2023, №1
Постійний URI для цієї колекції
Перегляд
Перегляд 2023, №1 за темою "дефект кістки"
Зараз показано 1 - 2 з 2
Результатів на сторінку
Варіанти сортування
Документ Біохімічні показники сироватки крові щурів різного віку після заповнення дефекту в метафізі стегнової кістки алогенними кістковими імплантатами(2023) Воронцов П.М.; Леонтьєва Ф.С.; Туляков В.О.В ортопедичній і травматологічній хірургії дефекти кісток, які не загоюються самостійно, становлять значну проблему. Одним із підходів до її розв’язання є використання кісткових алоімплантатів (АлоІ). Мета. На підставі аналізу біохімічних показників метаболізму сполучної тканини в сироватці крові лабораторних щурів оцінити перебіг метаболічних процесів після заповнення дефекту в метафізі стегнової кістки АлоІ. Методи. Використано модель створення транскортикального дефекту критичного розміру (діаметр 3 мм, глибина 3 мм) в метафізі стегнової кістки щурів віком 3 та 6 міс. У тварин груп І (n = 15, вік 3 міс.) і ІІІ (n = 15, 12 міс.) дефекти залишали незаповненими, ІІ (n = 15, 3 міс.) і ІV (n = 15, 12 міс.) — заповнювали структурними АлоІ. Через 14, 28 і 90 діб досліджено вміст у сироватці крові глікопротеїнів, загальних хондроїтинсульфатів (ХС), білка та кальцію, активність лужної та кислої фосфатаз. Результати. Введення АлоІ призводить до підвищення вмісту глікопротеїнів на всі терміни спостереження у щурів обох вікових груп. Через 14 діб після імплантації у 12-місячних щурів порівняно з 3-місячними визначено підвищений рівень у сироватці крові ХС в 1,30 разу (р = 0,008), що обумовлено більшим вмістом у них в ділянці імплантації сполучної тканини; знижену в 1,80 разу (р = 0,016) активність лужної фосфатази та в 1,50 разу (р = 0,018) — кислої фосфатази, що свідчить про затримку утворення й реорганізацію кісткової тканини. Проте, рівень ХС за умов встановлення АлоІ на 90-ту добу був нижчим порівняно з відповідними групами без пластики дефекту: в 3-місячних щурів у 1,44 разу (р = 0,008), у 12-місячних — у 1,52 разу (р = 0,008). Висновки. За показниками біохімічних маркерів метаболізму сполучної тканини використання АлоІ для пластики дефектів критичного розміру в метафізі стегнової кістки щурів призводить до активації регенерації кістки з більшим проявом у молодших реципієнтів порівняно з групами з незаповненим дефектом.Документ Регенерація кістки після імплантації цементів на основі метастабільного трикальційфосфату (експериментальне дослідження in vivo)(2023) Поплавська К.С.; Ашукіна Н.О.Кальцій-фосфатні цементи (КФЦ) є перспективним матеріалом для заповнення дефектів кісток завдяки рідкому стану, який дає змогу заповнювати порожнини неправильної конфігурації, та спорідненості з кістковою тканиною й здатністю до біорезорбції. Проте недостатня міцність і непрогнозована біодеградація обмежують їхнє використання. Мета. Дослідити динаміку морфологічних змін стегнових кісток щурів після імплантації в дефект у дистальному метафізі двох видів цементів на основі метастабільного αʹ‒трикальційфосфату (αʹ‒ТКФ). Методи. У дослідженні використано 42 самці білих лабораторних щурів, яким моделювали дефект у дистальному метафізі лівої стегнової кістки і заповнювали одним із двох видів цементів. Залежно від цього тварин розподілили на групи: І (n = 21) — твердою фазою КФЦ був порошок α′-TКФ; ІІ (n = 21) — порошок α′-TКФ, зміцнений голчастими кристалами гідроксилапатиту (ГА) (4 мас%). Обидва КФЦ розроблені та виготовлені на кафедрі фізики твердого тіла фізичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Україна). Через 14, 30 і 60 діб після операції тварин виведено з експерименту та виконано гістологічні дослідження. Результати. Запальної реакції навколо обох видів КФЦ не зафіксовано на всі терміни спостереження. Кісткова тканина утворювалася безпосередньо на поверхні матеріалів, остеорепарація перебігала відповідно до загальновідомих стадій. Унаслідок резорбції КФЦ через 60 діб після введення в ділянці дефекту залишилось 26,83 % (група І) і 29,93 % (ІІ) кераміки, решту території займала кісткова тканина пластинчастої структури. Не встановлено відмінностей між групами за швидкістю біодеградації чи утворення кісткової тканини. Висновки. Досліджувані КФЦ, тверда фаза яких складається з α′-TКФ або α′-TКФ, армованого голчастими кристалами ГА, є біосумісними, мають остеоіндукутивні й остеокондуктивні якості. Матеріали є біорезорбтивними — поступово заміщуються кістковою тканиною.