Остоточні звіти НДР
Постійний URI для цього фонду
Перегляд
Перегляд Остоточні звіти НДР за назвою
Зараз показано 1 - 20 з 31
Результатів на сторінку
Варіанти сортування
Документ 0118U006950. Вивчити біомеханічні особливості стояння та ходьби хворих при тривалому перебігу захворювань кульшового суглобу (остаточний) (2019-2021)(2024) Тяжелов О.А.; Карпінський М.Ю.; Карпінська О.Д.Робота присвячена вивченню біомеханічних маркерів набутих патологічних особливостей стояння та ходьби людини, при тривалому перебігу захворювань кульшового суглобу та їх клінічний вплив на результати ендопротезування у ближні та віддалені терміни. Створено концептуальну, чотири математичні та клінічну моделі, які розглядають роботу м’язів нижньої кінцівки в умовах обмеження рухів в куль-шовому суглобі. Концептуальна модель розглядає фізіологічний процес формування вродженої формули тіла та процес її перебудови внаслідок тривалого дегенеративного процесу. На математичних моделях були розглянуті зміни у м’язах нижньої кінцівки та тазового поясу при обмеженнях рухів в кульшовому суглобі при стояння та ходьбі. Клінічна модель (волонтери) показала особливості статографічних параметрів при обмеженні рухів в кульшових суглобах. Проведені клінічні дослідження стояння та ходьби хворих на коксартроз до та після ендопротезування показали особливості рухових патернів хворих та дозволили визначити постуральні маркери, які зберігаються у хворих після артропластики.Документ 0121U111555 Вивчити механізми формування іммобілізаційних контрактур і дослідити вплив низькочастотної вібрації на відновлення функції суглобів (2022-2023)(2024-01-11) Тяжелов О.А.; Карпінський М.Ю.; Карпінська О.Д.Вивчено вплив низькочастотних механічних коливань на відновлення рухливості суглобів та розробити алгоритм локального застосування низькочастотної вібрації при післяіммобілізаційних контрактурах суглобів кінцівок. Концептуальна модель формування іммобілізаційних контрактур після переломів кінцівок демонструє часові морфологічні перебудови тканин суглоба при знерухомлені. Створено концепцію впливу низькочастотної вібрації на відновлення функції суглобів. В експериментальних дослідження на тваринах визначено вплив низькочастотної вібрації на відновлення рухів в колінному суглобі після іммобілізації тривалістю 4 тижні. Математичним моделюванням моментів сил у ліктьовому і колінному суглобах визначено крутні моменти які виникають у суглобі одразу після зняття іммобілізації та визначено максимальне зовнішнє зусилля, яке можна прикладати при реабілітаційних заходах для розробки ліктьового та колінного суглоба в пасивному режимі. Проведені клінічні дослідження пацієнтів з іммобілізаційними контрактурами ліктьового та колінного суглобів та доведено вплив низькочастотної вібрації на відновлення рухів у суглобах. Розроблено алгоритм ведення пацієнтів з постіммобілізаційними контрактурами суглобів.Документ fixation(2024) Тяжелов О.А.; Карпінський М.Ю.; Карпіеська О.Д.Документ GaitRite(2024) Тяжелов О.А.; Карпінський М.Ю.; Карпінська О.Д.Документ Map of power peaks by frequency(2013) Тяжелов О.А.; Карпінський М.Ю.; Карпінська О.Д.Документ Read (опис первинних даних)(2024)Документ Readme(2024)Документ Вивчити механізми оптимізації регенерації кістки залежно від віку реципієнта в разі використання алогенних кісткових імплантатів у комбінації з мезенхімальними стромальними клітинами і біологічно активними факторами плазми крові(2022) Корж М.О.; Воронцов П.М.; Ашукіна Н.О.Мета роботи – вивчити механізми оптимізації регенерації кістки залежно від віку реципієнта шляхом використання алогенних кісткових імплантатів у комбінації з МСК та біологічно активними факторами. Методи дослідження – експериментальне моделювання на тваринах, біохімічні, гістологічні, двохенергетична рентгенівська абсорбціометрія, імуноферментний аналіз, статистичні. Доведено, що регенерація кістки у разі великих дефектів не завершується відновленням її анатомічної форми навіть за умов використання кісткових алоімплантатів і погіршується з віком, що обумовлює додаткове застосування біологічних факторів. Введення алогенних МСК разом із алотрансплантатом (навіть із стимулюванням ФР в післяопераційному періоді) у зону травми кісток спричинює уповільнення кісткоутворення незалежно від віку реципієнта і надлишкове формування сполучної тканини. Тому таку методику реконструкції дефектів кісток недоцільно використовувати у випадку свіжих травм і без застосування остеоіндукції клітин під час культивування або імуносупресорів. За допомогою імуноферментного аналізу визначено режим центрифугування для отримання більшої концентрації VEGF, TGF-β, PDGF в плазмі крові. Встановлено, що насичення алоімплантата ФР або їхнє локальне введення через 7 діб після операції сприяє скорішій його перебудові (порівняно з використанням лише алоімплантата) зі заміщенням на 90-ту добу кістковою тканиною пластинчастої структури незалежно від віку реципієнта і може бути рекомендовано до клінічного використання.Документ Вивчити основні помилки та ускладнення транспедикулярної фіксації в хірургії хребта та розробити заходи їх профілактики та лікування(2021) Радченко В.О.; Барков О.О.Мета роботи – покращити результати лікування захворювань, деформацій та ушкоджень хребта на підставі виявлення основних помилок і ускладнень, що негативно впливають на транспедикулярну фіксацію хребта та розробити систематизовані заходи їх профілактики. Методи дослідження – клінічні, рентгенологічні, комп’ютерна томографія, біомеханічні (математичне моделювання методом скінченних елементів, кінематичне моделювання), біохімічні, статистичні. У результати проведеної НДР за 2019 по 2021р.р. Проведено ретроспективний аналіз ревізійних хірургічних втручань у хворих із захворюваннями хребта після їх стабілізації транспедикулярними конструкціями та вивчено комплексний характер змін, які призвели до ускладнень. Обґрунтувано використання навігаційної системи та нейромоніторінгу в запобіганні ускладнень транспедикулярної фіксації хребта. Методом скінчених елементів досліджено напружено деформований стан поперекового відділу хребта з полісегментарною транспедикульрною фіксацією та вивчено динамічну стимуляцію його рухів із використанням скелетно-м'язової моделі при змінах сагітального контуру хребта. Вивчено вплив метаболізму сполучної тканини на розвиток ускладнень транспедикулярної фіксації хребта та розроблено алгоритмізовану систему прогнозуванням ускладнень.Документ Вивчити особливості функціональних порушень при поєднаної патології поперекового відділу хребта та кульшового суглоба та розробити тактику і вимоги до хірургічного лікування цих хворих(2023) Корж М.О.; Попсуйшапка К.О.; Підгайська О.О.Мета роботи – вивчити зміни хребтово-тазових показників у хворих після ендопротезування кульшового суглоба та операції на поперековому відділі хребта.. Методи дослідження – клінічний, рентгенологічний, статистичний. Було проведено аналіз наукової літератури щодо особливостей діагностики та оперативного лікування патології кульшового суглоба при наявності змін з боку хребта. З літератури визначено, які саме параметри необхідно досліджувати та які мають вплив на результат хірургічного лікування. Ці параметри характеризують взаємовідносини в хребтово-тазовому сегменті та існують особливості встановлення чашки ендопротеза при наявності змін в поперековому відділі хребта. Ігнорування змін з боку хребта приводить до незадовільних результатів ендопротезування, а саме до імпінджменту та вивиху головки ендопротеза. Проведено ретроспективне та проспективне дослідження, обстежені хворі із поєднаною патологію хребта та кульшового суглоба, визначено зміни параметрів в залежності від положення тіла: стоячи та сидячи. Також досліджено зміну сагітального контуру хребта у хворих до та після ендопротезування кульшового суглоба та після операції на хребті в залежності від положення тіла.Документ Вібророзробка_коліно(2024) Тяжелов О.А.; Карпінський М.Ю.; Карпінська О.Д.Документ ВІбророзробка_лікоть(2024) Тяжелов О.А.; Карпінський М.Ю.; Карпінська О.Д.Документ Дослідити етіопатогенетичну та саногенетичну роль паравертебральних м’язів у розвитку дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта(2022) Радченко В.О.; Скіданов А.Г.