Регенерація ахілового сухожилля щурів за умов використання збагаченої тромбоцитами плазми та кортикостероїдів

Abstract

Achilles tenopathy is one of the common diseases of the lower limb in sportsmen. Prevalence of achilles tendopathy is 60 % out of all such pathologies occurring in the foot area. In most cases, the treatment of this condition is conservative, using the methods of physical rehabilitation, as well as non-steroidal anti-inflammatory drugs. Objective: to study the peculiarities of the regeneration of the achilles tendon in rats after its traumatic injuryunder conditions of local use of corticosteroids and xenogenic platelet-rich plasma. Methods: surgical simulated an achilles tendon injury cutting of ⅓ of its width according to the arthrotomy type in 24 laboratory rats weighing 300–350 g. After the operation, the animals were randomly divided into three groups: without treatment in the postoperative period —1st (control), betamethasone injection on the 3rd day after the operation and then every 7th d ay — 2 nd g roup a nd p latelet-rich p lasma injection — 3rd g roup. T he a nimals w ere s acrificed o ne week after the 3rd and 4th injections of the preparations, the controlson the 31st and 38th days after the operation. The material was investigated by histology with the analysis of collagen in polarized light. Results: in rats of all groups in the area of the achilles tendon defect on the 38th day after the injury, the formation of tendon-like tissue was established. In animals of the 2nd and 3rd groups, densely packed bundles of collagen fibers, built from type I collagen, were located in it. Type III collagen occupied small areas, it was larger in rats of the 2nd group. The control revealed signs of chronic inflammation and a maximum deviation from the structure of the normal tendon. Conclusions: the treatmentof traumatic injury to the achilles tendon of rats by the local administration of corticosteroid and xenogenic platelet-rich plasma can prevent the development of inflammation and optimize the reparative process.Тендопатия ахиллова сухожилия — одно из распространенных заболеваний нижней конечности у лиц, занимающихся спортом, составляет около 60 % в структуре всех подобных патологий, возникающих в области стопы. В большинстве случаев лечение этого состояния консервативное, с использованием методов физической реабилитации, а также нестероидных противовоспалительных препаратов. Цель: изучить особенности регенерации ахиллова сухожилия крыс после его травматического повреждения в условиях местного использования кортикостероидов и ксеногенной обогащенной тромбоцитами плазмы (PRP). Методы: моделировали травму ахиллова сухожилия на ⅓ его ширины хирургическим путем по артротомическому типу у 24 лабораторных крыс массой 300–350 г. После операции животных случайно разделили на три группы: без лечения в послеоперационном периоде — 1-я (контрольная), введение на 3-й день после операции и затем каждый 7-й бетаметазона — 2-я, PRP — 3-я. Животных выводили из эксперимента через неделю после 3 и 4-й инъекций препаратов, контрольных — на 31 и 38-й дни после операции. Материал исследовали методами гистологии с анализом коллагена в поляризованном свете. Результаты: у крыс всех групп в области дефекта ахиллова сухожилия на 38-й день после травмы установлено образование сухожилиеподобной ткани. У животных 2 и 3-й групп в ней располагались плотно упакованные пучки коллагеновых волокон, построенных из коллагена I типа. Коллаген ІІІ типа занимал небольшие территории, его было больше у крыс 2-й группы. В контроле выявлены признаки хронического воспаления и максимальное отклонение от структуры нормального сухожилия. Выводы: лечение травматического повреждения ахиллова сухожилия крыс путем местного введения гормонального препарата и ксеногенный PRP позволяют предотвратить развитие воспаления и оптимизировать репаративный процесс.Тендопатія ахілового сухожилля — одне з найпоширеніших захворювань нижньої кінцівки в осіб, які займаються спортом, становить близько 60 % у структурі всіх подібних патологій, які виникають у ділянці стопи. Здебільшого лікування цього стану консервативне, із використанням методів фізичної реабілітації, а також нестероїдних протизапальних засобів. Мета: вивчити особливості регенерації ахілового сухожилля щурів після його травматичного ушкодження за умов місцевого використання кортикостероїдного препарату та ксеногенної збагаченої тромбоцитами плазми (PRP). Методи: моделювали травму ахілового сухожилля на ⅓ його ширини хірургічним шляхом за артротомічним типом у 24 лабораторних щурів масою 300–350 г. Після операції тварин випадково розділили на три групи: без лікування в післяопераційному періоді — 1-ша (контрольна), введення на 3-й день після операції і потім кожного 7-го бетаметазону — 2-га, PRP — 3-тя. Тварин виводили з експерименту через тиждень після 3 і 4-ї ін’єкцій препаратів, контрольних — на 31 і 38-й дні після операції. Матеріал досліджували методами гістології з аналізом колагену в поляризованому світлі. Результати: у щурів всіх груп у ділянці дефекту ахілового сухожилля на 38-й день після травми встановлено утворення сухожилкоподібної тканини. У тварин 2 і 3-ї груп у ній розташовувалися щільно упаковані пучки колагенових волокон, побудовані з колагену I типу. Колаген ІІІ типу займав невеликі території, його було більше у щурів 2-ї групи. У контролі виявлено ознаки хронічного запалення та максимальне відхилення від структури нормального сухожилля. Висновки: лікування травматичного ушкодження ахілового сухожилля щурів шляхом місцевого введення гормонального препарату та ксеногенної PRP дозволяє запобігти розвиткові запалення й оптимізувати репаративний процес.