2024, №4
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Перегляд 2024, №4 за темою "післяопераційний період"
Зараз показано 1 - 1 з 1
Результатів на сторінку
Варіанти сортування
Документ Вплив післятравматичних стресових розладів на сприйняття болю в періопераційному періоді у військовослужбовців(2024-10-14) Лизогуб К.І.; Лизогуб М.В.; Федотова І.Ф.Оцінювання психоемоційного стану пацієнта дозволяє в подальшому вибрати відповідну індивідуальну стратегію лікування та попередити ускладнення, адже сприйняття болю є виключно суб’єктивною реакцією. Мета. Виявити взаємозв’язок між інтенсивністю больового синдрому до операції та після залежно від початкового психоемоційного статусу хворого. Методи. Досліджено психологічний стан 138 військовослужбовців, які мали травмування верхніх кінцівок. Оцінювання проводили за Міссісіпською шкалою ПТСР (посттравматичного стресового розладу) і шкалою психологічного стресу PSM-25. Середній вік хворих складав (40,5 ± 10,6) року. Інтенсивність болю вивчали за візуальною аналоговою шкалою болю (ВАШ). Оцінювання болю проводилося за 2 доби до оперативного втручання та через 24 год після. Результати. За Міссісіпською шкалою ПТСР група «добре адаптовані» (перша) мала середнє значення в балах (62,92 ± 9,16), група «психічні розлади» (друга) — (88,13 ± 8,47), група з розвитком ПТСР (третя) — (119,66 ± 5,50). Отримано дані за шкалою психологічного стресу PSM-25, а саме: група низького рівня стресу мала середнє значення (60,73 ± 24,5) бала, середнього — (95,33 ± 29,8), високого — (123 ± 29,7). Оцінювання болю за ВАШ: середнє значення в балах в першій групі було (4,4 ± 1,6), у другій — (5,75 ± 2,0), у третій — (6,8 ± 1,6). Кількість введеного післяопераційно розчину морфіну 1 % мала достовірну різницю між першою та другою групами (р = 0,03). Під час порівняння другої та третьої груп достовірної різниці не виявлено. Висновки. Найбільший відсоток військовослужбовців мав середній рівень стресу, розвиток та клінічний прояв ПТСР було виявлено в 6,52 % досліджених. Показник болю до операції залежав від початкового психоемоційного стану пацієнта.