Зміни маркерів ремоделювання кісткової тканини та запального процесу  в сироватці крові білих щурів у разі заповнення дефектів  стегнової кістки імплантатами на основі полілактиду  та трикальційфосфату із мезенхімальними стовбуровими клітинами

Гонтар Н.М.

Зміни маркерів ремоделювання кісткової тканини та запального процесу в сироватці крові білих щурів у разі заповнення дефектів стегнової кістки імплантатами на основі полілактиду та трикальційфосфату із мезенхімальними стовбуровими клітинами

Файли

7.pdf (813.49 KB)

Дата

2023

Автори

Гонтар Н.М.

Анотація

Мета. На підставі аналізу маркерів запалення та метаболізму кісткової тканини в сироватці крові лабораторних щурів оцінити перебіг ремоделювання кістки після заповнення дефекту в дистальному метафізі стегнової кістки 3D-друкованими імплантатами на основі полілактиду та трикальційфосфату (3D-І) самостійно або в комбінації з мезенхімальними стромальними клітинами (МСК). Методи. Використано 53 білих щурів, яких розподілили на групи: інтактна (5 тварин) — операцію не виконували; Контроль (15) — 3D-І; Дослід І (15) — 3D-І + культивовані алоМСК; Дослід ІІ (15) — 3D-І + введення алоМСК у ділянку хірургічного втручання через 7 діб після імплантації. Досліджено: вміст глікопротеїнів (ГП), інтерлейкіну-6 (ІЛ- 6), остеокальцину, хондроїтинсульфатів (ХС), загального білка, кальцію, активності лужної (ЛФ) та кислої фосфатаз і розраховано їхнє співвідношення, індекси мінералізації. Результати. Порівняно з інтактними тваринами визначено більші показники у щурів групи Контроль: вмісту ГП на 39,73; 32,88; 23,29 %; ХС — 250,00; 222,09 і 196,51 %, активності ЛФ — 81,67, 51,03, 39,36 %, на 15-ту, 30-ту та 90- ту доби досліду; ІЛ-6 — 44,89; 60,06 % на 15 та 30-ту доби. У щурів групи Дослід І: вміст ГП — на 82,19; 65,75, 57,53 %, ІЛ-6 — 72,14; 96,59; 79,88 %, ХС — 306,98; 276,74; 253,49 %; активність ЛФ — 63,73; 129,70; 51,28 %, на 15-ту, 30-ту та 90-ту доби досліду. У групі Дослід ІІ: на 15-ту, 30-ту та 90-ту доби був більшим вміст ГП на 27,40; 26,03; 129,18 %; ХС — на 175,58; 137,21 та 115,12 %; активність ЛФ — 192,99; 178,02, 76,31 %; на 15-ту та 30-ту доби: ІЛ-6 — на 37,46; 20,74 %. Висновки. У разі заповнення дефекту 3D-друкованими імплантатами визначено біохімічні ознаки помірного запалення; 3D-друкованими імплантатами разом із МСК — вираженого запалення, уповільнення кісткоутворення, формування сполучної тканини; 3D-друкованими імплантатами з післяопераційним введенням МСК — помірного запалення і оптимальних умов для загоєння дефекту кістковою тканиною.

Ключові слова

дефект, моделювання, регенерація, ксеноімплантат, полілактид, трикальційфосфат, мезенхімальна стовбурова клітина, біохімія, cполучна тканина

Бібліографічний опис

Гонтар, Н.М. (2023). Зміни маркерів ремоделювання кісткової тканини та запального процесу в сироватці крові білих щурів у разі заповнення дефектів стегнової кістки імплантатами на основі полілактиду та трикальційфосфату із мезенхімальними стовбуровими клітинами. Ортопедія, травматологія та протезування, (2), 33-42. http://dx.doi.org/10.15674/0030-59872023233-42