Мета роботи – на основі експериментальних, патофізіологічних, біохімічних, клінічних досліджень виявити етіопатогенетичну та саногенетичну роль паравертебральних м’язів у розвитку дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта. Методи дослідження – експериментальне моделювання на тваринах, гістологічні, біохімічні, клінічні, комп’ютерно-томографічні, статистичні. Розроблені дві моделі ураження м’язової тканини (витримування експериментальних щурів в умовах гіперліпідемічної дієти — відтворення ожиріння; створення пролонгованої компресії шляхом перев’язування паравертебральних прямих м’язів спини шовним матеріалом — відтворення ішемії), які дають змогу через 3 міс. отримати дегенеративні зміни в паравертебральних м’язах, аналогічні до виявлених у пацієнтів із дегенеративними захворюваннями хребта. На підставі експериментальних до сліджень встановлений зв’язок між наявністю структурних і метаболічних порушень у паравертебральних м’язах із розвитком дегенеративних змін у дуговідросткових суглобах і міжхребцевих дисках. Доведено вплив типу статури пацієнтів із дегенеративними захворюваннями хребта на структуру паравертебральних м’язів: менший вміст м’язової тканини у пацієнтів гіперстенічної статури, що обумовлює порушення саногеничних механізмів і відносно гірші результати хірургічного лікування.Документ Дослідити патофізіологічні механізми гемодинамічних та неврологічних реакцій, обумовлених видом анестезії та інтраопераційним положенням тіла пацієнта під час хірургічних втручань на хребті(2023) Радченко В.О.; Лизогуб М.В.; Котульський І.В.Мета роботи - покращити результати періопераційного менеджменту оперативних втручань на хребті у прон-позиції на основі вивчення гемодинаміки, симпато-вагального балансу, больового синдрому, когнітивних функцій, частоти ускладнень. Методи дослідження − бібліографічній, загальноклінічні; інструментальні − пульсоксиметрія, тонометрія, реокардіографія, ультрасонографія, дослідження варіабельності серцевого ритму, компʼютерна томографія; математико-статистичні – для обробки та аналізу даних. У 254 хворих із патологією хребта досліджено зміни системи кровообігу при повороті з положення на спині у прон-позицію в умовах різних видів анестезії. Досліджено перебіг спінальної анестезії та розподіл гіпебаричного контрасту у прон-позиції. Порівняння передопераційних змін гемодинаміки у відповідь на поворот у прон-позицію з інтраопераційними дозволили створити математичну модель прогностичного індексу нестабільності гемодинаміки. У пацієнтів на фоні тотальної внутрішньовенної анестезії та перевороту на живіт зміни гемодинаміки не є критичними і не потребують корекції. Проте, у пацієнтів похилого віку спінальна анестезія завжди є більш гемодинамічно стабільною. Підтримання середнього артеріального тиску в межах 60–80 мм рт. ст. можна вважати безпечним, бо така гіпотензія не чинить негативного впливу на функцію спинного мозку та нирок. При виконаннi оперативних втручань на поперековому вiддiлi хребта у прон-позиції тривалiстю до 3 год доцiльнiше використовувати iзобаричний розчин бупівакаїну. Використання гiпербаричного бупівакаїну є доцiльним при виконаннi триваліших оперативних втручань. Час експозицiї у положеннi лежачі на спинi до повороту у прон-позицію слiд рекомендувати 5 хв.Документ Дослідити причини розвитку та удосконалити методи профілактики і лікування контрактур колінних суглобів при гонартрозах, наслідках травматичних пошкоджень та після операцій ендопротезування(2020) Філіпенко В.А; Танькут О.В.Мета роботи – покращити результати лікування хворих з контрактурами колінних суглобів при гонатрозах, наслідках травматичних ушкоджень та після операцій ендопротезування на основі з'ясування причин розвитку контрактур, розробки та удосконалення методів їх профілактики та лікування. Методи дослідження – клінічні, рентгенологічні, лабораторні, імунологічні, ультрасонографічні, електроміографічні, реовазографічні, морфологічні, гістологічні, біомеханічні, математичне моделювання, статистичні. В роботі було досліджено рентгенанатомічні зміни колінного суглоба до та після операцій на колінному суглобі, визначено функціональний стан м’язів нижньої кінцівки після