Хірургічне лікування важких вальгусних деформацій першого пальця стопи у дорослих

Abstract

Treatment of static deformations of the forefoot with valgus deformation of the first toe remains relevant today. Objective. Toanalyze the results of surgery with severe hallux valgus using corrective proximal wedge-shaped osteotomy of the I metatarsalbone and corrective Lapidus arthrodesis. Methods. The results of surgical treatment of 104 women (147 feet) with severe halluxvalgus according to the Mann classification were evaluated. Age — 27‒65 years, follow-up period — from 10 months up to5 years. Performed: 65 (56.0 %) cases — corrective proximal wedge-shaped osteotomy of the first metatarsal bone with fixationwith LCP-plate or screws; 51 (44.0 %) — corrective arthrodesis of the first metatarsal-sphenoid joint with LCP-platefixation. All patients underwent Schede operation and lateral release of the 1st metatarsophalangeal joint capsule with tenoadductorotomy. The results of treatment were evaluated on the basis of X-ray data and the AOFAS scoring scale. Results.After osteotomy of the I metatarsal bone in 58 (89.2 %) patients, the treatment result was classified as good, in 7 (10.8 %) — satisfactory. The improvement of the average score was 42 points. After the application of Lapidus arthrodesis, the treatment result was good in 47 (92.2 %) cases, satisfactory in 4 (7.8 %), improvement of the average score was 40 points. Conclusions. Under the conditions of surgical treatment of hallux valgus, the proximal corrective wedge-shaped osteotomy of the first metatarsal bone should in some cases be combined with the distal corrective osteotomy of the first metatarsal bone due to the increase in the PASA angle. The Lapidus arthrodesis technique allows to minimize possible relapses of the deformity, in contrast to traditional corrective osteotomies of the first metatarsal bone due to the formation of ankylosis of the metatarsal sphenoid joint, but has longer consolidation periods and risks of non-union.Лікування статичних деформацій переднього відділу стопи з вальгусною деформацією першого пальця стопи зали-шається і на сьогодні актуальним. Мета. Проаналізувати результати хірургічного втручання пацієнтів із halluxvalgus важкого ступеня з використанням коригувальної проксимальної клиноподібної остеотомії I плеснової кіст-ки та коригувального Lapidus артродезу. Методи. Оцінено результати хірургічного втручання в 104 жінок (147 стоп)із hallux valgus важкого ступеня за класифікацією Mann. Вік — 27‒65 років, час спостереження в післяопераційномуперіоді — від 10 міс. до 5 років. Проведено: 65 (56,0 %) випадків — коригувальна проксимальна клиноподібна остео-томія I плеснової кістки з фіксацією LCP-пластиною або гвинтами; 51 (44,0 %) — коригувальний артродез I плесно-клиноподібного суглоба з фіксацією LCP-пластиною. Усім пацієнтам виконано операцію Шеде та латеральний релізкапсули І плеснофалангового суглоба з теноаддукторотомією. Оцінювали результати лікування на підставі данихрентгенографії та за бальною шкалою AOFAS. Результати. Після виконання остеотомії I плеснової кістки в 58 (89,2 %)пацієнток результат лікування класифіковано як добрий, у 7 (10,8 %) —задовільний. Покращення середньої оцінкистановило 42 бали. Після застосування Lapidus артродезу в 47 (92,2 %) випадках результат лікування добрий,у 4 (7,8 %) — задовільний, покращення середньої оцінки — 40 балів. Висновки. За умов хірургічного лікування halluxvalgus проксимальну коригувальну клиноподібну остеотомію I плеснової кістки в деяких випадках слід поєднуватиз дистальною коригувальною остеотомією I плеснової кістки, що обумовлено збільшенням кута PASA. МетодикаLapidus артродезу дає змогу мінімізувати можливі рецидиви деформації на відміну від традиційних коригувальнихостеотомій I плеснової кістки завдяки формуванню анкілозу I плесноклиноподібного суглоба, але має довші терміниконсолідації та ризики незрощення.