Результати консервативного лікування та використання методу короткої транспедикулярної фіксації в разі вибухових переломів грудного і поперекового відділів хребта

Abstract

Multifragmentary (burst) fracture can happen in case of spine trauma under the influence of high-energy axial compression with penetration of bone fragments into spine canal and paravertebral tissues.Objective: to analyze the results of treatment of patients with burst thoracic and lumbar spine fractures who were treated by conservative therapy and surgery with short transpedicular fixation.Methods: we made retrospective analysis of 23 patients with incomplete burst fractures type A3.1 and burst split fractures type 3.2 of thoracic and lumbar spine without neurological deficiency. Patients were divided into two groups: group A (conservative treatment) and group B (surgical treatment with short transpedicular fixation). We made assessment of pain, value of kyphotic deformity, compression degree, spine canal stenosis and index of sagital balance.Results: conservative treatment is indicated for patients with burst fractures type A3.1 without neurological symptoms, spine canal stenosis (up to 10 %) and posterior ligaments damage. Method of posterior fusion with short transpedicular fixation can be recommended for the treatment of incomplete burst fractures type A3.1 and A3.2 without neurological symptoms, with reserved pedicles and fragmentation of vertebrae up to 50 % of its square. Short six screws fixation can provide incomplete deformity correction (to 5 %), stable fixation with minimal loss of correction.Conclusions: conservative and surgical methods of treatment can provide satisfactory clinical results. But X-rays analysis showed advantages of surgical treatment.Под воздействием высокоэнергетического осевого сжатия образуется многооскольчатый (взрывной) перелом тела позвонка с проникновением костных фрагментов в позвоночный канал и паравертебральные ткани.Цель: проанализировать результаты лечения пациентов со взрывными переломами грудного и поясничного отделов позвоночника с использованием консервативной терапии и хирургического метода задней короткой транспедикулярной фиксации.Методы: проведен ретроспективный анализ результатов лечения 23 больных с неполным взрывным переломом типа А3.1 и неполным взрывным переломом с раскалыванием типа А3.2 грудного и поясничного отделов позвоночника без неврологической симптоматики. Пациентов разделили на две группы: А (консервативное лечение) и Б (хирургический метод, короткая задняя транспедикулярная фиксация). Оценивали интенсивность болевого синдрома, величину кифотической деформации, степень компрессии тела позвонка и стеноза позвоночного канала, показатели сагиттального баланса.Результаты: консервативная терапия показана в лечении пациентов со взрывными переломами типа А3.1 без неврологической симптоматики, стеноза позвоночного канала (или до 10 %) и повреждения заднего лигаментозного комплекса. Метод заднего спондилодеза (короткая транспедикулярная фиксация) рекомендован для лечения неполных взрывных переломов типа А3.1 и А3.2 без неврологической симптоматики, с целыми корнями дуг позвонков и степенью фрагментации тела позвонка до 50 % от его общей площади. Короткая шестивинтовая фиксация обеспечивает коррекцию деформации до 5°, минимальную ее потерю и стабильный остеосинтез.Выводы: консервативный и хирургический методы лечения гарантируют удовлетворительный клинический результат, но анализ рентгенограмм показал преимущество хирургического вмешательства.Під впливом високоенергетичного осьового стиснення утворюється багатовідламковий (вибуховий) перелом тіла хребця з проникненням кісткових фрагментів у хребетний канал і паравертебральні тканини.Мета: проаналізувати результати лікування пацієнтів із вибуховими переломами грудного та поперекового відділів хребта з використанням консервативної терапії та хірургічного методу задньої короткої транспедикулярної фіксації.Методи: проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 23 хворих із неповним вибуховим переломом типу А3.1 і неповним вибуховим переломом із розколюванням типу А3.2 грудного та поперекового відділів хребта без неврологічної симптоматики. Пацієнтів розділили на дві групи: А (консервативне лікування) і Б (хірургічний метод, коротка задня транспедикулярна фіксація). Оцінювали інтенсивність больового синдрому, величину кіфотична деформації, ступінь компресії тіла хребця та стенозу хребтового каналу, показники сагітального балансу.Результати: консервативна терапія рекомендована в лікуванні пацієнтів із вибуховими переломами типу А3.1 без неврологічної симптоматики, стенозу хребетного каналу (або до 10 %) й ушкодження заднього лігаментозного комплексу. Метод заднього спондилодезу (коротка транспедикулярна фіксація) рекомендований для лікування неповних вибухових переломів типу А3.1 і А3.2 без неврологічної симптоматики, із цілими коренями дуг хребців і ступенем фрагментації тіла хребця до 50 % від його загальної площі. Коротка шестигвинтова фіксація забезпечує корекцію деформації до 5°, мінімальну її втрату і стабільний остеосинтез.Висновки: консервативний і хірургічний методи лікування гарантують задовільний клінічний результат, але аналіз рентгенограм показав перевагу хірургічного втручання.