 практично здорових людей (13 чоловіків, 17 жінок) у віці від 27 до 50 років. У сироватці крові пацієнтів визначали загальний білок, альбуміни, глікопротеїни, сіалові кислоти, хондроїтинсульфати, гаптоглобін, глюкозу, загальний холестерол, тригліцериди, АЛТ, АСТ, лужну та кислу фосфатазу, ГГТП, тимолову пробу, фібриноген, інтерлейкіни ІЛ-1, ІЛ-4, ІЛ-6 та циркулювальні імунні комплекси. Результати: у пацієнтів з посттравматичним КА збільшений рівень глікопротеїнів та фібриногену в сироватці крові у 2 рази, сіалових кислот — на 52,2 %, гаптоглобіну — на 26 %, глобулінів — на 19,6 %, холестеролу — на 23,9 %, тригліцеридів — на 46,4 %, тимолова проба — у 2,2 раза, ІЛ-1 — у 3 рази, ІЛ-6 — у 6 разів та ІЛ-4 — у 2,2 раза, активність лужної фосфатази — на 75,7 %, кислої — на 25,1 % і ГГТП — на 47,8 % порівняно з контрольною групою. Висновки: підвищення маркерів гострої фази запалення в сироватці крові, а також активності маркерних ферментів свідчить про запально-деструктивний процес у пацієнтів з ускладненим перебігом посттравматичного КА. Зростання рівня цитокінів та циркулювальних імунних комплексів свідчить про підвищену імунологічну реактивність внаслідок тяжкості патологічного процесу в суглобах, а це диктує необхідність ретельного контролю після ендопротезування і медикаментозної корекції для зниження ризику розвитку ускладнень у цієї категорії пацієнтів.
Опис
Бібліографічний опис
3, 73–77