Біохімічні показники сироватки крові щурів різного віку після заповнення дефекту в метафізі стегнової кістки алогенними кістковими імплантатами

Abstract

Bone defects that do not heal on their own are a significant problem in orthopaedic and trauma surgery. One of the approaches to its solution is the use of bone alloimplants (AloI). Objective. On the basis of the analysis of biochemical indicators of the metabolism of connective tissue in the blood serum of laboratory rats, the course of metabolic processes after the filling of the defect in the metaphysis of the AloI femur was evaluated. Methods. A model of creating a transcortical defect of critical size (diameter 3 mm, depth 3 mm) in the metaphysis of the femur of 3- and 6-month-old rats was used. In animals of groups I (n = 15, age 3 months) and III (n = 15,12 months) the defects were left unfilled, II (n = 15, 3 months) and IV (n = 15, 12 months) — filled with structural AloI. After 14, 28 and 90 days, the content of glycoproteins, total chondroitin sulphates (CS), protein and calcium, activity of alkaline and acid phosphatases in blood serum was investigated. Results. The introduction of AloI leads to an increase in the content of glycoproteins for all periodsof observation in rats of both age groups. 14 days after implantation in 12-month-old rats, compared to 3-month-old rats, a 1.30 times higher level of CS in blood serum was determined (p = 0.008), which is due to their higher content in the area of connective tissue implantation; the activity of alkaline phosphatase decreased by 1.80 times p = 0.016) and acid phosphatase by 1.50 times (p = 0.018), which indicates a delay in the formation and reorganization of bone tissue. However, the level of CS under the conditions of the establishment of AloI on the 90th day was lower compared to the correspondinggroups without plasticity of the defect: in 3-month-old rats by 1.44 times ( p = 0.008), in 12-month-old rats by 1.52 times (p = 0.008). Conclusions. According to the indicators of biochemical markers of connective tissue metabolism, the use of AloI for plasticity of defects of a critical size in the metaphysis of the femur of rats leads to the activation of bone regeneration with a greater manifestation in younger recipients compared to groups with an unfilleddefect.В ортопедичній і травматологічній хірургії дефекти кісток, які не загоюються самостійно, становлять значну проблему. Одним із підходів до її розв’язання є використання кісткових алоімплантатів (АлоІ). Мета. На підставі аналізу біохімічних показників метаболізму сполучної тканини в сироватці крові лабораторних щурів оцінити перебіг метаболічних процесів після заповнення дефекту в метафізі стегнової кістки АлоІ. Методи. Використано модель створення транскортикального дефекту критичного розміру (діаметр 3 мм, глибина 3 мм) в метафізі стегнової кістки щурів віком 3 та 6 міс. У тварин груп І (n = 15, вік 3 міс.) і ІІІ (n = 15, 12 міс.) дефекти з алишали н езаповненими, І І ( n = 15, 3 м іс.) і ІV (n = 15, 12 міс.) — заповнювали структурними АлоІ. Через 14, 28 і 90 діб досліджено вміст у сироватці крові глікопротеїнів, загальних хондроїтинсульфатів (ХС), білка та кальцію, активність лужної та кислої фосфатаз. Результати. Введення АлоІ призводить до підвищення вмісту глікопротеїнів на всі терміни  спостереження у щурів обох вікових груп. Через 14 діб після імплантації у 12-місячних щурів порівняно з 3-місячними визначено підвищений рівень у сироватці крові ХС в 1,30 разу (р = 0,008), що обумовлено більшим вмістом у них в ділянці імплантації сполучної тканини; знижену в 1,80 разу (р = 0,016) активність лужної фосфатази та в 1,50 разу (р = 0,018) — кислої фосфатази, що свідчить про затримку утворення й реорганізацію кісткової тканини. Проте, рівень ХС за умов встановлення АлоІ на 90-ту добу був нижчим порівняно з відповідними групами без пластикидефекту: в 3-місячних щурів у 1,44 разу (р = 0,008), у 12-місячних — у 1,52 разу ( р = 0,008). Висновки. За показниками біохімічних маркерів метаболізму сполучної тканини використання АлоІ для пластики дефектів критичного розміру в метафізі стегнової кістки щурів призводить до активації регенерації кістки з більшим проявом у молодших реципієнтів порівняно з групами з незаповненим дефектом.