Зміни показників згортальної системи та маркерів запалення в крові пацієнтів із дегенеративними захворюваннями великих суглобів у разі тотального ендопротезування
Завантаження...
Файли
Дата
2023
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Анотація
Прогнозування ризику розвитку тромботичних ускладнень є вкрай важливим завданням під час планування тотального ендопротезування великих суглобів (ТЕС). Мета. На підставі ретроспективного аналізу результатів біохімічного обстеження пацієнтів із дегенеративними захворюваннями великих суглобів до та після ТЕС визначити зміни маркерів системи гемостазу та запальних процесів, найбільш інформативні для передопераційного прогнозування розвитку гіперкоагуляційних станів. Методи. У сироватці крові 39 пацієнтів із дегенеративними захворюваннями кульшового та колінного суглобів ІІІ–ІV стадій за Kellgren–Lawrence до та після ТЕС досліджено: протромбіновий час, міжнародне нормоване відношення (МНВ); вміст фібриногену, розчинних фібрин-мономірних комплексів (РФМК), D-димеру, антитромбіну ІІІ, глікопротеїнів (ГП), сіалових кислот, С-реактивного протеїну (СРП), сероглікоїдів, гаптоглобіну; активований частковий тромбіновий час (АЧТЧ), фібринолітичну активність (ФА). Контрольну групу склали 30 практично здорових донорів. Результати. До ТЕС вміст у сироватці крові пацієнтів ГП був вищим за показники контролю на 28,80 %; гаптоглобіну — на 20,00; СРП — 82,88; РФМК — 33,60; фібриногену — 60,32; D-димеру — 41,04 %. МНВ виявилося зниженим на 25,40 %, вміст антитромбіну ІІІ — на 21,90 %, ФА уповільнена на 63,00 %. Після ТЕС у сироватці крові пацієнтів вміст загальних ГП перевищував показник контрольної групи на 55,80 %, сіалових кислот — на 35,60; сероглікоїдів — 55,26; гаптоглобіну — 61,42; СРП — 151,33 %. Спостерігали додаткове скорочення на 10,58 %, протромбінового часу, АЧТЧ — на 15,40 %, активності антитромбіну ІІІ — 19,10 %, підвищення вмісту фібриногену — 34,90; D-димеру — 25,10; РФМК — 36,18; подовження часу ФА — на 29,30 %. Висновки. Для попередження розвитку тромбофілічних станів після ТЕС необхідно проводити моніторинг найбільш інформативних маркерів: підвищення часу ФА, вмісту фібриногену, D-димеру, РФМК, гаптоглобіну.
Опис
Ключові слова
eндопротезування, гіперкоагуляція, біохімія, предикція, згортання крові, запалення
Бібліографічний опис
Філіпенко, В.А., Бондаренко, С.Є., Леонтьєва, Ф.С., Туляков, В.О., & Висоцький, О.В. (2023). Зміни показників згортальної системи та маркерів запалення в крові пацієнтів із дегенеративними захворюваннями великих суглобів у разі тотального ендопротезування. Ортопедія, травматологія та протезування, (4), 36-42. http://dx.doi.org/10.15674/0030-59872023436-42