Загоювання важких поліструктурних ран кінцівок за умов застосування вакуум-терапії

Abstract

Vacuum-assisted wound closure has been known for the last two decades as an economically viable and effective treatment method, but the variety of patient injuries caused by severe polystructural (including combat) injuries requires further re­search into the effect of negative pressure on wound healing.Objective: to study the possibilities of vacuum-assisted wound closure therapy for the early management of patients with se­vere open polystructural injuries of limbs with fragmentation or gunshot character in comparison with conventional therapy.Methods: the results of treatment of 34 patients (men, mean age (30 ± 6) years) with open severe musculoskeletal injuries of the lower and upper extremities, which are accompanied by problems of primary closure of the wound, are analyzed. Be­fore the application of vacuum-assisted wound closure therapy or traditional treatment, all patients had wound sanation and fasciotomy. Eighteen patients were included in the study group who underwent variable negative pressure. Standard wound treatment with antiseptics and the imposition of gauze dressings were applied in 16 affected control group. The condition of the wound was checked on the third and seventh day of treatment. The rate of healing was determined, which was determined by the dif­ference between the initial areas and the areas identified dur­ing the study stage.Results: a significant decrease in the aver­age wound area with Vacuum-assisted wound closure therapy (1.6 cm2 after 3 days, 3.9 cm2 after 7 hours) was recorded in com­parison with the traditional method (0.8 and 3 cm2, respec­tively).Conclusions: a significant increase in the rate of initial healing of complex fragmentation and gunshot wounds in pa­tients with vacuum-assisted wound closure therapy compared with traditional treatment in a control group was demonstrated. Primary application of vacuum-assisted wound closure thera­py is most effective in the period corresponding to the second phase of the wound healing (3–7 days).Вакуум-ассистируемое закрытие раны (VAC) известно на протяжении последних двух десятилетий как экономически выгодный и эффективный метод лечения, но многообразие полученных пациентами повреждений тканей при тяжелых полиструктурных (в том числе боевых) травмах требует дальнейшего исследования влияния негативного давления на процесс заживления раны.Цель: изучить возможности VAC-терапии для раннего ведения пациентов с тяжелыми открытыми полиструктурными травмами конечностей осколочного или огнестрельного характера по сравнению с конвенциональной терапией.Методы: проанализированы результаты лечения 34 пациентов (мужчины, средний возраст (30 ± 6) лет) с открытыми тяжелыми костно-мышечными повреждениями нижних и верхних конечностей, которые сопровождаются проблемами первичного закрытия раны. Перед применением VAC-терапии или тра­диционного лечения всем пострадавшим выполнена санация раны и фасциотомия. 18 пациентов включены в исследуемую группу с применением переменного отрицательного давления. Стандартная обработка раны антисептиками и наложение марлевых повязок применены у 16 пострадавших контрольной группы. Состояние раны проверяли на третий и седьмой день лечения. Оценивали скорость заживления, которую определяли по разнице между начальной и выявленной на этапе исследования площадями.Результаты: зафиксировано значительное уменьшение средней площади раны при VAC-терапии (1,6 см2 через 3 дня, 3,9 см2 — через 7) по сравнению с традиционным методом (0,8 и 3 см2 соответственно).Выводы: продемонстрировано достоверное увеличение скорости начальных процессов заживления сложных осколочных и огнестрельных ран у пациентов с проведенной VAС-терапией по сравнению с традиционным лечением в контрольной группе. Первичное применение VAC-терапии наиболее эффективно в период, соответствующий второй фазе раневого процесса (3–7 суток). Ключевые слова: лечение отрицательным давлением, полиструктурные травмы, заживление раны, боевые травмы.Вакуум-асистоване закриття рани (VAC) відомо протягом останніх двох десятиліть як економічно вигідний та ефективний метод лікування, але різноманіття отриманих пацієнтами ушкоджень тканин за умов важких поліструктурних (зокрема й бойових) травм обумовлює подальші дослідження впливу негативного тиску на процес загоєння рани.Мета: вивчити можливості VAC-терапії для раннього ведення пацієнтів із важкими відкритими поліструктурними травмами кінцівок осколкового або вогнепальної характеру порівняно з конвенційною терапією.Методи: проаналізовано результати лікування 34 пацієнтів (чоловіки, середній вік (30 ± 6) років) із відкритими важкими кістково-м’язовими ушкодженнями нижніх і верхніх кінцівок, які супроводжуються проблемами первинного закриття рани. Перед застосуванням VAC-терапії або традиційного лікування всім постраждалим виконано санацію рани і фасціотомію. 18 пацієнтів включені в досліджувану групу зі застосуванням змінного негативного тиску. Стандартне оброблення рани антисептиками і накладення марлевих пов’язок застосовано у 16 постраждалих контрольної групи. Стан рани перевіряли на третій і сьомий день лікування. Оцінювали швидкість загоєння, яку визначали за різницею між початковою і виявленою на етапі дослідження площами.Результати: зафіксовано значне зменшення середньої площі рани за умов VAC-терапії (1,6 см2 через 3 дні, 3,9 см2 — через 7) порівняно з традиційним методом (0,8 і 3 см2 відповідно).Висновки: продемонстровано достовірне збільшення швидкості початкових процесів загоєння складних осколкових і вогнепальних ран у пацієнтів із проведеною VAС-терапією порівняно з традиційним лікуванням у контрольній групі. Первинне застосування VAC-терапії найефективніше в період, відповідний другій фазі ранового процесу (3–7 діб).