операцій ендопротезування колінного суглоба у пацієнтів з контрактурами колінного суглоба, в експерименті на кролях проведено дослідження впливу розтяжності м’язів на формування контрактур колінного суглоба, особливості метаболічних реакцій та динаміку змін лабораторних показників у пацієнтів з контрактурами колінного суглоба. На моделі нижньої кінцівки з ендопротезом колінного суглобу досліджено зміни напружено-деформованого стану в залежності від величини кісткового дефекту проксимального відділу великогомілкової кістки, довжини ніжки ендопротезу та обраного матеріалу для пластики кісткових дефектів, що дало та можливість нормалізації напружень в ділянці «ендопротез-кістка» та покращити стабільність фіксації ендопротеза в кістковій тканині у пацієнтів з наслідками травматичних ушкоджень колінного суглоба та після операцій його ендопротезування. Розроблено методики ендопротезування та післяопераційної реабілітації у пацієнтів з контрактурами колінного суглоба. Проведено апробацію розроблених методик в клініці, доведена їх ефективність.Документ Експериментальне вивчення реакцій кісткової тканини та біомеханічних властивостей системи «імплантат – кістка» у разі використання інноваційних 3d-друкованих матеріалів з полімолочної кислоти та трабекулярного титану(2022) Корж М.О.; Філіпенко В.А.; Підгайська О.О.Створені за допомогою 3D друку імпланти з полілактиду та титану. В подальшому, для вивчення можливості їх застосування в ортопедії та травматології були проведені серії біомеханічних досліджень в експериментальній лабораторії, дослідження розподілу напружень методом кінцевих елементів, експериментальних досліджень на щурах. В подальшому проведено клінічну апробацію імплантів, що виготовлені за допомогою 3D друку. Дослідження показали, що надруковані 3D імпланти не мають негативного впливу на гематологічні, біохімічні показники крові тварин, вони є біосумісними та мають біоінтеграційні якості. Титанові 3D-імплантати з різною структурою поверхні відрізнялися остеоінтегративними якостями. Найкращі показники остеоінтеграції були отримані в експерименті із застосуванням пористого титану та пористого танталу. Результати розрахунків показали, що використання двох імплантатів з полімолочної кислоти дозволяють зменшити напруження в пластині і гвинтах, збільшити жорсткість системи «кістка-імплантат». У пацієнтів з переломом проксимального відділу плечової кістки при наявності остеопорозу виконано відкриту репозицію та накістковий металоостеосинтез пластиною PHILOS та з додатковим використанням 3D PLA імплантатів з метою зміцнення фіксації. Іншим хворим проведено первинне реверсивне тотальне ендопротезування плечового зуглоба розробленим тотальним реверсивним ендопротезом, який виготовлений за допомогою індивідуального 3 D друку з титанового порошку. За допомогою морфометричного оцінювання були вивчені ознаки остеоінтеграції металевих 3D імплантатів.Документ Мапа піків потужності за частотою та часом при стоянні без фіксації та з фіксацією суглобів нижньої кінцівки (0111U000070_Fixation of the ankle joint)(2013) Тяжелов О.А.; Карпінський М.Ю.; Карпінська О.Д.Дані експериментальних статографічних досліджень стояння пацієнта з фіксацією гомілкового-ступневого суглоба.Документ Мапа піків потужності за частотою та часом при стоянні без фіксації та з фіксацією суглобів нижньої кінцівки (0111U000070_Fixation of the hip joint)(2013) Тяжелов О.А.; Карпінський М.Ю.; Карпінська О.Д.Дані експериментальних статографічних досліджень стояння пацієнта з фіксацією кульшового суглоба.Документ Мапа піків потужності за частотою та часом при стоянні без фіксації та з фіксацією суглобів нижньої кінцівки (0111U000070_Fixation of the knee joint)(2013) Тяжелов О.А.; Карпінський М.Ю.; Карпінська О.Д.Дані експериментальних статографічних досліджень стояння пацієнта з фіксацією колінного суглоба.Документ Мапа піків потужності за частотою та часом при стоянні без фіксації та з фіксацією суглобів нижньої кінцівки (0111U000070_Without joint fixation)(2013 ) Тяжелов О.А.; Карпінський М.Ю.; Карпінська О.Д.Дані експериментальних статографічних досліджень стояння пацієнта без фіксації суглобів