Диференціальний підхід до хірургічного лікування переломів проксимального відділу плечової кістки в пацієнтів із остеопорозом

Abstract

Objective. To conduct a comparative retrospective analysis of the anatomical and functional results of surgical treatment of proximal humerus fractures AO/OTA 11-B, 11-C using different methods in patients over 50 years old with osteoporosis to justify a differential approach. Methods. The study included 102 patients aged 50 years and older with osteoporosis and proximal humerus fractures AO/OTA 11-B, 11-C. The patients were divided into three groups: I — 50 (16 men, 34 women) whom were performed open reduction and internal fixation (ORIF) with the PHILOS plate; II — 44 (8 men, 36 women) — ORIF with the PHILOS plate and using 3D polylactide (PLA) porous implants were applied; III — 8 (2 men, 6 women) whom were performed primary reversed total shoulder arthroplasty (RTSA) with developed total reversible endoprosthesis. The results of treatment were evaluated according to the Constant-Murley Shoulder Score system after 3, 6, 12 months. The results. Positive results in the first group were obtained in 72.0 % of patients (the average Constant-Murley Shoulder Score after 12 months was 78.4 points); in the second — in 81.8 % (88.0 points); in the third — 75.0 % (82.0 points). A differentiated approach to the choice of surgical treatment of patients aged 50 years and older with fractures AO/OTA 11-B, 11-C is proposed. The clinical trial of the reverse total modular shoulder endoprosthesis developed by us using porous 3D titanium parts, manufactured by additive technologies, showed positive short-term results. The design features of the device increase the reliability and durability of proposed endoprosthesis. Conclusions. RTSA in the case of unstable proximal humerus fracture or in the case of metal structure migration after primary ORIF in patients with low bone mineral density is the effective surgical intervention that allows to achieve satisfactory functional results in up to 3 years.Мета. Провести порівняльний ретроспективний аналіз анатомо-функціональних результатів хірургічного лікування переломів проксимального відділу плечової кістки (ППВПК) типів AO/OTA 11-B, 11-С із використанням різних методів у пацієнтів старших за 50 років із остеопорозом для обґрунтування диференційного підходу. Методи. У дослідження включено 102 пацієнти віком 50 років і старше з остеопорозом і три- та чотирифрагментарними ППВПК за класифікацією Neer або типу AO/OTA 11-B, 11-С. Хворих розподілили на три групи: I — 50 (16 чоловіків, 34 жінки), виконано відкриту репозицію, накістковий металоостеосинтез пластиною PHILOS; II — 44 (8 чоловіків, 36 жінок), застосовано відкриту репозицію та накістковий металоостеосинтез пластиною PHILOS із використанням 3D-імплантатів PLA; ІІІ — 8 (2 чоловіки, 6 жінок), первинне RTSA розробленим тотальним реверсивним ендопротезом. Результати лікування оцінювали за системою Constant-Murley Shoulder Score через 3, 6, 12 міс. після хірургічного втручання. Результати. Позитивні результати в І групі отримані в 72,0 % пацієнтів (середня оцінка за Constant-Murley Shoulder Score через 12 міс. склала 78,4 бала); у ІІ — у 81,8 % (88,0 балів); ІІІ — 75,0 % (82,0 бали). Запропоновано диференційований підхід до вибору хірургічного лікування пацієнтів віком 50 років і старше з переломами типу AO/OTA 11-В, 11-С. Клінічна апробація розробленого нами реверсивного модульного ендопротеза плечового суглоба з пористого 3D-титану, виготовленого за допомогою адитивних технологій, показала позитивні найближчі результати. Конструктивні особливості пристрою підвищують надійність і довговічність його роботи. Висновки. Тотальне реверсивне ендопротезування плечового суглоба в разі незрослих ППВПК, міграції металоконструкції, розвитку аваскулярного некрозу головки плечової кістки на фоні низької мінеральної щільності кістки є ефективним хірургічним утручанням, яке дає змогу досягти задовільних функціональних результатів у термін до 3 років.