Корекція нестабільності кульшового суглоба в дітей із ДЦП - сучасний стан проблеми та перспективи її вирішення (огляд літератури)

Abstract

Hip instability in children with cerebral palsy (CP) is a serious unresolved problem in modern orthopedics. Objective. To analyze the state of the problem of the hip joint instability in children with cerebral palsy and determine the prospects for its solution. Me­thods. A thematic review of 68 studies was made. Results. The basis for the prevention of instability of the hip joint should be a systema­tic X-ray screening at least once a year.  The instability of the hip joint is based on neurological disorders, if the index of migration of the femoral head (MP) is less than 30 %, the application of selective dorsal rhizotomy or baclofen pump is promising and justified. If MP > 30–100 % dorsal rhizotomy can be used after surgical correction of abnormalities in the hip joint to reduce the recurrence rate. The existing surgeries on the pelvic and femur is sufficient to restore the stability of this joint, even in the most severe cases, but the result is not always possible to maintain due to the recurrence of the deformity. The requirement for hip intervention in a patient with cerebral palsy is a preventive focus, by which we mean not only the achievement of joint stability, but also the creation of conditions for its preservation. Temporary blockage of the medial portion of the femoral head growth area is a minimally invasive procedure and may be recommended for use alone or as an adjunct to hip soft tissue release or for hip and bone surgery. However, it is still unclear at what age it is better to block the growth plate of the femoral head, whether and how often to change the clamps and so on. A prerequisite for the treatment of patients with this pathology is an individual approach, taking into account the degree of displacement of the femoral head, the presence of pathology of adjacent joints, the age of the child and the severity of the disease.  Correction of existing deviations should be performed in one step at many levels.Нестабільність кульшового суглоба в дітей, хворих на дитячий церебральний параліч (ДЦП) — серйозна невирішена проблема сучасної ортопедії. Мета. Проаналізувати стан проблеми нестабільності кульшового суглоба у дітей із ДЦП і визначити перспективи її вирішення. Методи. Проведено огляд 68 сучасних досліджень. Результати. Основою профілактики нестабільності кульшового суглоба має стати система рентгенологічного скринінгу не рідше одного разу на рік. В основі нестабільності кульшового суглоба лежать неврологічні порушення, тому за індексу міграції головки стегнової кістки (MP) менше 30 % використання селективної дорсальної різотомії або баклофенової помпи перспективно та цілком виправдано. Якщо MP > 30–100 %, дорсальна різотомія може бути застосована після хірургічної корекції відхилень у кульшовому суглобі для зниження частоти рецидивів. Наявний арсенал втручань на кістках таза та стегні є достатнім для відновлення стабільності зазначеного суглоба навіть у найважчих випадках, проте отриманий результат не завжди вдається зберегти через виникнення рецидиву деформації. Вимогою до втручання на кульшовому суглобі у хворого на ДЦП є профілактична спрямованість, під якою ми розуміємо не лише досягнення стабільності суглоба, а й створення умов для її збереження. Тимчасове блокування медіальної частини зони росту головки стегнової кістки є малоінвазивним втручанням і може бути рекомендовано до застосування самостійно або як доповнення до релізу м’яких тканин кульшового суг­лоба, або до операцій на стегні та кістках. Проте й досі незрозуміло, в якому віці краще виконувати блокування зони росту головки стегнової кістки, чи треба і як часто слід міняти фіксатори тощо. Обов’язковою умовою лікування пацієнтів із розглянутою патологією є індивідуальний підхід з урахуванням ступеня зміщення головки стегнової кістки, наявності патології суміжних суглобів, віку дитини й тяжкості основного захворювання. Корекцію наявних відхилень слід виконувати одноетапно на багатьох рівнях.