Застосування пластини індивідуальної конструкції для остеосинтезу в разі ендопротезування кульшового суглоба у хворої зі застарілим невправленим трансацетабулярним переломом кісток таза

Abstract

Pelvic fractures are among the severe injuries of the musculoskeletal system, which are not always diagnosed in a timely manner, they are accompanied by a significant number of complications and adverse effects.Objective: to inform the readers with the clinical case of total hip arthroplasty and pelvic osteosynthesis in a patient with transacetabular fracture with bone fragments displacement and post-traumatic hip joint arthritis.Results: the patient had serious vehicle accident, fracture of the hip and anterior column was not diagnosed in time. After urgent care and stabilizing of the patient, she was discharged into outpatient treatment with severe pain syndrome. Hip joint X-rays were made in 3 months after injury. At preoperative planning we made X-rays of the pelvic and multispiral computed tomography. According to the results of the computed tomography, a plastic model of the pelvis was printed to assess the fracture and degree of displacement. A model was created and an individual implant of titanium powder for pelvic bone osteosynthesis was printed. Direction of screwing and their size are calculated individually. We made hip replacement and the osteosynthesis of the pelvic bones with the individual trabecular structured plate. Defects of the acetabular bottom are filled with autograft from the resected femoral head. In the postoperative period, the weight bearing on the operated limb was limited to the consolidation of the fracture and the restructuring of the bone material. 3 months later consolidation and function restoration were recorded.Conclusions: computed tomography is necessarily in patients with pelvic fractures at preoperative examination. If necessary, additive technologies can be used to create spatial reconstruction of the damaged segment.Переломы таза относятся к самым тяжелым травмам костно-мышечной системы, которые не всегда своевременно диагностируют, сопровождаются значительным количеством осложнений и неблагоприятных последствий.Цель: ознакомить читателей с клиническим случаем эндопротезирования тазобедренного сустава и металлоостеосинтеза таза у пациентки с несросшимся трансацетабулярным переломом с неустраненным смещением костей таза и посттравматическим артрозом тазобедренного сустава.Результаты: у больной после тяжелой ДТП вовремя не диагностирован перелом вертлужной впадины и передней колонны. После оказания первой помощи и стабилизации состояния пострадавшую выписали на амбулаторное лечение с выраженным болевым синдромом. Рентгенограммы тазобедренного сустава выполнены через 3 мес. после травмы. На этапах предоперационного обследования и планирования проведена рентгенография костей таза и мультиспиральная компьютерная томография (КТ). По результатам КТ напечатана пластиковая модель таза для оценки перелома и степени смещения, а также создан индивидуальный имплантат из титанового порошка для остеосинтеза костей таза. Направление проведения винтов и их размер рассчитан индивидуально. Проведено эндопротезирование тазобедренного сустава и остеосинтез костей таза пластиной индивидуальной конструкции с трабекулярной структурой. Дефекты дна вертлужной впадины заполнены аутопластическим материалом из головки бедренной кости. В послеоперационном периоде ограничены нагрузки на прооперированную конечность до консолидации перелома и перестройки костного материала. Через 3 мес. зафиксирована консолидация перелома и восстановление функции.Выводы: пациентам с переломами таза на этапах предоперационной подготовки выполнения КТ является обязательным. При необходимости можно использовать аддитивные технологии для создания пространственной реконструкции поврежденного сегмента.Переломи таза належать до найтяжчих травм кістковом’язової системи, які не завжди своєчасно діагностують, супроводжуються значною кількістю ускладнень і несприятливих наслідків.Мета: ознайомити читачів із клінічним випадком ендопротезування кульшового суглоба і металоостеосинтезу таза в пацієнтки з незрощеним трансацетабулярним переломом із неусуненим зміщенням кісток таза і посттравматичним артрозом кульшового суглоба.Результати: у хворої після важкої ДТП вчасно не діагностовано перелом кульшової западини та передньої колони. Після надання першої допомоги і стабілізації стану постраждалу виписали на амбулаторне лікування з вираженим больовим синдромом. Рентгенограми кульшового суглоба виконано через 3 міс. після травми. На етапах передопераційного обстеження та планування проведено рентгенографію кісток таза і мультиспіральну комп’ютерну томографію (КТ). За результатами КТ надруковано пластикову модель таза для оцінювання перелому і ступеня зміщення, а також створено індивідуальний імплантат із титанового порошку для остеосинтезу кісток таза. Напрямок проведення гвинтів і їхній розмір розраховано індивідуально. Проведено ендопротезування кульшового суглоба й остеосинтез кісток таза пластиною індивідуальної конструкції з трабекулярною структурою. Дефекти дна кульшової западини заповнені аутопластичним матеріалом із головки стегнової кістки. У післяопераційному періоді обмежено навантаження на прооперовану кінцівку до консолідації перелому і перебудови кісткового матеріалу. Через 3 міс. зафіксовано консолідацію перелому та відновлення функції.Висновки: пацієнтам із переломами таза на етапах передопераційної підготовки виконання КТ є обов’язковим. За необхідності можна використати адитивні технології для створення просторової реконструкції ушкодженого сегмента.