Об’ємні співвідношення хребтового каналу та його вмісту у хворих з уродженим кіфозом

Abstract

Congenital anomalies of the spine combine formation and seg­mentation failures, resulting into asymmetrical and altered growth and kyphotic or kyphoscoliotic deformations that pro­gressing during all the life with the following neurological dis­turbances. There is no consensus today on the main indications for the surgical treatment. Objective: To study the volume ratios of the spinal canal and its contents in patients with congenital kyphosis (CK) before surgery and to compare the findings with the clinical neurological manifestations. Methods: A retrospec­tive analysis of medical records, the results of computer (CT) and magnetresonance tomography (MRI) of 15 patients (3 to 20 years) with the CK who received surgical treatment. All the patients were taken about the clinical, radiological, electroneuromyographic (EMG) examination and MRI. Results: ver­tebromedular (VMC) conflict based on MRI data diagnosed in all patients: I degree — in 6, II — in 8, IV — at 1. As a result of electroneuromyographic studies in patient with an IV degree of VMC revealed severe axonal damage of peroneal and tibial nerves. In the group with grade II VMC in 3 patients decreased motor potential and the conduction of the tibial nerve, and 4 has a violation of conduction and synchronization of motor neurons. Such disorders also detected in 4 of 10 patients with VMC degree I and II, but without evidence of neurological deficit. Conclu­sion: all patients with CK had failures and VMC varying degrees independently of clinical manifestations of spinal cord compres­sion.Using ENMG in patients with I and II degree of VMC, it is identified violation of motoneuron function and decreased motor conduction in peripheral nerves even without motor and sensory disorders. Indicator of VMC may be informative for predicting the neurological complications, so that all patients with CK CT and MRI studies are indicated.Врожденные аномалии позвоночника объединяют нарушения формирования и сегментации позвонков, которые становятся причиной ассиметричного роста позвоночника, нарушения баланса роста и возникновения кифотической и кифосколиотической деформации, прогрессирующей в течение всей жизни больного и приводящей к значительным неврологическим нарушениям. Сегодня нет единого мнения относительно главных показаний к хирургическому лечению. Цель: изучить объемные соотношения позвоночного канала и его содержимого у больных с врожденным кифозом (ВК) до хирургического лечения и сравнить полученные данные с проявлениями неврологической симптоматики. Методы: ретроспективный анализ историй болезни, результатов компьютерной (КТ) и магнитно-резонансной томографии (МРТ) 15 пациентов (от 3 до 20 лет) с ВК, получивших хирургическое лечение. Всем больным проводили клиническое, рентгенологическое, электронейромиографическое (ЭНМГ) обследование и МРТ. Результаты: по данным МРТ у всех пациентов выявлен вертебромедуллярный конфликт (ВМК): І степени — у 6, ІІ — у 8, IV — у 1. В результате проведения ЭНМГ у больного с IV степенью ВМК выявлено тяжелое аксональное повреждение мало- и большеберцовых нервов. В группе со II степенью ВМК у 3 пациентов отмечено снижение моторной проводимости мало- и большеберцовых нервов, у 4 — нарушение процессов возбуждения и синхронизации мотонейронов. Такие же нарушения обнаружены у 4 из 10 пациентов с ВМК I и II степени, но без проявлений неврологического дефицита. Выводы: у всех пациентов с ВК была аномалия формирования позвонков и ВМК разной степени независимо от клинических проявлений компрессии спинного мозга. С помощью ЭНМГ у пациентов с I и II степенью ВМК, даже без двигательных и чувствительных нарушений, выявлено нарушение функции мотонейронов и снижение моторной проводимости периферических нервов. Показатель ВМК может быть информативным для прогнозирования неврологических осложнений, поэтому всем пациентам с ВК показано проведение КТ и МРТ.Уроджені аномалії хребта характеризуються порушенням формування і сегментації хребців, що стають причиною асиметричного росту хребта, порушення балансу зростання і виникнення кіфотичної та кіфосколіотичної деформації, які прогресуюють протягом усього життя хворого і призводять до значних неврологічних порушень. Сьогодні немає єдиних визначень щодо головних показань до хірургічного лікування. Мета: вивчити об’ємні співвідношення хребтового каналу та його вмісту у хворих з уродженим кіфозом (УК) до хірургічного лікування і порівняти отримані результати з проявами неврологічної симптоматики. Методи: ретроспективний аналіз історій хвороби, результатів комп’ютерної (КТ) та магнітно-резонансної томографії (МРТ) 15 пацієнтів (від 3 до 20 років) з УК, які проходили хірургічне лікування. Усім хворим проводили клінічне, рентгенологічне, електронейроміографічне (ЕНМГ) обстеження та МРТ. Результати: за результатами МРТ у всіх пацієнтів виявлено вертебромедулярний конфлікт (ВМК): І ступеня — у 6, ІІ — у 8, IV — у 1. У результаті проведення ЕНМГ у хворого з IV ступенем ВМК зафіксовано важке аксональне ушкодження мало- і великогомілкових нервів. У групі з II ступенем ВМК у 3 пацієнтів відзначено зниження моторної провідності мало- і великогомілкових нервів, у 4 — порушення процесів збудження і синхронізації мотонейронів. Такі самі порушення виявлено у 4 з 10 пацієнтів з ВМК I і II ступеня, але без проявів неврологічного дефіциту. Висновки: у всіх пацієнтів з УК була аномалія формування хребців і ВМК різного ступеня незалежно від клінічних проявів компресії спинного мозку. За допомогою ЕНМГ у пацієнтів з I і II ступенем ВМК, навіть без рухових і чутливих порушень, виявлено порушення функції мотонейронів та зниження моторної провідності периферичних нервів. Показник ВМК може бути інформативним для прогнозування неврологічних ускладнень, тому всім пацієнтам з УК рекомендовано проведення КТ і МРТ.