Проблеми покращення результатів хірургічного лікування ушкоджень таза

Abstract

Among all fractures, pelvic injuries are 5–8 %, and combined trauma — 30–58 %. The level of mortality due to unstable pelvic fractures ranges from 10 to 18 %, and in patients with polytrauma — 36.5–50 %. Objective: to analyze the organizational problems of treating patients with pelvic injuries in Ukrainian clinics and to propose ways of their solutions. Methods: a retrospective study of surgical treatment results of patients with pelvic fractures was made. Patients of group 1 osteosynthesis of pelvic bone fractures were carried out in the traumatological departments of the Kyiv City Clinical Hospital of Emergency Care in 1991–2007 and the Orthopaedic and Traumatology Center of the Kyiv Regional Clinical Hospital (KRCH) in 2002–2009, group 2 in KRCH 2010–2017. The differences between tactical and surgical approaches were studied, results were obtained. For the analysis a system of functional characteristics of the pelvic fractures of Majeed was used.Results: consequences of surgical treatment in group 1 were studied in 119 patients (58.3 %) with unstable pelvic injuries in 12 months and later after trauma. An excellent result was registered in 11 patients (9.2 %), good in 48 (40.3 %), satisfactory — 51 (42.9 %), unsatisfactory — 9 (7.6 %). In group 2, the results of treatment were evaluated in 114 (61.2 %) patients: excellent result was in 21 (18.4 %), good in 55 (48.2 %), satisfactory — 31 (27.2 %), unsatisfactory — 7 (6.2 %).Conclusions: due to mastering the methods of osteosynthesis of pelvic fractures at special courses and introducing them into practice, due to correspondent equipment of the department and operation room the amount of complications was decreased to 11.1 %, unsatisfactory — to 1.4 %, and a percentage of good and excellent results was increased to 17.1 %.Среди всех переломов на повреждение костей таза приходится 5–8 %, а в случае сочетанных травм — 30–58 %. Уровень летальности вследствие нестабильных переломов таза варьирует от 10 до 18 %, а у пациентов с политравмой — 36,5–50 %.Цель: проанализировать организационные проблемы лечения пациентов с повреждениями таза в клиниках Украины и предложить варианты их решений.Методы: проведено ретроспективное исследование результатов хирургического лечения пациентов с переломами таза. Больным группы 1 остеосинтез переломов костей таза осуществлен на базе травматологических отделений Киевской городской клинической больницы скорой медицинской помощи в 1991–2007 гг. и ортопедо-травматологического центра Киевской областной клинической больницы (КОКБ) в 2002–2009 гг., группы 2 — в КОКБ в 2010–2017 гг. Изучены различия между тактическими и хирургическими подходами, получены результаты. Для анализа отдельных показателей применена система функциональной характеристики переломов костей таза Majeed.Результаты: последствия хирургического лечения в группе 1 изучены у 119 пациентов (58,3 %) с нестабильными повреждениями таза через 12 мес. и более после травмы. Отличный показатель зарегистрирован у 11 пострадавших (9,2 %), хороший — у 48 (40,3 %), удовлетворительный — у 51 (42,9 %), неудовлетворительный — у 9 (7,6 %). В группе 2 оценены результаты лечения у 114 (61,2 %) пациентов: отличные получены у 21 (18,4 %), хорошие — у 55 (48,2 %), удовлетворительные — у 31 (27,2 %), неудовлетворительные — 7 (6,2 %).Выводы: благодаря овладению методами остеосинтеза повреждений таза на специальных курсах и внедрению их в практическую работу, соответствующему оснащению отделения и операционной количество осложнений уменьшилось на 11,1 %, неудовлетворительных— на 1,4 %, а процент хороших и отличных функциональных результатов увеличен на 17,1 %.Серед усіх переломів на ушкодження кісток таза припадає 5–8 %, а за поєднаних травм — 30–58 %. Рівень летальності внаслідок нестабільних переломів таза варіює від 10 до 18 %, а в пацієнтів із політравмою — 36,5–50 %.Мета: проаналізувати організаційні проблеми лікування пацієнтів із ушкодженнями таза в клініках України та запропонувати варіанти їх вирішень. Методи: проведено ретроспективне дослідження результатів хірургічного лікування пацієнтів із переломами таза. Хворим групи 1 остеосинтез переломів кісток таза здійснено на базі травматологічних відділень Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги в 1991–2007 рр. та ортопедо-травматологічного центру Київської обласної клінічної лікарні (КОКЛ) у 2002–2009 рр., групи 2 — у КОКЛ у 2010– 2017 рр. Вивчено відмінності між тактичними та хірургічними підходами, отримано результати. Для аналізу окремих показників застосовано систему функціональної характеристики переломів кісток таза Majeed.Результати: наслідки хірургічного лікування в групі 1 вивчені в 119 пацієнтів (58,3 %) із нестабільними ушкодженнями таза через 12 міс. і більше після травми. Відмінний показник зареєстровано в 11 постраждалих (9,2 %), хороший — у 48 (40,3 %), задовільний — у 51 (42,9 %), незадовільний — у 9 (7,6 %). У групі 2 оцінено результати лікування в 114 (61,2 %) пацієнтів: відмінні отримано у 21 (18,4 %), хороші — у 55 (48,2 %), задовільні — у 31 (27,2 %), незадовільні — 7 (6,2 %).Висновки: завдяки оволодінню методами остеосинтезу ушкоджень таза на спеціальних курсах і впровадженню їх у практичну роботу, відповідному оснащенню відділення й операційної кількість ускладнень зменшено на 11,1 %, незадовільних — на 1,4 %, а відсоток хороших і відмінних функціональних результатів збільшено на 17,1 %.