Гістологічні зміни плантарної пластинки капсули плесно-фалангового суглоба в пацієнтів із метатарзалгією

Abstract

The plantar plate of the lesser toes is wide, strong and flexible fibro-cartilaginous structure of a rectangular or trapezoidal shape, passing from the plantar surface of the metatarsal neck to the base of the proximal phalanx. It is believed that degenerative changes of the plantar plate that occur during longterm cyclic overloads are the main cause of pain and the development of metatarsalgia.Objective: analysis of the plantar plate histology results in patients with metatarsalgia.Methods: 16 lesser metatarsophalangeal joint plantar plates of the 9 patients (2 were males, 7 were females with average age of (65.28 ± 10.32) years) with metatarsalgia were obtained for histology assessment (the second metatarsophalangeal joint plantar plates were 12, the third — 4). 8 plantar plate after lesser toe exarticulation, 8 — after resection arthroplasty were obtained. Fragments of plantar plate with proximal phalanx were selected for histology. Paraffin sections were analyzed with bright-field light microscopy (Olympus CX-41). Grades of severity of morphology were evaluated by VAS.Results: the material in plantar plate biopsies was represented by fragments of pathologically altered connective tissue, changes in the regularity and density of collagen fibers, the appearance of blood vessels, a combination of loose connective tissue and dense connective tissue; subtotal and total fibronecrosis with complete degeneration of the fibrous-cartilage structure of the enthesis.Conclusions: histological changes of the plantar plate in patients with metatarsalgia are characterized by an irreversible dystrophicdegenerative process in the fibrous-cartilage structure of the enthesis, which morphologically corresponds to non-specific enthesopathy.Плантарная пластинка капсулы плюсне-фалангового сустава — широкое, крепкое и гибкое фиброзно-хрящевое образование прямоугольной или трапециевидной формы, проходящее от плантарной поверхности шейки плюсневой кости до основания проксимальной фаланги. Считается, что дегенеративные изменения в ней, возникающие при длительных циклических перегрузках, являются основной причиной болевого синдрома и развития метатарзалгии.Цель: анализ результатов гистологического исследования плантарной пластинки капсулы плюсне-фалангового сустава у пациентов с метатарзалгией.Методы: изучено 16 образцов тканей плантарной пластинки капсулы плюсне-фаланговых суставов 9 пациентов (2 мужчин, 7 женщин, средний возраст (65,28 ± 10,32) года) с метатарзалгией, из них второго — 12, третьего — 4. Материал получен во время экзартикуляции у пациентов с фиксированным молоткообразным пальцем — 8 случаев, резекционной артропластики — 8. Для гистологического исследования отбирали фрагменты плантарной пластинки с участком проксимальной фаланги. Препараты изучали в проходящем свете в микроскопе Olympus CX-41. Градации выраженности морфологических показателей оценивали согласно визуально-аналоговой шкале.Результаты: материал в биоптатах плантарной пластинки был представлен фрагментами патологически измененной соединительной ткани с нарушением регулярности и плотности коллагеновых волокон. Отмечено появление сосудов, сочетание рыхлой и плотной соединительной ткани; субтотальный и тотальный фибронекроз с полным перерождением фиброзно-хрящевой структуры энтезиса.Выводы: гистологические изменения плантарной пластинки капсулы плюсне-фалангового сустава у пациентов с метатарзалгией характеризуются необратимым дистрофически-дегенеративным процессом в фиброзно-хрящевой структуре энтезиса, который морфологически соответствует неспецифической энтезопатии.Плантарна пластинка капсули плесно-фалангового суглоба — широке, міцне та гнучке фіброзно-хрящове утворення прямокутної або трапецієподібної форми, що проходить від плантарної поверхні шийки плеснової кістки до основи проксимальної фаланги. Уважається, що дегенеративні зміни в ній, які виникають у разі тривалих циклічних перевантажень, є основною причиною больового синдрому та розвитку метатарзалгії.Мета: аналіз результатів гістологічного дослідження плантарної пластинки капсули плесно-фалангового суглоба в пацієнтів із метатарзалгією.Методи: вивчено 16 зразків тканин плантарної пластинки капсули плесно-фалангових суглобів 9 пацієнтів (2 чоловіків, 7 жінок, середній вік (65,28 ± 10,32) року) з метатарзалгією, із них другого — 12, третього — 4. Матеріал отримано під час екзартикуляції в пацієнтів із фіксованим молоткоподібним пальцем — 8 випадків, резекційною артропластики — 8. Для гістологічного дослідження відбирали фрагменти плантарної пластинки з ділянкою проксимальної фаланги. Препарати вивчали у світловому мікроскопі Olympus CX-41. Градації вираженості морфологічних показників оцінювали згідно з візуально-аналоговою шкалою.Результати: матеріал у біоптатах плантарної пластинки наведений фрагментами патологічно зміненої сполучної тканини з порушенням регулярності та щільності колагенових волокон. Відзначено появу судин, поєднання пухкої та щільної сполучної тканини; субтотальний і тотальний фібронекроз із повним переродженням фіброзно-хрящової структури ентезисів. Висновки: гістологічні зміни плантарної пластинки капсули плесно-фалангового суглоба в пацієнтів із метатарзалгією характеризуються незворотним дистрофічно-дегенеративним процесом у фіброзно-хрящовій структурі ентезисів, який морфологічно відповідає неспецифічній ентезопатії.