2023, №2
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Перегляд 2023, №2 за темою "гонартроз"
Зараз показано 1 - 2 з 2
Результатів на сторінку
Варіанти сортування
Документ Анатомо-функціональні передумови розвитку нестабільності ендопротеза після монокандилярної артропластики колінного суглоба(2023) Карпінська О.Д.; Вахбех Р.Т.Х.Монокондилярне ендопротезування колінного суглоба дає змогу відновити нормальну кінематику та функцію колінного суглоба за умов остеоартрозу, обмеженому медіальним або латеральним відділом суглоба. Мета. Виявити закономірності й особливості розвитку вторинних анатомічних і функціональних змін у колінному суглобі після монокандилярного ендопротезування залежно від статі, ваги пацієнта, етіології гонартрозу, величини первинної деформації суглоба й стану кісткової тканини. Методи. Проаналізовано результати обстеження 71 пацієнта (вік 37‒83 років, термін спостереження 3‒10 років). У 20 (28,2 %) хворих виникли проблеми з ендопротезованим суглобом: збільшення кута фронтальної деформації — 8 (40 %), зменшення рухомості суглоба — 12 (60 %), біль у зоні імплантації — 10 (50 %). Результати. Виявлені передопераційні чинники, які можуть впливати на результат монокандилярного ендопротезування колінного суглоба. Головним серед них є знижена щільність кісткової тканини, особливо локальний остеопороз. За наявності остеопоротичних зон у ділянці ендопротезування ризик виникнення нестабільності імплантата може сягати 100 %. Другий важливий чинник — фронтальні деформації колінного суглоба понад 10°. Інші фактори, такі як ожиріння, травми менісків і схрещених зв’язок, переломи виростків стегнової та великогомілкової кісток також впливають на розвиток ускладнень, особливо за одночасного зниження мінеральної щільності кісток та/або значної фронтальної деформації колінного суглоба. Висновки. Монокондилярне ендопротезування колінного суглоба є надійним, ощадним, малотравматичним методом лікування гонартрозу, але за умов дотримання чітких показань до його виконання. У віддаленому періоді у пацієнтів з остеопорозом, травмами менісків і зв’язок суглоба, переломами виростків та фронтальними деформаціями понад 10° можуть сформуватися ознаки нестабільності ендопротеза.Документ Діагностичні можливості ультразвукового дослідження колінного суглоба на сучасному етапі (огляд літератури)(2023) Бабуркіна О.П.; Овчинніков О.М.; Блудова М.О.Ультразвукове дослідження (УЗД) колінного суглоба залишається одним з основних методик діагностики його захворювань і травм, яке постійно вдосконалюють завдяки застосуванню точнішої діагностичної апаратури. Мета. Проаналізувати сучасну науково-практичну інформацію щодо можливостей ультразвукового дослідження колінного суглоба та визначити патологічні зміни в його тканинах, для діагностики яких цю методику можна застосовувати. Методи. Відібрані та проаналізовані наукові статті за останні 6 років, в яких наведено застосування УЗД колінного суглоба із пошукової системи Google, науковометричних баз даних PubMed, Medline та інших релевантних джерел науково-медичної інформації. Результати. Проаналізовано сучасну літературу щодо використання УЗД колінного суглоба в медичній практиці. Визначено ортопедо-травматологічні захворювання та зони колінного суглоба, які досліджено за допомогою УЗД. Цю методику використовували для діагностики гонартрозу, синовіїту, оцінки кровообігу та рідини в колінному суглобі, кісти Беккера, новоутворень, патології менісків, ушкоджень і запалень зв’язок, сухожилків і м’язів. Більшість лікарів і пацієнтів віддають перевагу техніці УЗД через її мобільність, безпечність, практично повну відсутність протипоказань до проведення. На сьогодні це дослідження є необхідною та ефективною методикою діагностики патології ортопедо-травматологічних захворювань, у тому числі колінного суглоба, як окремо, так і в разі поєднання з іншими способами (рентгенографія, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія тощо). Слід відмітити, що методика УЗД стає незамінною у разі протипоказань до проведення магнітно-резонансної томографії. Висновки. УЗД захворювань і травм колінного суглоба є сучасною та ефективною методом експрес-діагностики і може бути використаною як самостійно, так і в комбінації з іншими способами діагностики патологічних змін у тканинах цієї локалізації.