Роль ортезування в разі ушкодження передньої схрещеної зв’язки

Abstract

The use of orthoses and braces in patients with damage to the anterior cruciate ligament and post-arthroscopic re­construction is a fairly widespread phenomenon.Objective: to determine the effectiveness of the application of orthoses of various structures in patients with anterior cruciate liga­ment injury using hardware-software baseometric complex.Methods: 50 patients with anterior cruciate ligament damage and 50 healthy volunteers were screened. Bazometric study with the help of the hardware-software baseometric complex (baseometer) KE 03191680.010-2005 of the UkrNII prosthesis production was carried out without a latch and using 4 types of knee joint fasteners. The parameters of two-stops stand­ing on the base-platform were analyzed: load distribution (%) of the total body mass between the lower extremities, incapacitability, displacement of the general pressure center in the fron­tal and sagittal planes, and the rotation of the general pressure center.Results: in patients with injuries of anterior cruciate ligament, a significant prevalence of body mass distribution for the intact lower limb was found to be significant (73.3 ± 2.8) and (26.7 ± 1.6) %, respectively; the weight bearing factor was 0.36 ± 0.4; displacement of the general CT in the frontal plane — (11.5 ± 1.1) mm; in the sagital — (7.2 ± 1.0) mm; rotating angle of the general pressure center — (7.8 ± 1.2)°. Under the condi­tions of the use of fixators, depending on their type, a tendency to reduce the asymmetry of the body weight distribution between the limbs is determined.Conclusions: as a result of the survey of healthy volunteers, the main indicators of the two-limb stand­ing on the base-platform were obtained. The analysis of base­line rates of patients with anterior cruciate ligament injury showed a significant deviation compared with the group of volunteers. Among the studied designs of knee joint fixation de­vices, the knee joint with a two-axis hinge was most functionally suitable. It allows the maximum correction and improvement of biomechanical indicators of statics and fatigue of the injured limb.Применение ортезов и брейсов у пациентов с повреждением передней крестообразной связки (ПКС) и после артроскопической реконструкции — довольно распространенное явление.Цель: определить эффективность применения ортезов различных конструкций у пациентов с повреждением ПКС с помощью аппаратно-программного базометричного комплекса.Методы: обследовано 50 пациентов с повреждением ПКС и 50 здоровых добровольцев. Базометричне исследования с помощью аппаратно-программного базометричного комплекса (базометра) КЭ 03191680.010-2005 производства УкрНИИ протезирования произведено без фиксатора и с использованием 4 видов фиксаторов коленного сустава. Анализировали параметры двухопорного стояния на базометричний платформе: распределение нагрузки (%) от общей массы тела между нижними конечностями, коэффициент опороспособности, смещение общего центра давления (ЦД) в передней и сагиттальной плоскостях, ротацию ЦД.Результаты: у пациентов с повреждением ПКС выявлено достоверное преобладание распределения массы тела на интактную нижнюю конечность по сравнению с травмированной — (73,3 ± 2,8) и (26,7 ± 1,6) % соответственно; коэффициент опороспособности равен 0,36 ± 0,4; смещение общего ЦД во фронтальной плоскости — (11,5 ± 1,1) мм; в сагиттальной — (7,2 ± 1,0) мм; угол ротации ЦД — (7,8 ± 1,2)°. В условиях применения фиксаторов в зависимости от их вида определена тенденция к уменьшению асимметрии распределения массы тела пациента между конечностями.Выводы: в результате обследования группы здоровых волонтеров получены основные показатели двухопорного стояния на базометричний платформе. Анализ базометричних показателей пациентов с повреждением ПКС показал значительное их отклонение по сравнению с группой волонтеров. Среди изученных конструкций фиксаторов коленного сустава наиболее функционально пригодным оказался наколенник с двухосным шарниром. Он позволяет максимально скорректировать и улучшить биомеханические показатели статики и опороспособность травмированной конечности.Застосування ортезів і брейсів у пацієнтів із ушкодженням передньої схрещеної зв’язки (ПСЗ) і після артроскопічної реконструкції — досить поширене явище.Мета: визначити ефективність застосування ортезів різних конструкцій у пацієнтів із ушкодженням ПСЗ за допомогою апаратно-про­грамного базометричного комплексу.Методи: обстежено 50 пацієнтів із ушкодженням ПСЗ і 50 здорових волонтерів. Базометричне дослідження за допомогою апаратно-програмного базометричного комплексу (базометра) КЕ 03191680.010-2005 виробництва УкрНДІ протезування проведено без фіксатора і з використанням 4 видів фіксаторів колінного суглоба. Аналізували параметри двохопорного стояння на базометричній платформі: розподіл навантаження (%) від загальної маси тіла між нижніми кінцівками, коефіцієнт опороспроможності, зміщення загального центра тиску (ЦТ) у фронтальній і сагітальній площинах, ротацію ЦТ.Результати: у пацієнтів із ушкодженням ПСЗ виявлено достовірне превалювання розподілу маси тіла на інтактну нижню кінцівку порівняно з травмованою — (73,3 ± 2,8) і (26,7 ± 1,6) % відповідно; коефіцієнт опороспроможності дорівнював 0,36 ± 0,4; зміщення загального ЦТ у фронтальній площині — (11,5 ± 1,1) мм; у сагітальній — (7,2 ± 1,0) мм; кут ротації ЦТ — (7,8 ± 1,2)°. За умов застосування фіксаторів залежно від їх виду визначено тенденцію до зменшення асиметрії розподілу маси тіла пацієнта між кінцівками.Висновки: у результаті обстеження групи здорових волонтерів отримані основні показники двохопорного стояння на базометричній платформі. Аналіз базометричних показників пацієнтів із ушкодженням ПСЗ показав значне їх відхилення порівняно з групою волонтерів. Серед вивчених конструкцій фіксаторів колінного суглоба найбільш функціонально придатним виявився наколінник із двовісним шарніром. Він дає змогу максимально скоригувати і поліпшити біомеханічні показники статики й опороспроможність травмованої кінцівки.