Артроскопічний реліз ліктьового суглоба

Abstract

The contracture of the elbow joint is a common complication after the injuries of this anatomical localization.Objective: to evaluate the clinical outcome and changes in range of motions after arthroscopic mobilization surgery on the elbow joint.Methods: f or t he p eriod f rom 2 012 t o 2 018, 1 6 p atients w ith contractions of the elbow joint (5 women (31.25 %) and 11 men (68.75 %) aged 17 to 46 years) have been operated using arthroscopic technique. We examined the patients from 6 months to 76 months after surgery (on average (32.25 ± 24.32) months after surgery). In 8 patients (50 % of all operated) we evaluated the range of motions in the elbow joint, the severity of the pain syndrome on visual analog scale (VAS), and the effectiveness of treatment with the Mayo Elbow Performance Score (MEPS).Results: before the operation flexion in the elbow joint was 106.87° ± 23.44° and the extension was 26.25° ± 15.75°. The average arc of flexion-extension movements before the surgery was 80.62° ± 11.78°. According to the VAS, pain before surgery was (4.75 ± 1.38) points on average. After surgery, flexion in the elbow joint was 131.25º ± 8.34º in average, extension 9.37º ± 10.15º. The average arc of flexion-extension movements after the operation increased to 121.87º ± 17.30º. The average increase of flexionextension movements in the elbow joint was 45º ± 17.52º. Pain according to VAS after surgery was (1.37 ± 1.3) points in average. The results of treatment MEPS were (95.62 ± 6.78) points on average. Thus, we received 6 excellent (75 %) and 2 good (25 %) results of treatment of patients with elbow joint contractions.Conclusions: arthroscopic mobilization of the elbow is a technically complex and effective method of elbow joint contractions treatment, it allows to increase the volume of flexion-extension movements in the elbow joint and obtain excellent and good results of treatment according to MEPS after (32.25 ± 24.32) months after surgery.Контрактура локтевого сустава — распространенное осложнение после травм этой анатомической структуры.Цель: оценить клинический результат и изменения объема движений после артроскопической мобилизующей операции на локтевом суставе.Методы: за период с 2012 по 2018 г. прооперировано 16 пациентов с контрактурами локтевого сустава (5 (31,25 %) женщин, 11 (68,75 %) мужчин, возраст от 17 до 46 лет) с применением артроскопических технологий. Через 6–76 мес. после хирургического вмешательства (в среднем (32,25 ± 24,32) мес.) у 8 пациентов (50 % от всех прооперированных) оценили объем движений в локтевом суставе, степень болевого синдрома по ВАШ, эффективность лечения согласно Mayo Elbow Performance Score (MEPS).Результаты: до операции сгибание в локтевом суставе в среднем составило 106,87º ± 23,44º, а разгибание — 26,25º ± 15,75º. Соответственно, средний объем разгибательно-сгибательных движений до операции был 80,62º ± 11,78º. Оценка по ВАШ в покое до операции составляла в среднем (4,75 ± 1,38). После хирургического лечения сгибание в локтевом суставе в среднем равняется 131,25º ± 8,34º, разгибание — 9,37º ± 10,15º. Средний объем разгибательно-сгибательных движений вырос до 121,87º ± 17,30º, а его средний прирост составил 45º ± 17,52º. Оценка по ВАШ в покое после операции — в среднем (1,37 ± 1,3) балла, по MEPS — (95,62 ± 6,78) балла. Таким образом, получено 6 отличных (75 %) и 2 хороших (25 %) результата лечения.Выводы: артроскопическая мобилизация локтевого сустава является технически сложной и эффективной методикой лечения контрактур локтевого сустава, которая позволяет увеличить объем сгибательно-разгибательных движений в локтевом суставе и получить отличные и хорошие результаты лечения по MEPS через (32,25 ± 24,32) мес. после операции.Контрактура ліктьового суглоба — найпоширеніше ускладнення після травм цієї анатомічної локалізації.Мета: оцінити клінічний результат і зміни обсягу рухів після артроскопічної мобілізувальної операції на ліктьовому суглобі.Методи: за період з 2012 по 2018 р. прооперовано 16 пацієнтів із контрактурами ліктьового суглоба (5 (31,25 %) жінок, 11 (68,75 %) чоловіків, вік від 17 до 46 років) зі застосуванням артроскопічних технологій. Через 6–76 міс. після хірургічного втручання (у середньому (32,25 ± 24,32) міс.) у 8 пацієнтів (50 % від усіх прооперованих) оцінили обсяг рухів у ліктьовому суглобі, ступінь больового синдрому за ВАШ, ефективність лікування згідно з Mayo Elbow Performance Score (MEPS).Результати: до операції згинання в ліктьовому суглобі в середньому склало 106,87º ± 23,44º, а розгинання — 26,25º ± 15,75º. Відповідно, середній обсяг згинально-розгинальних контрактур до операції був 80,62º ± 11,78º. Оцінка за ВАШ у спокої до операції становила в середньому (4,75 ± 1,38). Після хірургічного лікування згинання в ліктьовому суглобі в середньому дорівнює 131,25º ± 8,34º, розгинання — 9,37º ± 10,15º. Середній обсяг згинально-розгинальних контрактур виріс до 121,87º ± 17,30º, а його середній приріст склав 45º ± 17,52º. Оцінка за ВАШ у спокої після операції — в середньому (1,37 ± 1,3) бала, за MEPS — (95,62 ± 6,78) бала. Таким чином, отримано 6 відмінних (75 %) і 2 хороших (25 %) результати лікування.Висновки: артроскопічна мобілізація ліктьового суглоба є технічно складною й ефективною методикою лікування контрактур ліктьового суглоба, яка дозволяє збільшити обсяг згинально-розгинальних рухів у ліктьовому суглобі й отримати відмінні та добрі результати лікування за MEPS через (32,25 ± 24,32) міс. після операції.