Остоточні звіти НДР
Постійний URI для цього фонду
Перегляд
Перегляд Остоточні звіти НДР за автором "Радченко В.О."
Зараз показано 1 - 6 з 6
Результатів на сторінку
Варіанти сортування
Документ Вивчити основні помилки та ускладнення транспедикулярної фіксації в хірургії хребта та розробити заходи їх профілактики та лікування(2021) Радченко В.О.; Барков О.О.Мета роботи – покращити результати лікування захворювань, деформацій та ушкоджень хребта на підставі виявлення основних помилок і ускладнень, що негативно впливають на транспедикулярну фіксацію хребта та розробити систематизовані заходи їх профілактики. Методи дослідження – клінічні, рентгенологічні, комп’ютерна томографія, біомеханічні (математичне моделювання методом скінченних елементів, кінематичне моделювання), біохімічні, статистичні. У результати проведеної НДР за 2019 по 2021р.р. Проведено ретроспективний аналіз ревізійних хірургічних втручань у хворих із захворюваннями хребта після їх стабілізації транспедикулярними конструкціями та вивчено комплексний характер змін, які призвели до ускладнень. Обґрунтувано використання навігаційної системи та нейромоніторінгу в запобіганні ускладнень транспедикулярної фіксації хребта. Методом скінчених елементів досліджено напружено деформований стан поперекового відділу хребта з полісегментарною транспедикульрною фіксацією та вивчено динамічну стимуляцію його рухів із використанням скелетно-м'язової моделі при змінах сагітального контуру хребта. Вивчено вплив метаболізму сполучної тканини на розвиток ускладнень транспедикулярної фіксації хребта та розроблено алгоритмізовану систему прогнозуванням ускладнень.Документ Дослідити етіопатогенетичну та саногенетичну роль паравертебральних м’язів у розвитку дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта(2022) Радченко В.О.; Скіданов А.Г.Мета роботи – на основі експериментальних, патофізіологічних, біохімічних, клінічних досліджень виявити етіопатогенетичну та саногенетичну роль паравертебральних м’язів у розвитку дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта. Методи дослідження – експериментальне моделювання на тваринах, гістологічні, біохімічні, клінічні, комп’ютерно-томографічні, статистичні. Розроблені дві моделі ураження м’язової тканини (витримування експериментальних щурів в умовах гіперліпідемічної дієти — відтворення ожиріння; створення пролонгованої компресії шляхом перев’язування паравертебральних прямих м’язів спини шовним матеріалом — відтворення ішемії), які дають змогу через 3 міс. отримати дегенеративні зміни в паравертебральних м’язах, аналогічні до виявлених у пацієнтів із дегенеративними захворюваннями хребта. На підставі експериментальних до сліджень встановлений зв’язок між наявністю структурних і метаболічних порушень у паравертебральних м’язах із розвитком дегенеративних змін у дуговідросткових суглобах і міжхребцевих дисках. Доведено вплив типу статури пацієнтів із дегенеративними захворюваннями хребта на структуру паравертебральних м’язів: менший вміст м’язової тканини у пацієнтів гіперстенічної статури, що обумовлює порушення саногеничних механізмів і відносно гірші результати хірургічного лікування.Документ Дослідити патофізіологічні механізми гемодинамічних та неврологічних реакцій, обумовлених видом анестезії та інтраопераційним положенням тіла пацієнта під час хірургічних втручань на хребті(2023) Радченко В.О.; Лизогуб М.В.; Котульський І.В.Мета роботи - покращити результати періопераційного менеджменту оперативних втручань на хребті у прон-позиції на основі вивчення гемодинаміки, симпато-вагального балансу, больового синдрому, когнітивних функцій, частоти ускладнень. Методи дослідження − бібліографічній, загальноклінічні; інструментальні − пульсоксиметрія, тонометрія, реокардіографія, ультрасонографія, дослідження варіабельності серцевого ритму, компʼютерна томографія; математико-статистичні – для обробки та аналізу даних. У 254 хворих із патологією хребта досліджено зміни системи кровообігу при повороті з положення на спині у прон-позицію в умовах різних видів анестезії. Досліджено перебіг спінальної анестезії та розподіл гіпебаричного контрасту у прон-позиції. Порівняння передопераційних змін гемодинаміки у відповідь на поворот у прон-позицію з інтраопераційними дозволили створити математичну модель прогностичного індексу нестабільності гемодинаміки. У пацієнтів на фоні тотальної внутрішньовенної анестезії та перевороту на живіт зміни гемодинаміки не є критичними і не потребують корекції. Проте, у пацієнтів похилого віку спінальна анестезія завжди є більш гемодинамічно стабільною. Підтримання середнього артеріального тиску в межах 60–80 мм рт. ст. можна вважати безпечним, бо така гіпотензія не чинить негативного впливу на функцію спинного мозку та нирок. При виконаннi оперативних втручань на поперековому вiддiлi хребта у прон-позиції тривалiстю до 3 год доцiльнiше використовувати iзобаричний розчин бупівакаїну. Використання гiпербаричного бупівакаїну є доцiльним при виконаннi триваліших оперативних втручань. Час експозицiї у положеннi лежачі на спинi до повороту у прон-позицію слiд рекомендувати 5 хв.