Хірургічна корекція таза після консолідації перелому в неправильному положенні.

Abstract

Mal-union and non-union of the pelvic bones is a complicationof the treatment of its injuries, which mostly occur with 61C fracturesaccording to the AO/OTA classification. Objective. To analyzethe results of surgical treatment of a female patient with a pelvic fracturethat has healed with residual deformity (shortening, posteriordisplacement, internal rotation to the right and external rotation tothe left) and to demonstrate the importance of careful planning withthe involvement of 3D modeling in cases of reconstructive surgeryafter a pelvic fracture. Methods. The study has the form of a clinicalcase description. The results of the treatment were evaluated accordingto the IPS score. During the examination, multiple fracturesof the pelvic bones and dislocations corresponding to type 61 C3 accordingto the AO/OTA classification were revealed. After a CT scanof the pelvis with 3D reconstruction, a 3-stage surgical interventionwas planned and performed. The first stage: 2 K-wires were percutaneouslyinserted through the left sacroiliac joint at the SI-SII level tothe area of the planned osteotomy of the sacrum; through a paramedianaccess, a longitudinal osteotomy of the sacrum was performedon the right through the area of the previous fracture with mobilizationof the lateral fragment. The second: transection of the symphysis,osteotomy of the pubic bone at the site of improper fusion, repositioning,fixation with a simulated reconstructive plate and standardscrews; reposition of the right pelvic semiring. The third: adequateclosure of the posterior wound. For control, a CT scan of the pelvisand a comparative evaluation of the main projections and images on3D reconstruction and frontal sections were performed. 4 months afterthe operation, the patient carries out a full axial load with no painsyndrome and continues rehabilitation aimed at returning the correctstereotype of gait. The functional result was estimated at 90 pointson the IPS scale. Conclusions. Late surgical correction is difficultto perform and is associated with a large number of possible severecomplications. Careful preoperative planning is the key for the pelvicfractures treatment and their consequences. The best method of preventionof late reconstructions is the correct initial definitive treatment.This requires the presence of specialized medical centers withexperts specializing in the treatment of pelvic fractures, the necessaryequipment and a defined protocolНеправильне зрощення та незрощення кісток таза є усклад-ненням лікування його ушкоджень, які переважно вини-кають за переломів 61С за класифікацією АО/OTA. Мета.Проаналізувати результати хірургічного лікування перело-му таза, що зрісся зі залишковою деформацією, та довестиважливість ретельного планування реконструктивних опе-рацій зі застосуванням 3D-моделювання. Методи. Описаноклінічний випадок лікування хворої, яку прооперовано з вико-ристанням трьохетапної корекції на пізніх термінах. Ефектлікування оцінено за шкалою IPS. Результати. Під час обсте-ження виявлено множинні переломи кісток таза та вивихи(тип 61 С3 за АО/OTA). Виконано хірургічне втручання в триетапи. Перший: перкутанно проведено 2 спиці через ліве кри-жово-клубове зчленування на рівні SI‒SII до зони запланованоїостеотомії крижової кістки; через парамедіанний доступсправа виконано повздовжню остеотомію крижової кісткичерез зону попереднього перелому, мобілізація латеральногофрагмента. Другий: пересічення симфізу, остеотомія лоб-кової к істки п о м ісцю н еправильного з рощення, р епозиція,фіксація модельованою реконструктивною пластиною тастандартними гвинтами; репозиція правого тазового напів-кільця. Третій: адекватне закриття задньої рани. Для контролюздійснено КТ таза та порівняльне оцінювання основнихпроєкцій і зображень на 3D-реконструкції та фронтальнихзрізах. Через 4 міс. після операції пацієнтка здійснює повнеосьове навантаження, продовжує реабілітацію. Больовийсиндром відсутній. Функціональний результат — 90 балів зашкалою IPS. Висновки. Пізня хірургічна корекція ускладненьпісля переломів таза складна під час виконання та пов’язаназ великою кількістю важких ускладнень. Ключем до лікуванняпереломів таза та їхніх наслідків є ретельне передопераційнепланування. Найкращою профілактикою пізніх реконструк-цій є правильне первинне лікування. Це потребує наявностіспеціалізованих медичних центрів з експертами-фахівцями,необхідним обладнанням і визначеним протоколом.