Апарат зовнішньої фіксації для лікування закритих переломів п'ясткових кісток

Abstract

For the treatment of closed metacarpal fractures bones designed external fixation devices, which allow closed reduction and fixation of fracture frafments. But rather complicated structure and large size limit their use. Objective: to present external fixa­tion device and treatment technology of closed displaced meta­carpal fracture. Methods: treatment with the proposed external fixation device conducted in 21 patients (2 women and 19 men, age 15 to 46 years) with closed displaced metacarpal fractures. II metacarpal bone fracture was found in 4 patients, IV — 9, V — 7, while IV–V — in 1. All patients previously underwent un­successful attempts of closed reposition. Results: the apparatus consists of a basic and mobile pin-holders, threaded distractor and two connecting rods. Reduction device is a separate pin-holder with holes for directing and rods, clamping screws, pene­trating smooth cylindrical hole in which freely passes distractor. After 2 holes in the base of pin-holder the proximal metacarpal bone fragment inserted two threaded rod and the proximal pha­lanx through hole of reduction pin-holder — usually one. To car­ry out distraction by 2–3 mm per day. Due to ligamentotaxis fracture is selfreduced. If the reduction achieved, the 2–3 hole in a moving pin-lock distractor of distal metacarpal bone adminis­tered 2–3 pins perform moderate compression and radiological control. In 14 cases achieved anatomic reposition of fragments. In 6 patients observed acceptable position. All patients in terms of fractures healed 3–5 weeks. Conclusions: the proposed exter­nal fixation device allows closed reduction and fractures fixa­tion of metacarpal bone of any kind of displacement.Для лечения закрытых переломов пястных костей разработаны аппараты внешней фиксации (АВФ), которые позволяют закрыто дозировано вправить и фиксировать отломки. Однако достаточно сложная конструкция и значительные размеры ограничивают их применение. Цель: представить АВФ и технологию лечения закрытых переломов пястных костей со смещением отломков. Методы: лечение с помощью предложенного АВФ проведено 21 больному (2 женщины и 19 мужчин, возраст от 15 до 46 лет) с закрытыми со смещением переломами пястных костей. Перелом II пястной кости обнаружен у 4 пациентов, IV — у 9, V — у 7, одновременно IV–V — у 1. Всем больным предварительно осуществлены неудачные попытки закрытого вправления переломов. Результаты: аппарат состоит из базисного и подвижного стержнедержателей, резьбовой стяжки-дистрактора, двух направляющих. Репонирующее устройство представляет собой отдельный стержнедержатель с отверстиями для направляющих и стержней, прижимные винты, сквозное гладкое цилиндрическое отверстие, в котором свободно проходит дистрактор. Через 2 отверстия в базисном стержнедержателе в проксимальный отломок пястной кости проводят два резьбовых стержня, а в проксимальную фалангу через отверстие репонирующего стержнедержателя — обычно один. Осуществляют дистракцию по 2–3 мм в сутки. Благодаря лигаментотаксису происходит самовправление перелома. Если вправление достигнуто, то через 2–3 отверстия в подвижном стержнедержателе в дистальный отломок пястной кости вводят 2–3 стержня, выполняют умеренную компрессию и рентгенологический контроль. В 14 случаях достигнута анатомическая репозиция отломков. У 6 больных наблюдали допустимые смещения по ширине и под углом. У всех пациентов переломы срослись в сроки 3–5 недель. Выводы: предложенный АВФ позволяет закрыто вправить и фиксировать переломы пястных костей с любыми видами смещения.Для лікування закритих переломів п’ясткових кісток розроблені апарати зовнішньої фіксації (АЗФ), які дають змогу закрито дозовано вправити і фіксувати відламки. Проте досить складна конструкція і значні розміри обмежують їхнє застосування. Мета: навести АЗФ і технологію лікування закритих переломів п’ясткових кісток зі зміщенням відламків. Методи: лікування за допомогою запропонованого АЗФ проведено 21 хворому (2 жінки і 19 чоловіків, вік від 15 до 46 років) із закритими зі зміщенням переломами п’ясткових кісток. Перелом II п’ясткової кістки виявлено в 4 пацієнтів, IV — в 9, V — в 7, одночасно IV–V — в 1. Усім хворим попередньо здійснено невдалі спроби закритого вправляння переломів. Результати: апарат складається з базисного і рухомого стрижнеутримувачів, різьбової стяжки-дистрактора, двох напрямних. Репонувальний пристрій являє собою окремий стрижнеутримувач із отворами для напрямних і стрижнів, притискні гвинти, наскрізний гладкий циліндричний отвір, в якому вільно проходить дистрактор. Через 2 отвори в базисному стрижнеутримувачі в проксимальний відламок п’ясткової кістки проводять два різьбових стрижня, а в проксимальну фалангу через отвір репонувального стрижнеутримувача, — зазвичай, один. Здійснюють дистракцію по 2–3 мм на добу. Завдяки лігаментотаксису відбувається самовправлення перелому. Якщо вправлення досягнуто, то через 2–3 отвори в рухомому стрижнеутримувачі в дистальний відламок п’ясткової кістки вводять 2–3 стрижні, виконують помірну компресію і рентгенологічний контроль. У 14 випадках досягнуто анатомічну репозицію відламків. У 6 хворих спостерігали допустимі зміщення по ширині й під кутом. У всіх пацієнтів переломи зрослись у терміни 3–5 тижнів. Висновки: запропонований АЗФ дає змогу закрито вправити і фіксувати переломи п’ясткових кісток із будь-якими видами зміщення.