Регуляція репаративних процесів у разі переломів проксимального відділу стегнової кістки шляхом корекції артеріальної гіпертензії (експериментальне дослідження)

Abstract

Objective. To study the regulation of reparative processes of proximal femur fractures at intramedullary osteosynthesis against concomitant arterial hypertension correction (by IFN-γ and biochemical parameters). Methods. The experiment involved 36 rats from two groups: healthy normotensive rats and rats with genetically determined arterial hypertension (SHR). Animals of both groups were divided into subgroups. The rats of subgroups 1.2, 2.2, and 2.4 underwent closed mini-invasive intramedullary osteosynthesis after a simulated proximal femur fracture. Rats of subgroups 2.3 and 2.4 were corrected for arterial hypertension with enalapril. The levels of IFN-γ, total protein, aspartate aminotransferase, alanine aminotransferase, and alkaline phosphatase were determined in the serum of the animals. In the animal groups bone density indices were measured and the relative area of newly formed bone tissue in the bone callus was determined. Results. The level of IFN-γ was elevated after surgery in animals of all groups. The level of this cytokine was higher in SHR rats compared to the same values in intact animals. Administration of enalapril decreased the concentration of IFN-γ. A multidirectional change in the levels of biochemical indices in the blood of animals was demonstrated. It was found that bone mineral density was significantly reduced in the SHR animals group compared to intact animals. According to histomorphometric analysis, the largest relative area of newly formed bone tissue in the bone callus was in intact rats. The relative area of bone trabeculae in the animal group receiving enalapril therapy was greater than in the untreated group. Conclusions. Correction of concomitant arterial hypertension leads to optimization of repair processes of the proximal femur fractures in an experiment.Мета. Вивчення регуляції репаративних процесів за переломів проксимального відділу стегнової кістки з інтрамедулярним остеосинтезом на тлі корекції супутньої артеріальної гіпертензії (АГ). Методи. В експерименті було задіяно 36 щурів із двох груп: здорові нормотензивні особини і з генетично детермінованою артеріальною гіпертензією (SHR). Тварини обох груп розділили на підгрупи. Щурам підгруп 1.2, 2.2, 2.4 виконано закритий мініінвазивний інтрамедулярний остеосинтез після моделювання перелому проксимального відділу стегнової кістки. Тваринам підгруп 2.3 і 2.4 проводили корекцію артеріальної гіпертензії еналаприлом. У сироватці крові визначали рівні ІФН-γ, загального білка, аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази та лужної фосфатази. Вимірювали щільність кісткової тканини та відносну площу новоутвореної кісткової тканини в кістковому мозолі. Результати. Рівень ІФН-γ був підвищений після хірургічного втручання у тварин усіх груп, щурів лінії SHR вище порівняно з аналогічними показниками у інтактних тварин. Застосування еналаприлу знижувало концентрацію ІФН-γ. Продемонстровано різноспрямовану зміну рівнів біохімічних показників у крові. Встановлено, що мінеральна щільність кісткової тканини вірогідно знижена в групі тварин SHR порівняно з інтактними. За даними гістоморфометричного аналізу найбільша відносна площа новоутвореної кісткової тканини в кістковому мозолі була в інтактних щурів. Водночас відносна площа кісткових трабекул у групі, яка отримувала терапію еналаприлом, більша, ніж у групі без лікування. Висновки. Корекція супутньої артеріальної гіпертензії приводить до оптимізації процесів репарації переломів проксимального відділу стегнової кістки в експерименті.