Дослідити етіопатогенетичну та саногенетичну роль паравертебральних м’язів у розвитку дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта

Abstract

Мета роботи – на основі експериментальних, патофізіологічних, біохімічних, клінічних досліджень виявити етіопатогенетичну та саногенетичну роль паравертебральних м’язів у розвитку дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта. Методи дослідження – експериментальне моделювання на тваринах, гістологічні, біохімічні, клінічні, комп’ютерно-томографічні, статистичні. Розроблені дві моделі ураження м’язової тканини (витримування експериментальних щурів в умовах гіперліпідемічної дієти — відтворення ожиріння; створення пролонгованої компресії шляхом перев’язування паравертебральних прямих м’язів спини шовним матеріалом — відтворення ішемії), які дають змогу через 3 міс. отримати дегенеративні зміни в паравертебральних м’язах, аналогічні до виявлених у пацієнтів із дегенеративними захворюваннями хребта. На підставі експериментальних до сліджень встановлений зв’язок між наявністю структурних і метаболічних порушень у паравертебральних м’язах із розвитком дегенеративних змін у дуговідросткових суглобах і міжхребцевих дисках. Доведено вплив типу статури пацієнтів із дегенеративними захворюваннями хребта на структуру паравертебральних м’язів: менший вміст м’язової тканини у пацієнтів гіперстенічної статури, що обумовлює порушення саногеничних механізмів і відносно гірші результати хірургічного лікування.