Шкала-предиктор відновлення функції верхньої кінцівки за вогнепальної травми надпліччя (пропозиції до використання)
Вантажиться...
Дата
ORCID
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Редакція журналу «Ортопедія, травматологія та протезування»
Анотація
Objective. To determine the prognostic value of the extent of damage in military trauma to the upper arm for surgical intervention to improve the results of restoring upper limb function. Methods. A retrospective analysis of 30 cases of military trauma of the upper arm in combatants of the Armed Forces of Ukraine was conducted from the stage of admission to our hospital for treatment until 4 months after surgery. Functional outcomes were assessed using the Oxford Shoulder Score (OSS) scale 4 months after surgery. A previously developed scale was used to predict the recovery of upper limb function after military trauma of the upper arm to predict the consequences of surgery. Results. All 30 patients had a gunshot injury to the upper arm as a result of a shrapnel or bullet wound received during combat missions in the war on the territory of Ukraine. All 30 combatants received qualified medical care, underwent staged surgical interventions and a course of rehabilitation recovery. Based on the data of a retrospective analysis of patients, the correlation of rehabilitation results according to the OSS scale and the results of the assessment according to the scale-predictor of recovery of upper limb function in case of gunshot injury to the upper arm is traced. Conclusions. The results obtained after the assessment using the predictor scale serve as an aid in deciding on the feasibility and scope of surgical intervention. The decisive factor is the professionalism of the doctor and the patient's willingness to take risks to restore limb function in severe injuries of the upper arm in a large scope of trauma.
Мета. Визначити прогностичне значення обсягу ушкоджень у разі вогнепальної травми надпліччя для проведення хірургічного втручання з метою покращення результатів відновлення функції верхньої кінцівки. Методи. Виконано ретроспективний аналіз 30 випадків вогнепального ураження надпліччя військовослужбовців ЗСУ починаючи з госпіталізації та через 4 міс. після операції. Оцінювання функціональних результатів проводили за шкалою Oxford Shoulder Score (OSS) через 4 міс. після хірургічного втручання. Використовували попередньо розроблену шкалу-предиктор відновлення функції верхньої кінцівки в разі вогнепального ушкодження надпліччя для прогнозування наслідків втручання. Результати. Усі пацієнти мали вогнепальну травму надпліччя внаслідок осколкового або кульового поранення отриманого під час виконання бойових завдань у війні на території України. Комбатантам надано кваліфіковану лікарську допомогу, здійснено етапні хірургічні втручання та курс реабілітаційного відновлення. Відповідно до показників ретроспективного аналізу, прослідковано кореляцію результатів реабілітації щодо значень за шкалою OSS і оцінюванням за шкалою-предиктором відновлення функції верхньої кінцівки за вогнепальної травми надпліччя. Висновки. Проаналізовано існуючі шкали оцінювання функції верхньої кінцівки, сфери їхнього використання та питання, за якими визначають ефективність застосування цих класифікацій під час лікування та реабілітації пацієнтів. Запропонована нами шкала слугує допоміжним елементом для прийняття рішення про доцільність та обсяг хірургічного втручання в разі вогнепальної травми надпліччя, бо прогнозує його ефективність та можливі наслідки, також може використовуватись для інформування пацієнта про результативність відновлення. Вирішальним фактором є професіоналізм лікаря та готовність хворого ризикувати за для відновлення функції кінцівки за умов важких поранень надпліччя та значного травмування.
Мета. Визначити прогностичне значення обсягу ушкоджень у разі вогнепальної травми надпліччя для проведення хірургічного втручання з метою покращення результатів відновлення функції верхньої кінцівки. Методи. Виконано ретроспективний аналіз 30 випадків вогнепального ураження надпліччя військовослужбовців ЗСУ починаючи з госпіталізації та через 4 міс. після операції. Оцінювання функціональних результатів проводили за шкалою Oxford Shoulder Score (OSS) через 4 міс. після хірургічного втручання. Використовували попередньо розроблену шкалу-предиктор відновлення функції верхньої кінцівки в разі вогнепального ушкодження надпліччя для прогнозування наслідків втручання. Результати. Усі пацієнти мали вогнепальну травму надпліччя внаслідок осколкового або кульового поранення отриманого під час виконання бойових завдань у війні на території України. Комбатантам надано кваліфіковану лікарську допомогу, здійснено етапні хірургічні втручання та курс реабілітаційного відновлення. Відповідно до показників ретроспективного аналізу, прослідковано кореляцію результатів реабілітації щодо значень за шкалою OSS і оцінюванням за шкалою-предиктором відновлення функції верхньої кінцівки за вогнепальної травми надпліччя. Висновки. Проаналізовано існуючі шкали оцінювання функції верхньої кінцівки, сфери їхнього використання та питання, за якими визначають ефективність застосування цих класифікацій під час лікування та реабілітації пацієнтів. Запропонована нами шкала слугує допоміжним елементом для прийняття рішення про доцільність та обсяг хірургічного втручання в разі вогнепальної травми надпліччя, бо прогнозує його ефективність та можливі наслідки, також може використовуватись для інформування пацієнта про результативність відновлення. Вирішальним фактором є професіоналізм лікаря та готовність хворого ризикувати за для відновлення функції кінцівки за умов важких поранень надпліччя та значного травмування.
Опис
Бібліографічний опис
2, 17–23
