Порівняльний аналіз нормалізованої сили м’язів стегна залежно від хірургічного доступу за тотального ендопротезування кульшового суглоба

Abstract

Patients who require total hip arthroplasty (THA) experience atrophy and weakness of the thigh muscles, which affects the ability to maintain balance while standing and walking. THA corrects a certain imbalance in muscle function, but the surgical approach used may also affect the recovery of individual groups of thigh muscles. Methods. The results of treatment of 41 patients who underwent unilateral THA with a modified lateral (group I) or direct anterior surgical approach (group II) were analysed. Group I included 23 patients aged 34 to 74 years, 17 (73.9 %) men and 6 (26.1 %) women, and group II included 18 people aged 27 to 75 years, 11 (61.1 %) men and 7 (38.9 %) women. The strength of the muscles of the contralateral and healthy limbs was measured using a device based on the SBA-100L strain gauge before THA, 1 and 3 months after the surgery. To assess muscle strength, the normalized coefficient (NC) was used, as the ratio of muscle strength to body weight. Results. Before THA, according to the NC assessment, no intergroup differences in muscle strength were established in patients (p > 0.05). One month after THA, the strength of the adductor group of the operated limb in group II was g reater ( p = 0 .014) c ompared t o g roup I , a nd t he s trength of the flexors and extensors were significantly greater (p = 0.026) in group I compared to group II. No statistical difference was found for the abductor group of muscles. After 3 months, the abductor muscle strength (p = 0.003) was greater in group II than in group I, and the flexor muscle strength (p = 0.009) was greater in group I than in group II. The adductor and extensor muscle groups did not differ. NC of all muscle groups were significantly lower than the contralateral limb for all patients after 3 months, except for the extensor muscles in group I, where no difference was found. Conclusions. The restoration of thigh muscle strength in patients after total hip arthroplasty had a positive linear dynamics regardless of the surgical approach used during 3 months of observation; however, there is asymmetry in the restoration of the studied muscle groups.У пацієнтів, які потребують проведення тотального ендопротезування кульшового суглоба (ТЕКС), спостерігається атрофія та слабкість м’язів стегна, що впливає на здатність підтримки рівноваги під час стояння і ходьби. ТЕКС усуває певний дисбаланс роботи м’язів, проте застосований хірургічний доступ також може впливати на особливості відновлення окремих груп м’язів стегна. Методи. Проаналізовано результати лікування 41 пацієнта, яким виконали одностороннє ТЕКС модифікованим латеральним (І група) або прямим переднім хірургічним доступом (ІІ група). До І групи увійшли 23 особи віком від 34 до 74 років, 17 (73,9 %) чоловіків та 6 (26,1 %) жінок, а ІІ — 18 віком від 27 до 75 років, 11 (61,1 %) чоловіків і 7 (38,9 %) жінок. Вимірювали силу м’язів стегна контрлатеральної та здорової кінцівки за допомогою пристрою на основі силовимірювального тензорезисторного датчика SBA-100L до ТЕКС, через 1 і 3 міс. після втручання. Для оцінювання сили м’язів використовували нормалізований коефіцієнт (НК), як відношення сили м’язів до маси тіла. Результати. До проведення ТЕКС у пацієнтів за даними оцінки НК сили м’язів міжгрупових відмінностей не встановлено (p > 0,05). Через місяць після втручання НК сили привідної групи м’язів оперованої кінцівки в групі І І більші ( p = 0 ,014) як порівняти з І, а показники сили згиначів і розгиначів були значущо більшими (p = 0,026) у групі І порівняно з ІІ. Для відвідної групи м’язів статистичної різниці не виявлено. Через 3 міс. після ТЕКС НК сили відвідних м’язів ( р = 0,003) більші в групі І І, н іж в І, а сили згинальних ( p = 0,009) мали більші значення в групі І, ніж у ІІ. Групи привідних м’язів і розгиначів не відрізнялися. НК сили всіх груп були значуще нижчими за контрлатеральну кінцівку для всіх пацієнтів через 3 міс., крім м’язів-розгиначів у групі І, де різниці не виявлено. Висновки. Відновлення сили м’язів стегна в пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба мало позитивну лінійну динаміку незалежно від застосованого хірургічного доступу впродовж 3 міс. спостереження, проте є асиметрія у відновленні досліджуваних м’язових груп.