Документ Розробити концепцію лікування травматичних та вогнепальних вибухових переломів тіл хребців грудного та поперекового відділів хребта(2020) Радченко В.О.; Попсуйшапка К.О.Методи дослідження – клінічні, рентгенологічні та рентгенометричні, магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія, статистичні. У результаті проведеної НДР було встановлено закономірності деформування хребта в разі переломів тіл хребців грудного і поперекового відділів за умов різного обсягу руйнування анатомічних структур. Доведено наявність залишкової фіксованості та залишкової деформації хребта, згідно з якими встановлено основні типи кіфотичної деформації (пружно-пластична, контрольовано-пластична і неконтрольовано-пластична), які визначають тактику лікування. Обґрунтовано механічну ефективність транспедикулярних конструкцій із різною кількістю фіксованих хребтових рухових сегментів. Встановлено, що максимальні напруження в транспедикулярних конструкціях виникають у стрижнях на рівні кріплення верхніх і нижніх гвинтів. На математичній моделі визначено зниження напруження у зруйнованих хребцевих рухових сегментах зі збільшенням кількості фіксованих хребців. Встановлено, що використання міжхребцевої опори призводить до зменшення напруження в задніх відділах хребта та металевої конструкції.Документ Розробити тактику раціонального спондилодезу при лікуванні пацієнтів із переломами тіл хребців грудного відділу хребта(2023) Радченко В.О.; Попсуйшапка К.О.; Тесленко С.О.Мета роботи – покращити результати лікування пацієнтів з травматичними переломами тіл хребців грудного відділу хребта шляхом експериментально-клінічного обґрунтування методів раціонального лікування. Методи дослідження – наукового анализу, клінічні, рентгенологічні й рентгенометричні, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, фізичне й математичне біомеханічне моделювання, статистичний аналіз. На основі аналізу результатів обстеження 103 пацієнтів з різними типами травматичних переломів грудних хребців виявлені структурні особливості ушкоджень тіл хребців з різним ступенем їх фрагментації та задніх кісткових елементів з деформацією хребта та кісткових границь хребетного каналу, досліджені взаємозв’язки рентгенанатомічних змін переднього й заднього опорних комплексів. Отримані результати комплексних досліджень стали підгрунтям для розробки концепції та методів раціонального лікування даної категорії хворих, що дає можливість застосування диференційованого оперативного й консервативного лікування, ефективного моніторінгу у післяопераційному періоді. Розробклено концепцію лікування бойової травми хребта на етапі спеціалізованої медичної допомоги, з урахуванням запропонованих методів раціонального лікування переломів даної локалізації, що є передумовою для покращення якості і підвищення ефективності медичної допомоги в період військового стану військовослужбовцям та людям, які боронять Україну.Документ Удосконалити методи хірургічного лікування хворих з дегенеративно-дистрофічними захворюваннями поперекового відділу хребта з використанням новітніх технологій(2023) Радченко В.О.; Барков О.О.Мета роботи – розробити, обґрунтувати та впровадити в практику систематизовану модель профілактики ускладнень сучасного хірургічного лікування пацієнтів із дегенеративно-дистрофічними захворюваннями поперекового відділу хребта на підставі використання діагностичних, лікувальних та експериментальних технологій. Методи дослідження – клініко-лабораторні, біохімічні, імунологічні, морфологічні, статистичні. У результаті проведеної НДР на основі систематичного огляду літератури сучасних методів хірургічного лікування захворювань поперекового відділу хребта дегенеративно-дистрофічного генезу вивчено та проаналізовано переваги та недоліки кожного методів. Визначено залежність характеру і частоти виникнення післяопераційних ускладнень від використання малоінвазивних і відкритих хірургічних втручань із використанням новітніх заходів і технологій. Визначено передопераційні зміни маркерів запалення, метаболітів сполучної тканини та імунної системи у пацієнтів з ускладненнями після хірургічного лікування дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта. Виділено найбільш значимі прогностично-несприятливі фактори розвитку ускладнень хірургічного лікування пацієнтів. Розроблено алгоритмізовану модель прогнозування розвитку ускладнень сучасного хірургічного лікування пацієнтів із дегенеративно-дистрофічними захворюваннями хребта на основі результатів передопераційного клінко-лабораторногообстеження пацієнтів. На підставі експерименту морфологічними і біохімічними методами вивчено розвиток ускладнень спондилодезу поперекового відділу хребта щурів залежно від дегенеративних порушень внаслідок ушкоджень нервових структур або міжхребцевих дисків.