Аналіз застосування методики Masquelet при лікуванні критичних дефектів великогомілкової кістки після вогнепальних поранень, ускладнених остеомієлітом

Abstract

Despite significant progress in the development of medicine, post-traumatic osteomyelitis remains one of the biggest problems in the treatment of patients in the orthopedic and traumatology specialty. The Masquelet technique has been most often used in the treatment of chronic osteomyelitis in recent years. Given the high relevance of this problem in foreign and domestic literature, we decided to analyze our own results of treatment of patients after gunshot, shrapnel or mine-explosive wounds of the lower extremities, namely with the presence of critical tibial defects complicated by osteomyelitis under the conditions of using the Masquelet technique. Purpose. To analyze the results of application and determine the clinical and laboratory dependencies of the Masquelet technique in the case of replacement of critical tibial defects after gunshot wounds complicated by osteomyelitis. Methods. The study analyzed 153 patients with critical tibial defects after gunshot wounds complicated by osteomyelitis. Results. With the correct use of the Masquelet technology, bone graft reconstruction was achieved in all patients, the average period was (168.08 ± 62.0) days. Among the shortcomings, it is worth noting the significant dependence of the consolidation period on the condition of the soft tissues, as well as on the pathological pathogen (the presence of Klebsiella pneumoniae or Pseudomonas aureginos in the wound). The terms of consolidation and reconstruction of the bone graft were significantly extended due to these factors. However, the issue of replacing critical bone defects of the tibia after gunshot wounds complicated by osteomyelitis requires further study and comparison of existing techniques.Незважаючи на значний прогрес у розвитку медицини, посттравматичний остеомієліт залишається однією з найбільших проблем під час лікування пацієнтів в ортопедо-травматологічній спеціальності. Методика Masquelet в останні роки найчастіше використовується під час лікування хронічного остеомієліту. Зважаючи на високу актуальність цієї проблеми в закордонній та вітчизняній літературі, ми вирішили провести аналіз власних результатів лікування пацієнтів після вогнепальних, осколкових чи мінно-вибухових поранень нижніх кінцівок, а саме з наявністю критичних дефектів великогомілкової кістки, ускладнених остеомієлітом за умов використання методики Masquelet. Мета. Проаналізувати результати застосування та визначити клініко-лабораторні залежності Masquelet-техніки у разі заміщення критичних дефектів великогомілкової кістки після вогнепальних поранень ускладнених остеомієлітом. Методи. У дослідженні проаналізовано 153 пацієнти з критичними дефектами великогомілкової кістки після вогнепальних поранень, ускладнених остеомієлітом. Результати. За правильного використання технології Masquelet перебудови кісткового трансплантата вдалось досягнути у всіх пацієнтів, середній термін складав (168,08 ± 62,0) днів. Серед недоліків варто зауважити значну залежність термінів консолідації від стану м’яких тканин, а також від патологічного збудника (присутність у рані Klebsiella pneumonie або Pseudomonas aureginos). Терміни консолідації та перебудови кісткового трансплантата значно подовжувались через ці фактори. Проте питання заміщення критичних кісткових дефектів великогомілкової кістки після вогнепальних поранень, ускладнених остеомієлітом, потребує подальшого вивчення та порівняння існуючих методик.