Реконструктивні операції в разі остеоартриту колінного суглоба
Вантажиться...
Дата
ORCID
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Редакція журналу «Ортопедія, травматологія та протезування»
Анотація
Objective. To clarify the indications and volume of reconstructive surgeries under conditions of knee joint arthritis and to improve the methods of surgical correction of peri-articular deformations using an external rod fixator. Methods. During the last 10 years (2012‒2022), reconstructive surgeries were performed in 45 patients (49 joints). Indications for surgery were based on the study of pain and its localization, peri-articular deformation of the limb, ultrasound (USD) and X-ray examinations. Results. Indications for certain reconstructive surgical interventions on the knee joint are substantiated. The role of pathological changes of the meniscus in the development of knee joint arthritis has been determined. The positive clinical effect of paracapsular resection of the front part of the meniscus with hyperplastic growths of synovial tissue is shown. Deformation of the extremety (43 patients — with varus deformity, 2 — with valgus deformity) limited the function of the limb and caused pain. Surgical treatment in such cases were aimed at eliminating the deformation of the proximal part of the tibia. The types of osteotomies, the features of the author's rod external fixation device application, and the postoperative management of patients are presented. Due to external fixator, it is possible to perform, if necessary, angular correction of the limb axis during the period when the patient begins to walk with partial weight bearing, and the functional load of the limb makes it possible to achieve fusion of fragments within 3.5–4 months. A long-term positive clinical effect was obtained in 42 (93 %) patients. Conclusions. Indications for pathogenetic treatment should be based, first of all, on the identification of the source (or pathogenesis) of the pain syndrome, then on the analysis of the type and magnitude of peri-articular deformation of the limb, signs of functional insufficiency of the limb associated with it. In the third place, the X-ray signs should be analyzed. Elimination of angular peri-articular deformation of the limb has a positive effect on the course of knee arthritis, reduces pain, increases physical activity, and slows down the progression of cartilage destruction.
Мета. Уточнити показання та обсяг реконструктивних операцій за умов гонартрозу та удосконалити методики хірургічної корекції навколосуглобових деформацій із використанням зовнішнього стрижневого апарата. Методи. Упродовж 10 років (2012‒2022) проведено реконструктивні втручання 45 пацієнтам (49 суглобів). Показання до операції ставили на підставі вивчення болю та його локалізації, навоколосуглобової деформації кінцівки, ультразвукового і рентгенологічного обстежень. Результати. Обґрунтовано показання до певних реконструктивних хірургічних утручань на колінному суглобі. Визначено роль патологічних змін меніска в розвитку гонартрозу. Показано позитивний клінічний ефект паракапсулярної резекції передньої частини меніска з гіперпластичними розростаннями синовіальної тканини. Деформація кінцівки (43 пацієнти — варусна, 2 — вальгусна) обмежувала її функцію, спричинювала біль. Хірургічні втручання в таких випадках були спрямовані на усунення деформації проксимального відділу великогомілкової кістки. Наведено типи остеотомій, особливості встановлення авторського стрижневого апарата зовнішньої фіксації, післяопераційного ведення пацієнтів. Завдяки використанню апарата можна виконувати за необхідності кутову корекцію осі кінцівки в період, коли хворий починає ходити з частковою опорою, а функціональне навантаження кінцівки дозволяє досягти зрощення фрагментів упродовж 3,5–4 міс. Тривалий позитивний клінічний ефект отриманий у 42 (93 %) пацієнтів. Висновки. Показання до патогенетичного лікування мають ґрунтуватися, у першу чергу, на ідентифікації джерела (або патогенезу) больового синдрому, потім — аналізі виду, величини навколосуглобової деформації кінцівки, ознак функціональної недостатності кінцівки, пов’язаних із нею. У третю чергу слід аналізувати рентгенологічні ознаки. Усунення кутової навколосуглобової деформації кінцівки має позитивний вплив на перебіг гонартрозу, зменшує біль, підвищує фізичну активність, сповільнює прогресування деструкції хряща.
Мета. Уточнити показання та обсяг реконструктивних операцій за умов гонартрозу та удосконалити методики хірургічної корекції навколосуглобових деформацій із використанням зовнішнього стрижневого апарата. Методи. Упродовж 10 років (2012‒2022) проведено реконструктивні втручання 45 пацієнтам (49 суглобів). Показання до операції ставили на підставі вивчення болю та його локалізації, навоколосуглобової деформації кінцівки, ультразвукового і рентгенологічного обстежень. Результати. Обґрунтовано показання до певних реконструктивних хірургічних утручань на колінному суглобі. Визначено роль патологічних змін меніска в розвитку гонартрозу. Показано позитивний клінічний ефект паракапсулярної резекції передньої частини меніска з гіперпластичними розростаннями синовіальної тканини. Деформація кінцівки (43 пацієнти — варусна, 2 — вальгусна) обмежувала її функцію, спричинювала біль. Хірургічні втручання в таких випадках були спрямовані на усунення деформації проксимального відділу великогомілкової кістки. Наведено типи остеотомій, особливості встановлення авторського стрижневого апарата зовнішньої фіксації, післяопераційного ведення пацієнтів. Завдяки використанню апарата можна виконувати за необхідності кутову корекцію осі кінцівки в період, коли хворий починає ходити з частковою опорою, а функціональне навантаження кінцівки дозволяє досягти зрощення фрагментів упродовж 3,5–4 міс. Тривалий позитивний клінічний ефект отриманий у 42 (93 %) пацієнтів. Висновки. Показання до патогенетичного лікування мають ґрунтуватися, у першу чергу, на ідентифікації джерела (або патогенезу) больового синдрому, потім — аналізі виду, величини навколосуглобової деформації кінцівки, ознак функціональної недостатності кінцівки, пов’язаних із нею. У третю чергу слід аналізувати рентгенологічні ознаки. Усунення кутової навколосуглобової деформації кінцівки має позитивний вплив на перебіг гонартрозу, зменшує біль, підвищує фізичну активність, сповільнює прогресування деструкції хряща.
Опис
Бібліографічний опис
3-4, 29–38
